Сезонний афективний розлад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сезонний афективний розлад
Світлолікування є основною терапією САР та розладів циркадного ритму сну[en].
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 F33
MeSH D016574 і D016574


Сезонний афективний розлад (англ. Seasonal affective disorder, SAD), також «сезонна депресія» (seasonal depression), «зимова депресія» (winter depression, winter blues), також «весняна млявість» (springtime lethargy) та «літня депресія» (summer depression) — це підмножина афективних розладів, у котрій люди, які мають нормальне психічне здоров'я протягом більшої частини року, виявляють депресивні симптоми щороку у той же час, зазвичай взимку.[1][2] Хворі можуть спати забагато або мати знижену енергійність.[3] Стан в літній час може включати підвищену тривожність.[4] Сезонний афективний розлад спричинює та посилює депресію та тривожні розлади.[5]

В Діагностичному і статистичному посібнику з психічних розладів DSM-IV і DSM-V статус САР було змінено: він уже не класифікується як унікальний афективний розлад, а є специфікованим видом рекурентного значного депресивного розладу під специфікацією «з сезонним характером», що вражає у певний час року і повністю зникає в інший.[6] 

Причини САР пов'язують з недостатньою інсоляцією та нестачею вітаміну D в холодний сезон, у північних широтах чи місцевостях, де люди споживають мало цього вітаміну (наприклад, з рибою).

Лікування полягає в терапії яскравим світлом; також ефективні вживання вітаміну D та загальні методи терапії депресії (фізичні вправи, антидепресанти).

Попри початковий скептицизм у медичних колах, цей стан, формально описаний у 1984 році Норманом Розенталем[7][8], визнається поширеним захворюванням.[9]

На САР страждає від 1,4 % (Флорида) до 9,9 % (Аляска) населення США[10], 20% Ірландії, 10% Нідерландів.[11] В Ірландії захворюваність нетипово низька для настільки північної широти[12]. Менше страждають також в Японії[12]. Жінки вразливіші до САР за чоловіків[13].

Епідеміологія[ред. | ред. код]

Жінок із САР більше, ніж чоловіків[13]. На САР страждає від 1,4 % (Флорида) до 9,9 % (Аляска) населення США.[10]

Скандинавські країни[ред. | ред. код]

Зимова депресія є звичаним спадом в настрої деяких жителів та жительок більшості скандинавських країн. Вона була вперше описана в 6-му столітті готським вченим Йорданом у праці «Гетика», де він описував жителів Скандзи (Скандинавії).[14] Ісландія, між тим, здається, є винятком. Дослідження там понад 2000 осіб виявило несподівано низьку поширеність САР та сезонні зміни в тривожності та депресії для обох статей.[12] Припускається, що схильність до САР може відрізнятися залежно від певних генетичних факторів у ісландській популяції. Дослідження канадських людей повністю ісландського походження також показали низький рівень САР.[15] Відносно нещодавно висловлено припущення, що це може бути пов'язано з великою кількістю риби, традиційно вживаної населенням Ісландії (біля 90 кг на людину в рік (2007) порівняно з 24 кг/рік для США та Канади)[16]; подібна аномалія відзначається в Японії, де щорічне споживання риби в останні роки складає в середньому близько 60 кг на душу населення.[17] Риба має високий вміст вітаміну D, а також містить докозагексаєнову кислоту, помічну при різних неврологічних дисфункціях.[18]

Інші регіони[ред. | ред. код]

На Алясці на САР страждають близько 8,9 % людей, і близько 24.9 %[19] для субсиндромального (пом'якшеного) САР.

