Безпліддя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Безпліддя
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 N46, N97.0
DiseasesDB 21627
MedlinePlus 001191
eMedicine med/3535 med/1167
MeSH D007246

Безпліддя, також іноді Неплідність, Непліддя, Безплідність, Стерилітет — нездатність зрілого організму давати потомство.

У ботаніці і рослинництві зазвичай вживають термін «неродючість» або «стерильність», а у відношенні людини і тварин — термін «неплідність (людини) та яловість чи неплідність (худоби)»[1].

Безплідність у людини[ред.ред. код]

Можна вважати шлюб безплідним чи безнащадним, коли вагітність при нормальних шлюбних стосунках не настає протягом 2 років.

У людини розрізняють абсолютне безпліддя, зумовлену невиліковними змінами в статевому апараті чоловіка чи жінки (дефекти розвитку, оперативне, видалення статевих залоз, травми тощо), і відносну, причини якої можуть бути усунуті. Безпліддя називають первинним, якщо вагітності ніколи не було, і вторинним, якщо раніше жінка була вагітною.

Серед причин безпліддя головне місце займають запальні процеси в геніталіях і їхні наслідки (більше 75 %). Найчастіше вони обумовлені нелікованими або неадекватно лікованими специфічними процесами, які спричинюють збудники - бактерії, віруси, найпростіші тощо. Рідко це може бути умовно-патогенна флора — кишкова паличка, стрептококи або стафілококи. Ці патогени потяжчують клінічний перебіг і прогноз специфічних запальних процесів.

Безпліддя у 30—40% випадків шлюбних пар виникає через чоловіків. У них безпліддя зумовлюють найчастіше запальні захворювання, зокрема гонореєю або туберкульозом статевих залоз. Основною причиною жіночого безпліддя є запальні ураження статевих органів, які зумовлюють найчастіше гонорея, аборти, особливо кримінальні, або спроби їх провести. Спричинюють безпліддя також деякі гінекологічні захворювання, порушення загального обміну речовин та діяльності залоз внутрішньої секреції, нестача в організмі деяких вітамінів. Також як ще одну причину безпліддя розглядають недостатню кількість мелатоніна в організмі жінки, який захищає яйцеклітини від вільних радикалів та факторів стресу, але це можна подолати, якщо проводити 8 нічних годин повністю без світла[2]

Лікування[ред.ред. код]

Лікування безпліддя полягає в усуненні основної причини відповідними заходами — фізіотерапією, гормонотерапією, антибактерійною і протизапальною терапією. Позитивні наслідки часто дає продування маткових труб. Важливе значення має нормалізація обміну речовин і діяльності нервової системи.[3]

При шийковому чинникові, коли сперматозоїди чоловіка знерухомлюються при попаданні до каналу шийки матки, застосовують штучні заходи — внутрішньо-маткову інсемінацію.

Загалом для лікування безпліддя (при непрохідності чи порушень прохідності маткових труб та при багатьох інших причинах жіночої або чоловічому безплідді) використовують допоміжні репродуктивні технології, зокрема ЗІВ — запліднення in-vitro (буквально, «у пробірці») екстракорпорального запліднення.

У випадках чоловічого безпліддя, коли істотно знижена запліднююча здатність чоловічого сім'я (сперми), як правило, застосовують метод ІКСІ (ICSI — Intra Cytoplasmic Sperm Injection — дослівно «введення сперматозоїда до цитоплазми яйцеклітини») або маніпуляційний метод ТЕСА (TESA — Testicular Sperm Aspiration, тобто аспірація (добування) живчиків (сперміїв) з тканини яєчка).

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Медицина Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.