Теплець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Теплець — гіпотетична невагома речовина, яка за уявленнями природознавців XVIII та початку XIX століть перетікала від теплого тіла до холодного, нагріваючи його. Відкриття першого закону термодинаміки встановило еквівалентність теплової та механічної енергій, після чого теорія теплецю застаріла й вийшла з ужитку.

Теорію теплецю запропонував Лавуазьє в 1783 році. Французька назва теплецю (calorique) збереглася в назві одиниці кількості теплоти — калорії.

Джерела[ред.ред. код]

  • Fox, R. (1971). The Caloric Theory of Gases. Clarendon Press: Oxford.
  • Chang, H.S. (2003). "Preservative realism and its discontents: Revisiting caloric". Philosophy of Science 70 (5): 902–912. doi:10.1086/377376.
  • Mendosa, E. (February 1961). "A sketch for a history of early thermodynamics". Physics Today 14 (2): 32–42. doi:10.1063/1.3057388.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.