Близько 20% населення Ірландії страждають від САР (за даними опитування 2007 року). Опитування також показало, що жінки більш схильні бути враженими САР, ніж чоловіки.[13] Близько 10% населення Нідерландів страждають від САР.[11]

Історія[ред. | ред. код]

САР був вперше систематично описаний на початку 1980-х доктором медицини Норманом Розенталем і його командою з Національного інституту психічного здоров'я (National Institute of Mental Health, NiMH). Мотивуючись спочатку бажанням виявити причину власного досвіду депресії (зацікавившись, чому став млявим узимку після переїзду з сонячної Південної Африки до хмарного взимку Нью-Йорку) і припустивши, що вона і скороченні доступного природнього світла, Розенталь  почав експериментувати, збільшуючи вплив штучного світла, а потім з командою і задокументували феномен сезонної депресії у плацебо-контрольованому дослідженні з використанням світлотерапії. Результати цього дослідження були опубліковані в 1984 році, де вперше й пропонувався діагноз сезонного афективного розладу. Хоча ідеї Розенталя спочатку були зустрінуті зі скептицизмом, САР став широковідомим, і його книга Зимовий Блюз (Winter Blues, 1993)[20] стала стандартним вступом до предмета.[21]

Дослідження САР в США почалися в 1979 році, коли інженер-дослідник Герб Керн (Herb Kern) помітив, що відчував себе пригніченим протягом зимових місяців. Керн підозрював, що причиною була нестача світла взимку, і обговорив ідею з вченими з Національного інституту психічного здоров'я, що працювали над тілесними ритмами. Заінтриговані, вони розробили лайтбокс для лікування депресії Керна. Керн відчув себе набагато краще протягом декількох днів лікування, як і інші хворі, ліковані тим же чином.[22]

Також висловлювалось припущення, що САР впливає на ризиковану поведінку, і постраждалі від САР більш схильні до обережних інвестицій, чи то фінансових, чи наукових.[23]

Ознаки і симптоми[ред. | ред. код]

САР — це тип великої депресії, і хворі можуть виявляти будь-які супутні симптоми, такі як відчуття безнадійності і нікчемності, думки про самогубство, втрата інтересу до діяльності, відхід від соціальної взаємодії, проблеми зі сном і апетитом, труднощі з концентрацією уваги і прийняттям рішень, зниження лібідо, занепад сил або занепокоєння (ажитацію). Симптоми зимового САР часто включають пересипання або ускладнене прокидання вранці, нудоту і схильність до переїдання, нерідко з потягом до вуглеводів, що призводить до збільшення ваги.[24] САР, як правило, асоцієються з зимовою депресією, проте не є рідкісними і весняна млявість[en] або інші сезонні зміни настрою[25]. Хоча окремі випадки відрізняються, на відміну від зимового афективного розладу, люди, які переживають депресію навесні і влітку, більш імовірно демонструють такі симптоми, як безсоння, зниження апетиту і втрата ваги, збудження або занепокоєння.

Біполярний розлад[ред. | ред. код]

З сезонним характером — це специфікатор для біполярних і пов'язаних розладів, у тому числі біполярного розладу I і II типів. Більшість людей з САР переживають значний депресивний розлад, але близько 20 % можуть мати біполярний розлад. Діагнози важливо розрізняти, бо в лікуванні є важливі відмінності.[26] У цих випадках люди зі специфікатором «сезонний характер» можуть переживати депресивні епізоди як частину значного депресивного розладу, або в контексті біполярного розладу протягом зими, а влітку відновлюватися. Близько 25 % хворих з біполярним розладом можуть виявляти ознаки зимової депресії, асоційовані з біполярним розладом II типу, швидкою зміною фаз (rapid cycling), розладами харчової поведінки і частими депресивними епізодами.[27] Гендер відображає чіткі клінічні особливості, пов'язані з сезонністю: чоловіки частіше демонструють біполярний розлад II типу і більше число депресивних епізодів, а жінки — швидку зміну фаз і розлади харчової поведінки.

Причини[ред. | ред. код]

Еволюційні[ред. | ред. код]

У багатьох видів у зимові місяці у відповідь на обмеження доступної їжі, зменшення сонячного світла (особливо для денних тварин) і труднощі виживання в холодну погоду знижується активність. Сплячка — це крайній приклад, але навіть види, які не впадають у неї, часто демонструють зміни в поведінці в зимовий період.[28] Імовірно, що  протягом більшої частини людської передісторії їжі не вистачало, і тенденція до зниженого настрою протягом зимових місяців могла бути адаптивною, зменшуючи необхідність споживання калорій.[29] Те, що жінок із САР більше, ніж чоловіків, наштовхує на думку, що ця реакція може теж якось регулювати розмноження.

