Спас (бойовий звичай)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спас
Запит на зображення
Запит на зображення
Спеціалізація Удари, кидки, боротьба
Зброя Холодна зброя, вогнепальна зброя
Контакт Справжній дотик (повний контакт)
Походження Flag of Ukraine.svg Україна
Попередники Традиційний козацький бій
Олімпіада Не включений

Спас — це українське бойове мистецтво. Перша письмова згадка про Спас — журнал «Техника молодежи» № 2 за 1989 рік. Саме в цьому номері було надруковано статтю (лист) Леоніда Петровича Безклубого «Интерес моей мысли». В ній автор розповідає про те, як його дід навчав козацькому бойовому мистецтву. Навчання відбувалося в ігровій формі доти, доки тіло не «заграє», тобто відчує та сприйме той чи інший рух.

Як розповідав згодом Леонід Петрович, деякі слова звідти були викреслені. Таким чином, цензура прибрала інформацію зокрема про те, що Спас — це бойове мистецтво українських козаків.

Походження[ред. | ред. код]

Наразі існує кілька пояснень терміну «Спас»:

  • Спас — це те, що спасає тебе у житті (згідно з переказом діда О. Л. Притули);
  • це бойовий припас українського народу;
  • від богів-Спасів (дохристиянських);
  • бойове мистецтво козацьких розвідників (пластунів).

Кажуть, що Спас відомий від княжих часів, був досить поширений серед запорозьких козаків. А точніше, серед козацьких розвідників — пластунів. Така версія підтверджується тим, що технічний арсенал є скудним. Вся ударна техніка та прийоми передбачають максимально швидку нейтралізацію супротивника. Існує вислів — «Спас — це швидкоплинний бій на знищення».

Особливості техніки[ред. | ред. код]

У доповнення до сказаного слід розуміти, що задачею розвідника є непомітно прийти, тихо і не помітно зробити свою справу і так само тихо і непомітно піти. Якщо розвідник вступає у бій, то він повинен завершитися до того, як супротивник зможе видати якийсь звук. Саме з цих міркувань будувалася техніка бою пластунів.

Ще однією особливістю Спасу є техніка, яка називається «гойдок». Вона є рухливою базою цього бойового мистецтва. На неї накладається вся ударна та кидкова техніка. Задачею гойдка є максимально швидке зближення з супротивником із одночасним уходом з лінії атаки та заходом супротивнику в бік чи за спину. Ключовим у виконанні гойдка є «червона пляма» — дистанція початку гойдка. Вона вимірюється не довжиною, а відчуттям. Червона пляма — це дистанція, з якої супротивник до мене не дістане, а я до нього дотягнусь. Хтось намагається ототожнювати гойдок з маятником, але це не так.

На своїх семінарах Леонід Безклубий розповідав також про «гойдок смерті» — техніку, яка дозволяє ухилятися від одиночних пострілів з пістолета з одночасним зближенням із супротивником.

Рухи та удари в Спасі — «робочі», тобто такі, які використовувалися українцями у повсякденному житті. Відповідно, назва ударів передає їхній зміст — «через», «гуп», «вихлист», «вулик», «вкляк», «налигач», «матня», «клаксончик» (сучасна назва — історична втрачена), «поцілунок», «здриг» і «нишпорка». Існує ще «хрещений джмелик» та «стріла монгола», але ці дві назви більше позначають удари у конкретні місця, ніж відрізняються технікою нанесення.

Навчання у Спасі відбувається в першу чергу завдяки певним специфічним іграм. Такий підхід зумовлено високою травматичністю техніки. Найбільш поширеними є «Смалений вовк», «Сірко на прив'язі», «Цурки-палки», «Панас». Хоча, система підготовки не обмежується лише цими іграми. Використовується також багато інших народних ігор та забав. Вони складають систему підготовки козака-охоронця Краю — «козацький грай». Наразі «козацький грай» найбільш розвинено в Миколаєві.

Поширення[ред. | ред. код]

Поширення Спасу в Україні найбільше пов'язують з ім'ям Олександра Леонтійовича Притули — президента ВГО Всеукраїнська федерація «Спас». Завдяки його діяльності у 1997 році, у Запоріжжі, на о. Хортиця було проведено І Всеукраїнський фестиваль козацьких бойових та традиційних мистецтв, на який приїхало майже сто ентузіастів українських і російських бойових мистецтв. Перші змагання зі Спасу було проведено у 1998 році. Цьому передувала велика дискусія, в ході якої було прийнято рішення про створення спортивного напрямку.

Незабаром, у 1998 році, у Запоріжжі було створено бюджетну дитячо-юнацьку спортивну школу козацького бойового мистецтва «Спас». У 2005 році було юридично зареєстровано ВГО Всеукраїнська федерація «Спас». Наразі вона вважається однією з козацьких організацій України. А у 2008 році український рукопаш "Спас" було визнано неолімпійським видом спорту в Україні. Правила змагань та навчальна програма з українського рукопашу «Спас» для дитячо-юнацьких спортивних шкіл була затверджена Державною службою молоді та спорту України у 2012 році.

Крім українського рукопашу «Спас» федерація розвиває боротьбу навхрест, боротьбу на поясах, боротьбу для найменших «Котигорошко» (первісна назва «штовхач» замінена через велику кількість штовхачів у системі підготовки), бої «лава-на-лаву», козацьке багатоборство, шабельний бій та бій на списах. Окремими напрямками вивчаються власне бойове мистецтво «Спас» та військовий напрямок.

Починаючи з 2016 року, Всеукраїнська федерація «Спас» активізувала діяльність щодо визначення термінів «національні види спорту», «національні бойові мистецтва», внесення їх у законодавство та надання їм окремого статусу.

25 травня 2017 року Верховна Рада України узаконила бойовий гопак, хортинг, український рукопашний бій «Спас», українську боротьбу на поясах. Відповідні зміни в закон про фізичну культуру і спорт підтримали 227 депутатів. У закон вводиться поняття «національний вид спорту». Це вид спорту, заснований на національно-культурних традиціях. Передбачена можливість створення національної спортивної федерації для таких видів спорту.

Міністерство молоді та спорту на конкурсній основі буде формувати національні збірні з таких видів спорту. Глава відомства Ігор Жданов під час обговорення законопроекту заявляв, що документ націлений на розвиток таких видів спорту, як бойовий гопак, спас, рукопашний бій, хортинг та інших.

Філософія[ред. | ред. код]

Світоглядна основа Спасу грунтується на козацьких законах — карбах та козацьких переказах. Вважається, що до нашого часу дійшло 40 карбів та 2 перекази (Скупський та Супойський). Серед карбів головним вважається Слово стосове.

Посилання[ред. | ред. код]