Сексуальні стосунки у Стародавньому Єгипті
Сексуальні стосунки у Стародавньому Єгипті — сексуальність та еротична культура у давніх єгиптян. Охоплює питання стосунків статей, контрацепції, храмової проституції.
Релігійна основа[ред. | ред. код]
За єгипетськими уявленнями сексуальність — основна рушійна сила божественного розвитку всесвіту, в якому сексуальний акт бога-творця був початком життя всього існуючого. Єгипетська сексуальність відпочатку священна.
Згідно з давньою доктриною міста Іуну (названого греками Геліополем), сонячний творець Атум створює перших богів за допомогою мастурбації. Його жіноче доповнення приймає вигляд його руки, його дружини, його енергії, що творить, — Хатхор Небетхетепет, богиня любові і екстатичного сп'яніння, радості у всіх її формах, але одночасно і покровителька смерті як трансформації та основи існування, нового життя в іншому світі. Вона — втілення вселенської жіночності, яка перероджує померлого в своїй утробі.
Сексуальна привабливість богині любові була стимулом розвитку світу, вічного оновлення чоловічого божества, його безсмертя. Разом з богинею Маат (втілює світопорядок), принципи чоловічої сили, що творить, і жіночої сексуальності, що вагітніє й перероджує світ заново, були основами існування світу в єгипетських уявленнях.
Осіріс, владика світу покійних, який переміг смерть, зображувався з ерегованим фалосом в знак своєї вічної родючої сили, що запліднює світ разом з паводком вод Нілу, після якого з землі проростає перше зерно, що дає прожиток. Розрубаний ворогом на частини і зібраний знову дружиною — володаркою магії і материнства Ісідою і синами — Гором і Анубісом, — Осіріс відновлює свою цілісність тоді, коли, за легендою, Ісіда збирає його тіло воєдино, а фалос, загублений у водах річки, створює знову з нільського мулу. Лише знайшовши знову фалос, Осіріс може відродитися, зневажити смерть, а потім і стати запорукою відродження будь-якого померлого.
При муміфікації, уподібнюючи померлому Осірісу, єгиптяни сповивали чоловічі тіла з пенісом у піднятому положенні: сексуальна сила була здатна, на їхню думку, перемогти смерть.
Гор, син Осіріса і Ісіди, вступає в бій з Сетом, богом хаосу і пісків пустелі, який вбив його батька. В процесі багатоетапного битви Гор підкорює Сета, вирвавши у нього насінники, позбавивши тим самим супротивника не тільки мужності, а й здатності до власного переродження й влади над світом. До цього Сет нерідко асоціювався в єгипетській міфології з агресивною сексуальністю, чим нерідко користувалися богині.
Інший міф оповідає про Гора, який одружується з самою, напевно, агресивною формою богині, Табіті, величезною вогненною скорпіонкою. Успішна перша шлюбна ніч стає запорукою замирення богині, повернення її істинного вигляду, в якому вона шанується як «володарка того, що в жіночому серці». Натомість страшна отрута богині, що проникла до тіло її чоловіка (Гора), трансформується і стає панацеєю від усіх хвороб та будь-якого зла, яке могло бути до цього в його тілі.
Сексуальність чоловіча необхідна для влади над світом: масивні, виконані з вапняку статуї бога родючості Міна, який стискає рукою свій фалос, були створені єгиптянами близько XXXII ст. до н. е. і зберігаються в зібранні Ашмолеанського музею в Оксфорді.
Сексуальність жіноча була вкрай приваблива, але небезпечна: богиня любові Хатгор в гніві трансформувалася в розлючену левоголову Сехмет, богиню полум'я і люті, що зневажає людство. Процес ритуалу «сехетеп Сехмет», замирення богині, був одним з головних у храмах, присвячених гнівній формі небесної матері. Для цього відбувалося сп'яніння священним вином і пивом.
Стосунки між статями[ред. | ред. код]
Єгиптянки в давнину вважалися найвпривабливішими у Східному Середземномор'ї. Церемонія шлюбу не передбачала ні релігійних обрядів, ні будь-якої юридичної реєстрації.
Оголеність була поширена й не вважалася сороміцькою. На рельєфах і розписах в єгипетських гробницях виявлено абсолютно голих рибалок на Нілі, що прилюдно збирають свій улов, плачуть плакальниці, які посипають піском і попелом груди на знак скорботи, оголених молодих служниць, які грають на амбурині та лютні під час бенкету в знатному домі.