Фізіологічні[ред. | ред. код]

Пропонувались також різні безпосередні причини. Одна з можливостей в тому, що САР пов'язаний з браком серотоніну, а поліморфізм серотоніну може грати роль в САР,[30] хоча це не дискутувалось.[31] Нездатність мишей перетворювати серотонін в N-ацетилсеротонін (з допомогою серотонін N-ацетилтрансферази) пов'язана з виразами «депресивно-типової» (depression-like) поведінки, і антидепресанти, такі як флуоксетин, збільшують кількість серотонін-N-ацетилтрансферази, результатом чого антидепресивний (antidepressant-like) ефект.[32]

Інша теорія пропонує причину, пов'язану з мелатоніном, який виробляється в напівтемряві і темряві шишкоподібною залозою, оскільки існують прямі зв'язки, через ретиногіпоталамічний тракт і супрахіазматичне ядро, між сітківкою і шишкоподібною залозою. Секреція мелатоніну знаходиться під контролем ендогенного циркадного годинника, але також може бути придушена яскравим світлом.

Особистісні[ред. | ред. код]

Деякі люди можуть бути схильні до САР на основі особистісних рис. Кореляції між певними рисами, більш високий рівень невротизму, екстраверсії, відкритості новому досвіду і орієнтованого на уникання копінг-стилю є спільними для САР.

Патофізіологія[ред. | ред. код]

Сезонні коливання настрою, як вважається, пов'язані зі світлом (кількістю інсоляції в різні місяці року). Аргументом за цю точку зору є ефективність терапії яскравим світлом.[33] САР значно присутній (9,5 %) в широтах арктичного регіону, таких, як Північна Фінляндія (64°00 ' пн. ш.).[34] Хмарний покрив може сприяти негативним наслідкам САР.[35] Існують докази того, що багато хворих із САР мають сповільнений циркадний ритм і що лікування яскравим світлом виправляє ці затримки, що може бути відповідальним за покращення.[36]

Симптоми САР схожі з дистимічними або навіть симптомами значного депресивного розладу. Існує також потенційний ризик самогубства у деяких хворих, котрі зазнають САР. Одне дослідження повідомляє, що 6-35 % хворих потребували госпіталізації протягом одного періоду хвороби. Часом хворі можуть не почувати себе пригніченими, але мати нестачу енергії для виконання повсякденної діяльності.

Діагностика[ред. | ред. код]

За даними Американської психіатричної асоціації в DSM-IV[37] сезонний афективний розлад не розглядається як окремий. Він називається «специфікатором протікання хвороби» (course specifier) і може застосовуватись як додатковий опис картини значного депресивного епізоду у хворих зі значним депресивним розладом і людей з біполярним розладом.

«Специфікатор сезонного протікання» (Seasonal Pattern Specifier) повинен відповідати чотирьом критеріям:

  • депресивні епізоди в певну пору року;
  • ремісії або манії/гіпоманії в характерний час року;
  • ці закономірності мають існувати два роки без несезонних значних депресивних епізодів за той же період;
  • і ці сезонні депресивні епізоди чисельно переважають інші депресивні епізоди протягом усього життя пацієнтки чи пацієнта.

В МКХ-10 сезонна депресія фігурує під кодом F33 (Рекурентний депресивний розлад) та F33.9 (Рекурентний депресивний розлад, неуточнений).

Клініка Майо (Mayo Clinic) описує три типи сезонного афективного розладу, кожен зі своїм власним набором симптомів.

Субсиндромальний сезонний афективний розлад, ССАР (Subsyndromal Seasonal Affective Disorder, SSAD) є пом'якшеною формою САР, що вражає близько 14.3 % (проти 6.1 % САР) населення США.[38] Почуття пригніченості, характерне водночас для САР і ССАР, зазвичай можна послабити чи усунути за допомогою фізичних вправ і збільшення активності на свіжому повітрі, особливо в сонячні дні, що призводить до збільшення сонячного впливу (solar exposure).[39] Зв'язки між людським настроєм і рівнями енергії та порами року добре задокументовані навіть у здорових людей.[40]

Лікування[ред. | ред. код]

Лампа в 30 кГц Innosol Rondo випромінює 10 000 люкс на відстані в 25 см.
Один з типів лампи для світлотерапії
Температура та інтенсивність світла лайтбоксу порівняна з непрямим сонячним смітлом у тіні крізь білу тюль (біля 11:00).

