Збройні сили Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Військовий підрозділ Збройні сили Угорщини (скор. ЗС Угорщини, угор. Magyar Honvédség) — сукупність військ Угорщини.

Чисельність

До складу ЗС Угорщини входить 19 тисяч солдат та 12 тисяч резерву. В 1989 році армія налічувала понад 130 тисяч чоловік[1].

Історія

Участь в Другій світовій

Солдати 1-ої угорської армії, озброєні пістолет-кулеметом Киралі. Карпати, 1944.

На озброєнні Сухопутних військ Угорщини в період Другої світової перебували такі машини: легкі танки 38.M «Toldi» I, 38.M «Toldi» II, 43.M «Toldi» III[2], середні танки 40M Turán I, 41M Turán II[3], важкі танки 44M «Тош» (44M Tas)[4], САУ 40M «Zrínyi» ІІ, 60[5] ЗСУ 40M «Nimród»[6], легкі бронеавтомобілі 39M Csaba (40M Csaba)[7].

«Toldi» II
«Туран II»
«Nimród»

Членство в НАТО

Боїнг E-3 «Сентрі», який патрулює повітряний простір.

Щоб виконати вимоги та стандарти НАТО, Угорщина була змушена збільшити свій оборонний бюджет на 15%. У 2003 році був скасований призов, і вже до кінця наступного року військові частини на 100% комплектувалися військовослужбовцями за контрактом. Починаючи з 2004 року, завдяки прийнятим в країні процедурам оборонного планування, починаючи з 2004 року, парламент Угорщини отримав змогу щорічно коригувати хід будівництва Збройних сил[1].

ЗС Угорщини взяли участь у створенні італійсько-словенсько-угорської та «Вишеградської» батальйонних тактичних груп. Угорщина — учасник міжнародних операцій ЄС у Боснії і Герцеговині та Косово. Також країна долучається до роботи Європейської оборонної агенції. Влада Угорщини висунула плани про створення на території країни радіолокаційних станцій великого радіусу дії AN/FPS-117, що мало б забезпечити об'єднання системи контролю повітряного простору Угорщини до Об'єднаної системи ППО НАТО[1].

На угорському військовому аеродромі в місті Папа була створена головна база військово-транспортної авіації НАТО в Центрально-Східній Європі, що реалізовано в рамках проекту стратегічних авіаційних перевезень — NSAC (NATO Strategic Airlift Capability). Аеродром Будапешту став пунктом базування літаків дальнього радіолокаційного виявлення системи «AWACS» НАТО. На сьогодні літаки Е-3А регулярно патрулюють повітряний простір Угорщини, інших районів Центрально-Східної Європи, Чорного моря та Туреччини[1].

У 2013 році Литва, Латвія й Естонія домовилися з Угорщиною про військову співпрацю. Чотири винищувачі Військово-повітряних сил Угорщини типу «Ґріпен» у співпраці з іншими літаками НАТО з 2015 року патрулюватимуть повітряні кордони цих країн. Угорські літаки по черзі чотири рази на місяць базуватимуться на одному з військових аеродромів Литви до 2018 року[8].

Миротворча діяльність

34-й батальйон спеціального призначення «Bercsеnyi Lаszlо» до 2006 року в якості роти легкої піхоти діяв у Афганістані, дислокуючись у Кабулі. Також він займався підготовкою іракських сил безпеки. Його військовослужбовці спільно з іншими підрозділами склали чергову ротацію угорського контингенту в Афганістані у 2008 році[1].

Розвідувальний батальйон з 1997 року брав участь в міжнародних місіях («IFOR», «SFOR», «KFOR» та «MFOR»). У 2003 році він розгорнув одну з розвідрот в Іраку, щоб забезпечити безпеку угорського контингенту.

У 2004-му — інша рота в якості підрозділу легкої піхоти була направлена до Афганістану. У 2006-му — «Bornemissza Gergely» був розгорнутий у Сараєво. У грудні 2013 року полковник Тамас Сандор очолив на найближчі 6 місяців тактичну групу спеціальних операцій (Тhe Special Operations Task Force), що діє в північних провінціях Афганістану. До зони відповідальності групи належить територія близько 18 тисяч км². Чисельність зазначеної «Тhe Special Operations Task Force» включає близько 250 військовослужбовців спеціального призначення з Естонії, Угорщини, Словенії, Румунії та Сполучених Штатів[1].

Керівництво

Склад Збройних сил

Сухопутні війська

СВ Угорщини мають на озброєнні 30 танків Т-72, 380 БТР-80, 24 бойові розвідувальні машини, 18 152-мм гармат Д-20, 50 82-мм мінометів, 30 ПТРК «Фагот» та 100 ПТРК «Конкурс»[1].


Підрозділи Збройних сил Угорщини в Афганістані наприкінці 2010-початку 2011 років отримали від США 19 броньованих машин «MaxxPro», які забезпечують підвищений рівень захисту від мін. Обслуговування та ремонт ББМ в Афганістані забезпечуватимуть безкоштовно підрозділи ЗС США, а оплату пального — Угорщина. Кілька бронемашин MRAP обладнані встановленими на башті 7,62-мм кулеметами. Деякі ББМ планувалося озброїти 12,7-мм кулеметами «Браунінг» М2. У липні 2009 року МО Угорщини з компанією «Форс протекшн» домовилося про постачання трьох броньованих машин «Кугуар» класу MRAP вартістю 1,3 млн доларів для підрозділів саперів[1].

Військово-повітряні сили

JAS-39 «Gripen»

Тактична авіація з грудня 2007 року озброєна 14[8] сучасними шведськими винищувачами JAS-39 «Gripen», якими замінили радянські МіГ-29. У ВПС Угорщини були плани збільшити кількість JAS-39 приблизно до 70 одиниць, але вони поки що не реалізовані[1].

Примітки

  1. а б в г д е ж и к ЗБРОЙНІ СИЛИ УГОРЩИНИ: ВІД ВАРШАВСЬКОГО ДОГОВОРУ ДО ЧЛЕНСТВА В НАТО(укр.) — Переглянуто: 15 серпня 2014
  2. Бронетехника Венгрии Второй мировой войны. Легкий танк «Толди»(рос.) — Переглянуто: 16 серпня 2014
  3. Бронетехника Венгрии Второй мировой войны. Средний танк «Туран»(рос.) — Переглянуто: 16 серпня 2014
  4. Бронетехника Венгрии Второй мировой войны. Тяжелый танк «Тош»(рос.) — Переглянуто: 16 серпня 2014
  5. Hungary's Zrinyi self propelled gun(англ.) — Переглянуто: 16 серпня 2014
  6. Бронетехника Венгрии Второй мировой войны. Самоходная установка «Нимрод»(рос.) — Переглянуто: 16 серпня 2014
  7. Бронетехника Венгрии Второй мировой войны. Бронеавтомобиль «Чабо»(рос.) — Переглянуто: 16 серпня 2014
  8. а б Літаки ВПС Угорщини охоронятимуть кордони країн Балтії(укр.) — Переглянуто: 15 серпня 2014