Сідлище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Сідлище
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Коломийський район
Рада/громада Сідлищенська сільська рада
Код КОАТУУ 2623286201
Основні дані
Засноване 1924
Населення 333
Площа 10,658 км²
Густота населення 31,24 осіб/км²
Поштовий індекс 78233
Телефонний код +380 03433
Географічні дані
Географічні координати 48°38′33″ пн. ш. 24°49′46″ сх. д. / 48.64250° пн. ш. 24.82944° сх. д. / 48.64250; 24.82944Координати: 48°38′33″ пн. ш. 24°49′46″ сх. д. / 48.64250° пн. ш. 24.82944° сх. д. / 48.64250; 24.82944
Місцева влада
Адреса ради 78233, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Сідлище, вул.Мол�діжна, 1 , тел. 6-20-00
Карта
Сідлище is located in Україна
Сідлище
Сідлище
Сідлище is located in Івано-Франківська область
Сідлище
Сідлище

Сі́длище — село Коломийського району Івано-Франківської області.

В дорадянські часи називалося Сідлиська[1].

Історія[ред.ред. код]

В часи йозефінської колонізації Галичини в урочищі Боднарівка села Майдан Середній поселилися німці і назвали колонію Бредтгайм (нім. — широкі будинки). Більшість жителів були німцями, але польська адміністрація Галичини заселяла колонію також поляками і називала її «Сєдліска Бредтгайм», що означало «Селище Бредтгайм».

1 липня 1924 р. розпорядженням Ради Міністрів Польщі з ґміни Майдан Середній Надвірнянського повіту вилучено присілок Сєдліска Бредтгайм і утворено з нього нову ґміну.[2]

Розпорядженням Ради міністрів 10 квітня 1934 року село Сєдліска Бредтгайм було передане з Надвірнянського повіту до Коломийського[3], а з 1 серпня 1934 р. включене до новоутвореної ґміни Свєнти Станіслав.

На 1.01.1939 в селі з 980 жителів було 180 українців, 220 поляків, 40 євреїв і 540 німців[4].

Після захоплення Галичини Радянським Союзом німців депортували в 1940 р. до Вартеґау і з назви села вилучили німецьку частину, а польську частину модифікували.

Люди[ред.ред. код]

  • Шищук Пилип Михайлович (*1930, Сідлище - †1990) — дисидент, жертва репресій радянського режиму, студентом музичного училища у Станіславові був 31 травня 1957 арештований і засуджений Станіславським обласним судом 13 вересня 1957 за статтею 54-10 ч.1 КК УРСР (антирадянська пропаганда і агітація) до семи років виправно-трудових таборів. Похований у селі Молодилів.[5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів: Видавництво «Каменяр», 1965. — 84 с.
  2. Dz.U. 1924 nr 16 poz. 168
  3. Dz.U. 1934 nr 36 poz. 326
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 37, 119.
  5. Списки жертв. Процитовано 2016-08-16. 


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.