Лікування для класичного (зимового) та іншосезонного афективного розладу включає світлолікування, медикаментозне лікування, психотерапію (зокрема, когнітивно-поведінкову) і ретельно прораховані добавки[41] гормону мелатоніну[42], а також експериментальні методи, такі як аероіонотерапія. 

В залежності від пацієнта(-ки), один метод (наприклад, лайтбокс) може використовуватись в поєднанні з іншими (наприклад, медикаменти).

Світлова терапія[ред. | ред. код]

Пов'язані з фотоперіодизмом зміни тривалості секреції мелатоніну можуть впливати на сезонні цикли настрою при САР. Це означає, що світлова терапія може бути ефективним лікуванням сезонної депресії.[43]. Вона включає терапію лайтбоксом, симуляцію світанку та геліотерапію (використання природніх сонячних променів).

Лайтбокси[ред. | ред. код]

Під час неї використовується лайтбокс, що випромінює набагато більше люменів, ніж звичайні лампи розжарювання. Використовується:

  • яскраве біле світло повного спектру[en] освітленістю в 10 000 люкс (йому історично надавалась перевага);
  • синє світло з довжиною хвилі 480 нм при 2500 люкс;
  • зелене (насправді бірюзове або синьо-зелене[44]) світло з довжиною хвилі 500 нм при 350 люкс.[45][46] Дослідження, опубліковане в 2010 році, свідчить про те, що синє світло, часто застосовуване для лікування САР, можливо, слід замінити зеленим або білим освітленням.[47]

Терапія яскравим світлом ефективна при положенні сидячи на приписаній відстані (зазвичай 30-60 см), перед лампою з відкритими очима, але не дивлячись на джерело світла, протягом 30-60 хвилин. Необхідним є дослідження детальніших схем. Одне дослідження виявило, що близько 69 % хворих знайшли лікування лайтбоксом незручним, а 19 % через це припинили його.

Симуляція світанку[ред. | ред. код]

Симуляція світанку[en] також довела свою ефективність; у деяких дослідженнях вона показує на 83 % кращу реакцію порівняно з іншими видами світлолікування. При порівнянні з негативною іонізацією повітря, яскраве світло має 57 % ефекту проти симуляції світанку 50 %.[48] Хворі, що приймають світлову терапію, можуть відчувати полегшення протягом першого тижня, але очевидні результати з'являються при застосуванні протягом кількох тижнів. Більшість досліджень доводять ефективність світлової терапії без використання цілий рік, а як сезонного кількатижневого лікування, поки частий вплив освітленості не настане природним чином.

Природнє світло[ред. | ред. код]

Світлолікування також може складатися з сонячних променів: або проводячи більше часу надворі[49], або за допомогою керованого комп'ютером геліостата, що спрямовує сонячне світло у вікна будинку чи офісу.[50][51] Хоча світлова терапія є провідною в лікуванні сезонного афективного розладу, тривалого впливу прямих сонячних променів або штучного світла, які не блокують ультрафіолет, слід уникати через загрозу раку шкіри.[52]

Вітамін D[ред. | ред. код]

Інше пояснення полягає в тому, що рівні вітаміну D занадто низькі, коли люди не отримують достатньо ультрафіолету-B на шкіру. Сюди ж відноситься пояснення низьких рівнів САР в Ірландії та Японії, де споживають багато риби, багатої вітаміном D. Альтернативою використанню яскравого світла в такому випадку є прийом добавок з вітаміном D.[53][54][55][56] Однак, дослідження не показали зв'язку між рівнем вітаміну D і депресивними симптомами у літніх китайців та китаянок[57] та серед літніх британських жінок.[58]

Фізична активність[ред. | ред. код]

Фізичні вправи показали себе ефективною формою терапії депресії, особливо в комбінації з іншими формами лікування САР.[59] Виражений ефект для лікування депресивних симптомів дає поєднанні регулярних занять і світлолікування.[60] У хворих, яким до їх процедур були додані 20-хвилинні аеробні велозаняття протягом дня разом з одночасним ультрафіолетовим світлом такої ж тривалості, демонстрували швидке відновлення.[61]

