Малий Ключів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Малий Ключів
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Коломийський район
Громада Печеніжинська селищна громада
Основні дані
Засноване 1416
Населення 1313
Площа 12,42 км²
Густота населення 105,72 осіб/км²
Поштовий індекс 78277
Телефонний код +380 03433
Географічні дані
Географічні координати 48°28′27″ пн. ш. 24°54′55″ сх. д. / 48.47417° пн. ш. 24.91528° сх. д. / 48.47417; 24.91528Координати: 48°28′27″ пн. ш. 24°54′55″ сх. д. / 48.47417° пн. ш. 24.91528° сх. д. / 48.47417; 24.91528
Водойми Ключівка
Місцева влада
Адреса ради 78277, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Малий Ключів, вул. Січових Стрільців, 3
Карта
Малий Ключів. Карта розташування: Україна
Малий Ключів
Малий Ключів
Малий Ключів. Карта розташування: Івано-Франківська область
Малий Ключів
Малий Ключів
Мапа
Мапа

Ма́лий Ключів — село в Україні, у Печеніжинській селищній територіальній громаді Коломийського району Івано-Франківської області.

Географія[ред. | ред. код]

На північній околиці села річка Большова впадає у Ключівку.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про село Малий Ключів відноситься до 1416 р. (в Польських хроніках).

Перша версія походження — соляні ключі (соровиці), село Ключів-соровиці, село Малий Ключів — джерело.

Друга версія — ключі журавлині, які кружляли над селом під час відльоту в теплі краї. Над Малим Ключевом — малий ключ, над Великим Ключевом — великий ключ.

Третя версія — з переказів, Ключів походить від того, що безіменна річка, яка мала течію біля перших поселенців й у тому місці мала згин, подібний до ключа. Так нібито і стала річка називатися Ключівка, а потім і поселення перебрало ту назву. Назва села Малий Ключів ніколи не змінювалась.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

В селі є сільська рада, сільський клуб, бібліотека, школа І-ІІст., медпункт, УПАЦ «Різдва Пресвятої Богородиці» та два приватні магазини.

Пам'ятні місця[ред. | ред. код]

У селі розташований пам'ятник І. Я. Франкові, який був відкритий 21 вересня 2003 року. А також є історичні місця: «Пам'ятний знак» загиблих воїнів — односельчан під час Другої світової війни та могила «Січовим стрільцям», яка була відновлена 21 вересня 1990 р.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1360 осіб, з яких 641 чоловік та 719 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1311 осіб.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,85 %
російська 0,15 %

Церква[ред. | ред. код]

В селі за часів Австро-Угорщини діяла філіяльна парафіяльна греко-католицька церква Різдва Пречистої Діви Марії.[4]

Храм Різдва Пр. Богородиці 1857 р. — дерев'яний, пам'ятка архітектури місцевого значення № 819[5]. У 2016 р. перейшла з-під юрисдикції УАПЦ в УПЦ КП[6].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  4. Kluczów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 167. (пол.)… S. 167
  5. Церква Собору Пр. Богородиці. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
  6. 11 автокефальних церков на Коломийщині перейшли до Київського патріархату. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 28 липня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]