Перейти до вмісту

Стисливість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Стисливість
Символи [1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Одиниці вимірювання
Розмірність  Редагувати інформацію у Вікіданих
Одиниці вимірювання обернений паскальd[2][3] і metre square second per kilogramd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Обернена величина модуль всебічного стиску і incompressibilityd Редагувати інформацію у Вікіданих
Визначення
Формула [1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Позначення стисливість ()
об'єм ()
тиск ()

CMNS: Стисливість у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сти́сливість або об'ємна стисливість[4] — властивість речовини змінювати свій об'єм під дією всебічного рівномірного зовнішнього тиску, що характеризується відносною зміною об'єму речовини (газу, рідини або твердого тіла), яка припадає на одиницю зміни тиску, що його спричинила. Значною стисливістю характеризуються газоподібні тіла, меншою — рідини, найменшою — тверді тіла.

Вимірюється в обернених паскалях (Па-1).

Стисливість пов'язана зі зміною внутрішніх сил у речовині при зміні її об'єму. Стисливість пов'язана з кінетикою молекул, з відштовхуванням електронних оболонок атомів, зі зміною енергії коливань атомів (ядер) при значному зменшенні об'єму й тепловими збудженнями електронів при нагріванні. Стисливість описується модулем об'ємного стискання.

Зміна об'єму речовини залежить від умов, в яких проходить стискання. Якщо речовину стискати швидко, обмін теплом з навколишнім середовищем не встигає відбутися й речовина нагрівається. При повільному стисканні, коли речовина встигає віддати тепло навколишньому середовищу, температура залишається сталою. Тому розрізняють адіабатичну стисливість

і ізотермічну стисливість

,

де V — об'єм, p — тиск, S — ентропія, T — температура.

Адіабатична стисливість завжди менша від ізотермічної. Справедливе співвідношення

,

де  — теплоємність при сталому об'ємі,  — теплоємність при сталому тиску. Різниця між адіабатичною й ізотермічною стисливостями суттєва для газів. Для твердих тіл та рідин вона незначна.

Обернена до стисливості величина називається модулем всебічного стиску.

Ідеальний газ

[ред. | ред. код]

Для ідеального газу ізотермічна стисливість

,

а адіабатична стисливість

.

Коефіцієнт надстисливості

[ред. | ред. код]

Див. основну статтю: Коефіцієнт стисливості газу

Залежність коефіцієнтів надстисливості природних газів від тиску

Відхилення даного газу від ідеального і характеризується коефіцієнтом надстисливості. Для опису рівнянь стану реальних газів в рівняння ідеального газу вводиться один коефіцієнт z, який враховує відхилення даного газу від ідеального і називається коефіцієнтом надстисливості, а саме модифіковане рівняння називають узагальненим газовим законом:

p = zρRT

де:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в 4-19 // Quantities and units—Part 4: Mechanics — 1 — ISO, 2006. — 24 p.
  2. а б в г д 4-20 // Quantities and units — Part 4: Mechanics — 2 — Міжнародна організація зі стандартизації, 2019. — 15 с.
  3. 4-19.a // Quantities and units—Part 4: Mechanics — 1 — ISO, 2006. — 24 p.
  4. ДСТУ EN ISO 80000-4:2022 (EN ISO 80000-4:2019, IDT; ISO 80000-4:2019, IDT) Величини та одиниці. Частина 4. Механіка

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Федорченко А.М. (1993). Теоретична фізика. Квантова механіка, термодинаміка і статистична фізика. Т.2. Київ: Вища школа.
  • Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. (1976). Теоретическая физика. т. V. Статистическая физика. Часть 1. Москва: Наука.
  • Світлий Ю. Г., Білецький В. С. Гідравлічний транспорт (монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 436 с. ISBN 978-966-317-038-1
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.