Фармакологія[ред. | ред. код]

Антидепресанти групи СІЗЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну) довели свою ефективність в лікуванні САР. Ефективними є флуоксетин, сертралін, або пароксетин.[62] Як флуоксетин, так і світлова терапія 67 % ефективні при лікуванні САР, згідно з прямих порівняльних досліджень (direct head-to-head trials) 2006 року.[63] Використовувались протоколи світлової терапії, де спостерігалося попереднє клінічне поліпшення, як правило, протягом одного тижня після початку лікування. Бупропіон пролонгованої дії запобігав САР для однієї особи з восьми, але безпосередніх порівнянь його з іншими варіантами профілактики не проводилось.[64]

Модафініл може бути ефективним і добре переноситись хворими із САР/зимовою депресією.[65]

Аероіонотерапія[ред. | ред. код]

Аероіонотерапія, що включає звільнення заряджених частинок в середовищі сну, ефективна в 47.9 %, якщо негативних іонів достатнья щільність (кількість).[66]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Oginska, Halszka; Oginska-Bruchal, Katarzyna (2014). Chronotype And Personality Factors Of Predisposition To Seasonal Affective Disorder. Chronobiology International: the Journal of Biological & Medical Rhythm Research 31 (4): 523–531. doi:10.3109/07420528.2013.874355. 
  2. Ivry, Sara (August 13, 2002). Seasonal Depression can Accompany Summer Sun. The New York Times. Retrieved September 6, 2008
  3. Шаблон:MedlinePlusOverview
  4. Seasonal affective disorder (SAD): Symptoms. MayoClinic.com (September 22, 2011). Retrieved on March 24, 2013.
  5. Winter Blues, Fourth Edition: Everything You Need to Know to Beat Seasonal Affective Disorder New York : Guilford Press, c2013. 4th ed. (англ.)
  6. Rosenthal, N. E.; Sack, D. A.; Gillin, J. C.; Lewy, A. J.; Goodwin, F. K.; Davenport, Y.; Mueller, P. S.; Newsome, D. A. та ін. (1984). Seasonal affective disorder. A description of the syndrome and preliminary findings with light therapy. Archives of General Psychiatry 41 (1): 72–80. PMC 2686645. PMID 6581756. doi:10.1001/archpsyc.1984.01790120076010. 
  7. Marshall, Fiona. Cheevers, Peter (2003). «Positive options for Seasonal Affective Disorder», p. 77. Hunter House, Alameda, Calif. ISBN 0-89793-413-X.
  8. Friedman, Richard A. (December 18, 2007) Brought on by Darkness, Disorder Needs Light. New York Times’’.
  9. а б Nolen-Hoeksema, Susan (2014). Abnormal Psychology (вид. 6th). New York, New York: McGraw-Hill Education. с. 179. ISBN 978-1-259-06072-4. 
  10. а б van der Sman (October 28, 2004) Donkere dagen: Winterdepressie verklaard[недоступне посилання з 01.01.2018]. Elsevier.nl. Retrieved on March 24, 2013.
  11. а б в Magnusson, A.; Axelsson, J.; Karlsson, M. M.; Oskarsson, H. (2000). Lack of seasonal mood change in the Icelandic population: Results of a cross-sectional study. The American Journal of Psychiatry 157 (2): 234–238. PMID 10671392. doi:10.1176/appi.ajp.157.2.234. 
  12. а б в One in five suffers from SAD. BreakingNews.ie (November 10, 2007). Retrieved on March 24, 2013.
  13. Jordanes, Getica, ed. Mommsen, Mon. Germanae historica, V, Berlin, 1882.
  14. Magnússon, A.; Axelsson, J. (1993). The prevalence of seasonal affective disorder is low among descendants of Icelandic emigrants in Canada. Archives of General Psychiatry 50 (12): 947–951. PMID 8250680. doi:10.1001/archpsyc.1993.01820240031004. 
