Підгайчики (Коломийський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Підгайчики
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Коломийський район
Рада/громада Підгайчиківська сільська рада
Код КОАТУУ 2623285601
Основні дані
Населення 2657
Площа 21,54 км²
Густота населення 123,35 осіб/км²
Поштовий індекс 78256
Телефонний код +380 03433
Географічні дані
Географічні координати 48°33′54″ пн. ш. 25°10′48″ сх. д. / 48.56500° пн. ш. 25.18000° сх. д. / 48.56500; 25.18000Координати: 48°33′54″ пн. ш. 25°10′48″ сх. д. / 48.56500° пн. ш. 25.18000° сх. д. / 48.56500; 25.18000
Водойми Турка
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Підгайчики
Місцева влада
Адреса ради 78256, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Підгайчики, вул. Соборна 12а, тел. 65-2-84
Карта
Підгайчики is located in Україна
Підгайчики
Підгайчики
Підгайчики is located in Івано-Франківська область
Підгайчики
Підгайчики

Підга́йчики — село Коломийського району Івано-Франківської області.

Орган місцевого самоврядування — Підгайчиківська сільська рада. Адреса ради: 78256, с. Підгайчики, вул. Соборна 12-а, тел. 65-2-84.

Розташування[ред.ред. код]

Село розкинулося над річкою Турка (притока Пруту), за 12 км від районного центру. Є залізничний зупинний пункт Підгайчики. Через село проходить шосе Р24.

Історія[ред.ред. код]

Село вперше згадується в писемних джерелах 1457 року, тоді воно називалося Підгайцями: «1457, 1 січня, шляхетний Іоан Кола з Мартинова записав шляхетній Ядвізі, своїй дружині, дідичці з Мартинова, 1000 марок від своєї особистої щедроти зі своїх сіл Хлебичин, Рошана в Галицькому дистрикті, Підгайче в Коломийському. Якщо ж Іоанові доведеться раніше відійти з цього світу, тоді Ядвіга, будучи вдовою або вийшовши вдруге заміж, матиме їх на весь час свого життя. Якщо вона помре, дібра відійдуть до спадкоємців Іоана без жодного звільнення в 1000 марок». Власниками села були галицький підстолій Ян Кола, після його смерті (1468 року) з 1473 року спільно брати Ян, Павел, Пйотр Коли.[1]

На території села виявлено 14 археологічних поселень, частина артефактів з яких зберігається у шкільному музеї. Знайдені пам’ятки доби палеоліту, раннього мезоліту, підкарпатської культури шнурової кераміки, комарівської, голіградської, лукашівської, пшеворської культур, культури карпатських курганів, Київської Русі.

На протязі ХV – ХІХ ст. селяни з Підгайчик брали активну участь у Національно-визвольній війні українського народу під проводом Б.Хмельницького, сприяли діяльності опришків. В ХІХ ст. відбулось культурне і економічне піднесення в селі. Цьому сприяло скасування панщини 1848 р., відкриття школи 1872 р., будівництво залізниці 1888 р., будівництво гуральні. Чималий внесок у розвиток економіки зробили поміщики.

В ХХ столітті жителі села Підгайчики відчули на собі численні політичні, економічні і культурні зміни.

У червні 1931 року, підпільний комсомольський комітет села Підгайчики вирішив провести акт непокори і добитись більшої платні і зменшення робочого дня. Замість 60 грош платні вимагали 1,20 злотих і добивались десятигодинного робочого дня. Не зважаючи на втручання поліції і спроби пана Богусевича найняти робітників з інших сіл, селяни Підгайчик таки досягли своєї мети і їх вимоги були виконані.

На 01.01.1939 в селі проживало 2530 мешканців, з них 2350 українців-грекокатоликів, 130 українців-латинників, 30 поляків, 10 євреїв і 10 німців[2]. Село входило до складу ґміни Ґвоздзєц Място Коломийського повіту Станіславського воєводства Польщі.

В період Другої світової війни жителі Підгайчик були у складі Червоної Армії, дивізії СС «Галичина», у лавах УПА. Не обминули селян і репресії радянського партійного керівництва, багато людей було вивезено на Сибір, фізично знищено, зруйновано багато каплиць, хрестів. З 60-х років в селі відбулося потужне економічне зростання завдяки діяльності Василя Ткачука.

Церква[ред.ред. код]

Храм Благовіщення Пречистої Діви Марії 1854 р.[3] — пам'ятка архітектури місцевого значення № 828[4]. Настоятель — митр. прот. Михайло Сметанюк. У 2016 р. перейшла з-під юрисдикції УАПЦ в УПЦ КП[5].

Сучасність[ред.ред. код]

В селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ст., збудована 1976 року, будинок культури, сільська бібліотека.

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.