Шепарівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шепарівці
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Коломийський район
Рада Шепарівцівська сільська рада
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 1373[1]
Площа 10,091 км²
Густота населення 158,6 осіб/км²
Поштовий індекс 78249
Телефонний код +380 03433
Географічні дані
Географічні координати 48°33′49″ пн. ш. 24°57′23″ сх. д. / 48.56361° пн. ш. 24.95639° сх. д. / 48.56361; 24.95639Координати: 48°33′49″ пн. ш. 24°57′23″ сх. д. / 48.56361° пн. ш. 24.95639° сх. д. / 48.56361; 24.95639
Водойми Прут
Місцева влада
Адреса ради 78249, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, c. Шепарівці, вул. Шевченка, 108
Карта
Шепарівці. Карта розташування: Україна
Шепарівці
Шепарівці
Шепарівці. Карта розташування: Івано-Франківська область
Шепарівці
Шепарівці
Мапа
Мапа

CMNS: Шепарівці у Вікісховищі

Шепарівці́ — село Коломийського району Івано-Франківської області. У селі проживає 1373 особи.

Географія

[ред. | ред. код]

Шепарівці розміщені на лівому березі повноводної річки Прут, яка обтікає село з південно-західної до південно-східної частини протягом п'яти кілометрів. Знаходиться на заході Коломийського району на трасі до Івано-Франківська та Яремчі. До районного центру 6 км. Село колись називалось Шопарівці, а пізніше Шепарівці. Загальна площа села з прилеглими до нього землями становить близько 1000 гектарів. Шепарівці знаходяться на рівнинній місцевості, через село пролягає асфальтована дорога, яка сполучає Коломию з обласним центром, а також Надвірною, Яремчем і Закарпаттям.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка про село Шепарівці в документах датується 1389 р. Про давність заселення території села свідчать археологічні пам'ятки — могили на терасі Прута, на орних землях біля річки Коломийки, а також на території Шепарівського лісу.

Згадується 4 травня 1472 року в книгах галицького суду [2].

Дуже цікавим є опис границь, складений у 1788 р. для перепису земель Галичини, проведеного з наказу австрійського імператора Йосифа ІІ. В описі сказано, що землі села граничать від сходу з містом Коломиєю і селом Дятьківці, від півдня з Княждвором, від заходу з Раківчиком, від півночі з Слобідкою.

У післявоєнний час межі села були дещо змінені. До Шепаровець прилучено всю лівобережну частину Княждвора. У наш час село Шепарівці межує на півночі із селом Раківчиком, на заході — з Товмачиком, на півдні, по річці Прут, з Княждвором, на сході — з Коломиєю, (Дятьківці приєднанні[коли?] до Коломиї).

На півдні села протікає річка Прут. Річка Млинівка протікає в прокопаному з Пруту руслі ще з XVIII ст., а можливо і давніше. Вона відігравала значну роль у житті села. На ній були збудовані чотири великі млини. Один з них мав велике значення для життя не тільки села, а й всього повіту, тому до нього спеціально з Коломиї у 1880 році було прокладено залізничну колію (тепер нема ні колії, ні млина). Після повені 1969 р. Млинівка пропала, а мости і під'їзні дороги були зруйновані.

На півночі села по околиці Пугарі протікає річка Коломийка. Потік Мочихвіст протікав через село і впадав у Млинівку. Під час повеней він розливався і завдавав шкоди господарству села.

Після найбільшої повені змінилося русло потоку. Мочихвіст зараз протікає на заході села і впадає в річку Прут.

На території села є території, які зберегли давні назви — луки Царина та Зарінки, зарослі Урвиколесо та Діброва.

Урочище «Шепарівський ліс» Шепарівського лісництва — теж пам'ятка природи. Тут на площі 21 га збереглися рештки дібров Прикарпаття природного походження віком понад 200 років.

У Шепарівському лісництві є резервація сірих чапель. Ці гарні великі птахи мають свою колонію в лісі здавна. Розмножуються вони на півночі села в гніздах на старих дубах. Гніздуються поблизу води — струмків, річок, боліт, ставків.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1518 98.83%
російська 13 0.85%
білоруська 3 0.20%
угорська 1 0.06%
інші/не вказали 1 0.06%
Усього 1536 100%

Символіка

[ред. | ред. код]

Гербом села Шепарівці є зелений заокруглений щит із жовтою вигнутою основою, в середині якої розміщений білий круг – символ безконечності, з вінком із дубового листя (зеленого кольору) та жолудів (жовтого кольору). У центрі круга, на зеленому фоні, розташоване сонце. Щит увінчаний сільською геральдичною короною із золотими колосками, що вказує на статус. В основу герба покладено вінок із дубового листя з жолудями, що символізує наявність біля населеного пункту великої території дубового лісу. Тому й назва лісництва на території Коломийського району – Шепарівське. Сяюче сонце золотого кольору із прямими променями - символізує життя, тепло, могутність, багатство. Кольори герба мають своє значення. Зелений колір – символ надії, достатку, свободи і радості. Золотий, жовтий – тепла, добробуту і багатства, чистоти.

Прапор

[ред. | ред. код]

Квадратне або прямокутне (розміром 1:2) двоколірне полотнище зверху - жовтого, а знизу – зеленого кольору, у центрі якого розміщений білий круг – символ безконечності, з вінком із дубового листя ( зеленого кольору) та жолудів (жовтого кольору). У центрі круга, на зеленому фоні, розташоване сонце. Зелений колір – символ надії, достатку, свободи і радості. Золотий, жовтий– тепла, добробуту і багатства, чистоти.

Пам’ятки

[ред. | ред. код]

В селі в 1951 р. встановлено пам’ятник Тарасові Шевченку за проектом архітектора Івана Боднарука.[4]

Відомі особи

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://kolrada.gov.ua/p/ekpasport
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.348, №3581 (лат.)
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. Б. Гаврилів, М. Косило. Пам'ятники Тарасові Шевченкові на Прикарпатті. — «Краєзнавець Прикарпаття», № 23. — с. 10.
  5. В. М. Слободян, В. М. Вірченко. Михайло Петрович Слободян (до 90-річчя від дня народження) // Український ботанічний журнал. — 2010. — Т. 67, № 5. — С. 761—764

Джерела

[ред. | ред. код]