Любовна поезія і окремі світські тексти, серед яких особливе місце займають рамсесідські Папіруси Честера Бітті й папірус Харріса 500, оповідають про зустріч коханих, за якою підглядають дерева саду, розповідаючи одне одному про побачене. «Неджемміт» — ваблення і «мерут» — любов представляються тут як щось схоже на тяжку хворобу, якщо пристрасть не задоволена, а міська красуня проводить час біля дзеркала, завершуючи необхідний макіяж, щоб привабити воєначальника Міхи, майбутнього фараона. Закоханим, що стоять на різних берегах річки, не може стати перешкодою навіть крокодил, що лежить на мілині: чоловік подібний до «гусака, впійманого на приманку» в сильце з ебенового дерева, якому подібні руки коханої.
Більш інтимні моменти подружнього життя також важливу роль відігравали для єгиптян. Вони розглядали життя як цикл народження, смерті і переродження. Єгиптяни не вважали секс чимось ганебним, розглядаючи його як засіб для підтримки потенції і плодючості.
Для давньоєгипетських жінок вагітність мала велике значення. Для них здатність народжувати означала благополуччя і щастя в житті. Вагітні користувалися повагою суспільства і схваленням своїх чоловіків. Їх менш вдалим сестрам і безплідним подругам залишалося лише заздрити. Чоловіки також доводили свою мужність, сприяючи народженню на світ якомога більшої кількості дітей, якими вони могли хвалитися.
Гомосексуальність[ред. | ред. код]
Стосовно відомостей про гомосексуальні відносини в давньоєгипетському суспільстві. Джерелом можна вважати і міфи про богів, зокрема Гора та Сета. Також є інформація щодо гомосексуальність серед звичайних людей.
Сексуальність фараона[ред. | ред. код]
«Велика царська дружина» шанувалася як земне втілення Хатгор, як фараон — Гора. Під управлінням головної цариці або ж цариці-матері знаходився величезний жіночий будинок царя, що сильно відрізняється від стереотипного східного гарему, в якому мешкали молодші цариці і «нефрут» (красуні-наложниці), безпосередні служительки Хатгор, покликані безперервно відроджувати життєві сили і сексуальну енергію царя. Одягнені в шати з найтоншого льону, дзвінкі бісерні сітки або ж оголені, всього лише в пасках навколо стегон, але неодмінно в масивних перуках, намистах, браслетах, зображені на храмах, вони грають на музичних інструментах і співають, танцюють, грають з царем в гру сенет (на кшталт шашок).
Сексуальність завжди була хоча б частково сакральною. В казці «Папірусу Весткар» розповідається про фараона Снофру, який «втомився», тобто помер. Він стає в іншому світі Сонцем, що пливе на своєму човні в оточенні чарівних супутниць-«нефрут». Одна з дівчат, виряджена лише в ритуальну мережу, втрачає бірюзову рибку — «прикрасу» для волосся, і вся флотилія зупиняється: мова символічно йде про рибу лоцмана, за якою слідує по водах неба сонячна «Ладдя мільйонів років». Для необізнаних тим часом текст говорить всього лише про розваги царя, якому придворний мудрець Джаджаеманх дає воістину безцінну раду: «Нехай твоя Величність вирушить до озера палацу фараона … Спрямуй собі човен з екіпажем з усіх красунь внутрішніх покоїв твого палацу, і серце твоєї величності освіжиться, коли ти будеш милуватися тим, як вони, не перестаючи, гребуть туди і назад». Цар радо погоджується: "Я дійсно влаштую собі прогулянку на човні! Нехай принесуть мені двадцять весел з ебенового дерева, оброблених золотом, з ручками з дерева секеб, обробленими світлим золотом. Нехай приведуть до мене двадцять жінок, у яких красиве тіло, красиві груди, волосся, заплетене в коси, і лоно яких ще не відкрите пологами. І нехай принесуть мені двадцять сіток. І нехай ці сітки віддадуть цим жінкам після того, як з них будуть зняті одежі!". Серце царя в результаті радіє, тобто він відроджується до життя. Відлуння священної, ритуальної сексуальності були завжди невід'ємною частиною повсякденного побуту палацу.
Проституція[ред. | ред. код]
У Стародавньому Єгипті існувала храмова проституція, подібна до тієї, що була в Стародавній Греції. За Геродотом, в єгипетському місті Бубаст у храмах відбувалися свята на честь богині Ісіди, однієї з головних богинь.