  15. Fishery and Aquaculture Statistics: SECTION 2 — Food balance sheets and fish contribution to protein supply, by country from 1961 to 2007[недоступне посилання з 01.07.2018] . Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations (2008)
  16. Cott, J.; Hibbeln, J. R. (2001). Lack of seasonal mood change in Icelanders. The American Journal of Psychiatry 158 (2): 328. PMID 11156835. doi:10.1176/appi.ajp.158.2.328. 
  17. Horrocks, Lloyd A.; Yeo, Young K. (September 1999). Health Benefits of Docosahexaenoic Acid (DHA). Pharmacological Research 40 (3): 211–225. doi:10.1006/phrs.1999.0495. 
  18. SAD Treatment | SAD Lamp | SAD Light | SAD Cure | Seasonal Affected Disorder Britebox Energise Case Study Архівовано August 10, 2011, у Wayback Machine.. Britebox.co.uk. Retrieved on March 24, 2013.
  19. Rosenthal, Norman E. (2006). Winter Blues: Everything You Need to Know to Beat Seasonal Affective Disorder (вид. Revised). New York: The Guilford Press. ISBN 978-1593852146. 
  20. More, Lee Kremis (December 26, 1994). It's Wintertime: When Winter Falls, Many Find Themselves In Need Of Light. Milwaukee Sentinel (Gannett News Service). 
  21. Ban, Thomas A. (2011). У Gershon, Samuel. An Oral History of Neuropsychopharmacology, The First Fifty Years, Peer Interviews 5. American College of Neuropsychopharmacology. 
  22. Lozano, G. A. (2015). SAD effects on grantsmanship. BioEssays 37 (1): 10–11. arXiv:1409.2924. doi:10.1002/bies.201400165. 
  23. Partonen, Dr. Timo (1998). Seasonal affective disorder. The Lancet 352 (9137): 1369–1374. doi:10.1016/s0140-6736(98)01015-0. 
  24. What is SAD (Seasonal Affective Disorder)?. Процитовано 21 February 2018. 
  25. Depression (PDF). Mood Disorders Society of Canada. Процитовано August 8, 2009. 
  26. Geoffroy PA; Bellivier F; Scott J; Boudebesse C; Lajnef M; Gard S; Kahn JP; Azorin JM; Henry C; Leboyer M; Etain B. (Aug 2013). Bipolar Disorder with Seasonal Pattern: Clinical Characteristics and Gender Influences.. Chronobiol Int. 30 (9): 1101–7. PMC 5225270. PMID 23931033. doi:10.3109/07420528.2013.800091. 
  27. Nesse, Randolph M; Williams, George C (1996). Why We Get Sick (вид. First). New York: Vintage Books. ISBN 0812922247. 
  28. Kalbitzer, J.; Kalbitzer, U.; Moos Knudsen, G.; Cumming, P.; Heinz, A. (2013). How the cerebral serotonin homeostasis predicts environmental changes: a model to explain seasonal changes of brain 5-HTT as intermediate phenotype of the 5-HTTLPR. Psychopharmacology 230 (3): 333–343. PMID 24150247. doi:10.1007/s00213-013-3308-1. 
  29. Johansson, C.; Smedh, C.; Partonen, T.; Pekkarinen, P.; Paunio, T.; Ekholm, J.; Peltonen, L.; Lichtermann, D.; Palmgren, J.; Adolfsson, R.; Schalling, M. (2001). Seasonal Affective Disorder and Serotonin-Related Polymorphisms. Neurobiology of Disease 8 (2): 351–357. PMID 11300730. doi:10.1006/nbdi.2000.0373. 
  30. Johansson, C.; Willeit, M.; Levitan, R.; Partonen, T.; Smedh, C.; Del Favero, J.; Bel Kacem, S.; Praschak-Rieder, N.; Neumeister, A.; Masellis, M.; Basile, V.; Zill, P.; Bondy, B.; Paunio, T.; Kasper, S.; Van Broeckhoven, C.; Nilsson, L. -G.; Lam, R.; Schalling, M.; Adolfsson, R. (2003). The serotonin transporter promoter repeat length polymorphism, seasonal affective disorder and seasonality. Psychological Medicine 33 (5): 785–792. PMID 12877393. doi:10.1017/S0033291703007372. 
