Качинський каньйон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геологічний заказник загальнодержавного значення «Качинський каньйон»
 
Категорія МСОПIV (Заказник)
Вихід із Качинського каньйону
Вихід із Качинського каньйону
44°42′06″ пн. ш. 33°54′33″ сх. д. / 44.701666670027776718° пн. ш. 33.90944444002777658° сх. д. / 44.701666670027776718; 33.90944444002777658Координати: 44°42′06″ пн. ш. 33°54′33″ сх. д. / 44.701666670027776718° пн. ш. 33.90944444002777658° сх. д. / 44.701666670027776718; 33.90944444002777658
Розташування: Україна Україна
Бахчисарайський район АР Крим
Найближче місто: Бахчисарай
Площа: 100 га
Заснований: 1974
Керівна
організація:
ДП Бахчисарайське державне лісове господарство
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Геологічний заказник загальнодержавного значення «Качинський каньйон». Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Геологічний заказник загальнодержавного значення «Качинський каньйон»
Геологічний заказник загальнодержавного значення «Качинський каньйон»

Качинський каньйон у Вікісховищі?

Ка́чинський каньйо́н — геологічний заказник національного значення у долині річки Кача Бахчисарайського району АР Крим. Створений згідно з Постановою Кабінету міністрів УРСР від 28 жовтня 1974 року за № 500 на основі затвердженої 1969 року пам'ятки природи заради збереження геологічної структури каньйону, його ландшафтів та пам'яток.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Землекористувачем території є ДП «Бахчисарайське державне лісове господарство». У підлеглому йому Михайлівському лісництві заказник «Качинський каньйон» лежить у квадратах 55, 56, 57, 61. Річка Кача пробила Г-подібний каньйон у Внутрішній гряді Кримських гір, що складаються з вапнякових та мергелевих порід. Каньйон сягає 150 м ширини і 140 м глибини. На західному боці каньйону знаходились давні поселення, а східна його сторона була незаселеною. На прямовисних скелях висять миски-бастіони, біля підніжжя яких утворилися гроти.

Площа заказника 100 га. Каньйон розміщено біля селищ Кудрине (Шурі), Машине (Татарка), Передущельному (Кош-Деґірмен) (151 м над рівнем моря). Відстань від Бахчисараю 8 км. Є одним з найбільших каньйонів Криму поряд з Великим каньйоном і Чорнорічинським каньйоном. На відміну від нижньої течії річка Кача не пересихає у каньйоні впродовж року.

Пам'ятки археології[ред. | ред. код]

Качинський каньйон з Качі-Кальон
Скеля Хрестовий корабель

У західній частині каньйону у підніжжі скелі збереглось печерне місто Качі-Кальон VI—VIII ст., що належить до Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Навколо п'яти великих природних гротів розташовані природні печери і комплекс 30—50 декількаярусних штучних печер, що поєднані між собою лазами, сходами. У природних печерах, вірогідно, розміщувались церкви. Загалом у місті налічують 250 штучних печер різного призначення. Скеля, у якій вирубані печери, схожа на ніс корабля і у верхній її частині тріщини нагадують зображення хреста. Через це скелю називають «хрестовим кораблем». Поряд зберігся давній цвинтар і вирубані у скелі чавильні винограду — тарапани.

По усій протяжності каньйону в гротах збереглися сліди перебування стоянок первісних людей з виробами з кременю, кістки вимерлих тварин — дикого коня (Equus caballus ferrus), печерного ведмедя (Ursus spelaeus Rosenmüller) та інших.

Флора[ред. | ред. код]

Печерне місто
Грот у каньйоні

Прямовисні скелі каньйону внаслідок багатовікової ерозії в декотрих ділянках трансформувались у круті схили. На них росте дуб пухнастий (Quercus pubescens Willd.) і дуб скельний (Quercus petraea), чиє коріння пристосоване до скелястих схилів. Крім того тут росте граб східний[1] (Carpinus orientalis), ліщина звичайна (Corylus avellana L.), чагарники глоду (Crataegus), шипшина (Rōsa), барбарису (Berberis), держидерево (Paliurus spina-christi). На схилах ростуть трави-ендеміки — чабер кримський (Satureja taurica), лагозерис пурпуровий[2], румія критмолиста[3], яка занесена до Червоної книги України. Лагозерис пурпуровий занесений до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі[4] і Червоному списку Міжнародної спілки охорони природи видів, яким загрожує зникнення[5].

Джерела[ред. | ред. код]

  • Д. Я. Вортман. Качі-Кальон, археологічна пам'ятка / Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2007. — 528 с.: іл.
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]