Жінки спочатку влаштовували своєрідний стриптиз. Після цього масового стриптизу всі присутні входили в двері храму і віддавалися на честь богині розпусті. Кількість її учасників перевищувала іноді 0,5 млн осіб. Подібний захід виявлялося істотним джерелом доходів для вівтаря богині. Оскільки прибуток, отриманий в результаті такої діяльності, не вважався гріхом, то діяльність жриць вважалася вельми поважною.
Храмові повії жили повсюдно, навіть поруч з хатинами будівельників гробниць в Долині царів. У таких закладах збиралися різні люди. Кажуть, що одного разу Рамсес II, зі скарбниці якого були вкрадені коштовності, відіслав свою дочку «попрацювати» в один з таких вертепів, а заодно і пошпигувати за ним. Відшукалася чи ні пропажа — невідомо. Однак історія ця підтверджує, що і царі користувалися проституцією.
Щоб залучати клієнтів, храмові повії повинні були мати відповідний вигляд. Для цього застосовували рум'яна, беладону для закапування в очі, палички губної помади і риб'ячий клей, який маскував зморшки. Майстри, що виготовляли футляри для косметичних засобів, робили ці речі максимально еротичними. Наприклад, ручки туалетних ложечок виготовляли у вигляді фігур оголених дівчат.
Сексуальні пози[ред. | ред. код]
В Туринському папірусі, що зберігається в Єгипетському музеї Турина, зберігається зображення 12 поз сексуального акту, в яких бере участь чоловік і храмові повії. Папірус XII ст. до н. е., знайдено в 1820-х, він пошкоджений, свого часу викликав сенсацію в науковому співтоваристві.
Це найдавніший порнографічний сувій, де зображено ритуальний статевий акт: особлива зачіска чоловіка видає в ньому жерця богині Хатхор. У чоловіка величезний пеніс, яким він задовольняє жінок не тільки на ложі, а й стоячи біля колісниці, в якій стоїть жінка, лежачи на підлозі або з жінкою, що стоїть на голові і руках.
Документ унікальний своєю цілісністю, але не змістом: на остраконах XVI—XII ст. до н. е. збереглися схожі сцени, що зображують позу ззаду або місіонерську. У царському будинку подібного зобразити не могли — чуттєвість між фараоном і його дружиною зображувалося символами: тим, що він тримає дружину за зап'ястя, у винятковому випадку — садить на коліна або ж прогулюється з нею садом, отримуючи від коханої букет з плодами мандрагори — відомого на Сході символу сексуальності.
Контрацепція[ред. | ред. код]
У єгиптян були свої способи контрацепції. У 1889 році в місті Ель-Файюме були знайдені фрагменти давньоєгипетських папірусів, згідно з ними, близько 1850 року до н. е. у жінок привілейованих станів були особливі методи контрацепції.
Як песарій вони використовували екскременти крокодила, вагіну зрошували медом і содою, вкладали в неї смолисті речовини. В більш пізні часи на зміну екскрементів крокодила прийшли екскременти слона. Ймовірно, такі контрацептивні заходи давали певний ефект. Мед і смола перешкоджають просуванню сперматозоїдів. Цьому процесу перешкоджають і слабо лужні екскременти крокодила, які фактично не відрізняються від просоченої сперміцидом губки.
Обрізання[ред. | ред. код]
Практикувалося в Стародавньому Єгипті з незапам'ятних часів. Найперша згадка про подібний обряд з'являється приблизно 4200 років тому, коли за одну церемонію обрізали 120 хлопчиків.
Подібна процедура відбувалася в підлітковому віці (13-14 років). Називалася вона «себі» і була обов'язковою якщо не для всіх підлітків, то для всіх служителів храмів. Оскільки в Єгипті було завжди спекотно, тому вважається, що обрізання також робилося з гігієнічних міркувань. Подібна операція мала релігійне та етнічне значення, що дозволяло відрізняти єгиптян від чужинців.
Більш того, стародавні єгиптяни були першими, хто почав голити волосся на геніталіях. Спочатку вони робили це для того, щоб не допустити появу лобкові воші, проте з часом це увійшло в моду.
Джерела[ред. | ред. код]
- Graves-Brown, Carolyn, ed. (2008). Sex and Gender in Ancient Egypt: «Don Your Wig for a Joyful Hour». The Classical Press of Wales. ISBN 9781905125241.