  31. Uz, T.; Manev, H. (2001). Prolonged swim-test immobility of serotonin N-acetyltransferase (AANAT)-mutant mice. Journal of Pineal Research 30 (3): 166–170. PMID 11316327. doi:10.1034/j.1600-079X.2001.300305.x. 
  32. Lam, R. W.; Levitt, A. J.; Levitan, R. D.; Enns, M. W.; Morehouse, R.; Michalak, E. E.; Tam, E. M. (2006). The Can-SAD Study: A Randomized Controlled Trial of the Effectiveness of Light Therapy and Fluoxetine in Patients with Winter Seasonal Affective Disorder. American Journal of Psychiatry 163 (5): 805–812. PMID 16648320. doi:10.1176/appi.ajp.163.5.805. 
  33. Avery, D. H.; Eder, D. N.; Bolte, M. A.; Hellekson, C. J.; Dunner, D. L.; Vitiello, M. V.; Prinz, P. N. (2001). Dawn simulation and bright light in the treatment of SAD: A controlled study. Biological Psychiatry 50 (3): 205–216. PMID 11513820. doi:10.1016/S0006-3223(01)01200-8. 
  34. Modell, J. G.; Rosenthal, N. E.; Harriett, A. E.; Krishen, A.; Asgharian, A.; Foster, V. J.; Metz, A.; Rockett, C. B. та ін. (2005). Seasonal Affective Disorder and Its Prevention by Anticipatory Treatment with Bupropion XL. Biological Psychiatry 58 (8): 658–667. PMID 16271314. doi:10.1016/j.biopsych.2005.07.021. 
  35. Lam, R. W.; Levitan, R. D. (2000). Pathophysiology of seasonal affective disorder: A review. Journal of psychiatry & neuroscience : JPN 25 (5): 469–480. PMC 1408021. PMID 11109298. 
  36. Gabbard, Glen O. Treatment of Psychiatric Disorders 2 (вид. 3rd). Washington, DC: American Psychiatric Publishing. с. 1296. 
  37. Avery, D. H.; Kizer, D.; Bolte, M. A.; Hellekson, C. (2001). Bright light therapy of subsyndromal seasonal affective disorder in the workplace: Morning vs. Afternoon exposure. Acta Psychiatrica Scandinavica 103 (4): 267–274. PMID 11328240. doi:10.1034/j.1600-0447.2001.00078.x. 
  38. Leppämäki, S.; Haukka, J.; Lönnqvist, J.; Partonen, T. (2004). Drop-out and mood improvement: A randomised controlled trial with light exposure and physical exercise ISRCTN36478292. BMC Psychiatry 4: 22. PMC 514552. PMID 15306031. doi:10.1186/1471-244X-4-22. 
  39. Partonen, Timo; Lönnqvist, Jouko (2000). Bright light improves vitality and alleviates distress in healthy people. Journal of Affective Disorders 57 (1–3): 55–61. PMID 10708816. doi:10.1016/S0165-0327(99)00063-4. 
  40. Bhattacharjee, Y. (2007). Is Internal Timing Key to Mental Health?. Science 317 (5844): 1488–1490. PMID 17872420. doi:10.1126/science.317.5844.1488. 
  41. Properly Timed Light, Melatonin Lift Winter Depression by Syncing Rhythms. NIMH Science News. The National Institute of Mental Health (NIMH). 1 May 2006. Процитовано 9 December 2014. 
  42. Howland, R. H. (2009). Somatic therapies for seasonal affective disorder. Journal of psychosocial nursing and mental health services 47 (1): 17–20. PMID 19227105. doi:10.3928/02793695-20090101-07. 
  43. Zimmerman Jones, Andrew (February 15, 2012). The Visible Light Spectrum. 
  44. Saeeduddin Ahmed, Neil L Cutter, Alfred J. Lewy, Vance K. Bauer, Robert L Sack and Mary S. Cardoza (1995). Phase Response Curve of Low-Intensity Green Light in Winter Depressives. Sleep Research 24: 508. doi:10.1186/1471-244X-5-42. «The magnitude of the phase shifts [using low-level green light therapy] are comparable to those obtained using high-intensity white light in winter-depressives.» CS1 maint: Multiple names: authors list (CS1_maint:_Multiple_names:_authors_list link)
  45. Strong, R. E.; Marchant, B. K.; Reimherr, F. W.; Williams, E.; Soni, P.; Mestas, R. (2009). Narrow-band blue-light treatment of seasonal affective disorder in adults and the influence of additional nonseasonal symptoms. Depression and Anxiety 26 (3): 273–278. PMID 19016463. doi:10.1002/da.20538. 
  46. Gooley, J. J.; Rajaratnam, S. M. W.; Brainard, G. C.; Kronauer, R. E.; Czeisler, C. A.; Lockley, S. W. (2010). Spectral Responses of the Human Circadian System Depend on the Irradiance and Duration of Exposure to Light. Science Translational Medicine 2 (31): 31ra33. PMC 4414925. PMID 20463367. doi:10.1126/scitranslmed.3000741. 
  47. Terman, M.; Terman, J. S. (2006). Controlled Trial of Naturalistic Dawn Simulation and Negative Air Ionization for Seasonal Affective Disorder. American Journal of Psychiatry 163 (12): 2126–33. PMID 17151164. doi:10.1176/appi.ajp.163.12.2126. 
  48. Beck, Melinda. (December 1, 2009) «Bright Ideas for Treating the Winter Blues». (Section title: «Exercise outdoors») The Wall Street Journal.
  49. Applications: Health. Practical Solar. Архів оригіналу за June 15, 2009. Процитовано June 9, 2009.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  50. Grab the Sun With Heliostats. New York House. June 1, 2009. Архів оригіналу за October 4, 2009. Процитовано December 8, 2009. 
  51. Osborn, J.; Raetz, J.; Kost, A. (2014). Seasonal Affective Disorder, Grief Reaction, and Adjustment Disorder. Medical Clinics of North America 98 (5): 1065–1077. doi:10.1016/j.mcna.2014.06.006. 
  52. SADness: Seasonal Affective Disorder & Vitamin D. newfoundlandnews.blogspot.com (January 27, 2008)
  53. Порожнє посилання на джерело‎ (довідка) 
  54. Порожнє посилання на джерело‎ (довідка) 
  55. Порожнє посилання на джерело‎ (довідка) 
  56. «Vitamin D May Not Be The Answer To Feeling SAD». sciencedaily.com (March 2009)
  57. Порожнє посилання на джерело‎ (довідка) 
  58. Порожнє посилання на джерело‎ (довідка) 
  59. Порожнє посилання на джерело‎ (довідка) 
  60. Порожнє посилання на джерело‎ (довідка) 
  61. Moscovitch, A.; Blashko, C. A.; Eagles, J. M.; Darcourt, G.; Thompson, C.; Kasper, S.; Lane, R. M.; International Collaborative Group on Sertraline in the Treatment of Outpatients with Seasonal Affective Disorders (2004). A placebo-controlled study of sertraline in the treatment of outpatients with seasonal affective disorder. Psychopharmacology 171 (4): 390–397. PMID 14504682. doi:10.1007/s00213-003-1594-8. 
  62. Lam, Raymond W.; Anthony J. Levitt; Robert D. Levitan (May 2006). The Can-SAD Study: A Randomized Controlled Trial of the Effectiveness of Light Therapy and Fluoxetine in Patients With Winter Seasonal Affective Disorder (PDF). Am J Psychiatry 163 (5): 805–812. PMID 16648320. doi:10.1176/appi.ajp.163.5.805. Архів оригіналу за September 3, 2010.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  63. Gartlehner, Gerald (2015). Second-generation antidepressants for preventing seasonal affective disorder in adults.. Cochrane Database Syst Rev 11 (11): CD011268. PMID 26558418. doi:10.1002/14651858.CD011268.pub2. Процитовано 19 November 2015. 
  64. Порожнє посилання на джерело‎ (довідка) 
  65. Terman, M.; Terman, J.; Ross, D. (1998). A Controlled Trial of Timed Bright Light and Negative Air Ionization for Treatment of Winter Depression. Archives of General Psychiatry 55 (10): 875–82. PMID 9783557. doi:10.1001/archpsyc.55.10.875. 

Посилання[ред. | ред. код]