Уаскар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уаскар
Waskhar portrait.jpg
Ім'я при народженні Тупак Кусі Уальпа
Народився 1503(1503)
м. Куско
Помер 1532
м. Андамарка
·вбито
Громадянство
(підданство)
Інки
Діяльність Сапа Інка, Вождь
Знання мов іспанська
Титул Сапа Інка
Посада Імператор
Термін 1527–1532 роки
Попередник Уайна Капак
Наступник Атауальпа
Рід династія Верхнього Куско
Батько Уайна Капак
Мати Рауа Окльо
Брати, сестри
У шлюбі з Чукі Уїпа
Діти Maytanchi[d]

Інті Кусі Уальпа Уаскар (ісп. Inti Cusi Huallpa Huáscar, кеч. Waskhar — «сонце радощі»; 15031532) — 4-й Сапа Інка держави Тауантінсую, що правив з 1527 по 1532 після смерті від віспи свого батька, Уайна Капака та брата Нінана Куйочі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Молоді роки[ред. | ред. код]

Походив з династії Верхнього Куско. Син імператора Уайна Капака та його сестри Рауа Окльо. При народжені отримав ім'я Тупак Кусі Уальпа (або Кусіуальпа). Здобув класичну інкську освіту в ячауасі. Замалоду супроводжував батька у походах проти племен чарко (в сучасній Болівії), брав участь у поході до сучасного Чилі. Під час численних подорожей частно виконував номінальні обо'язки державця у м. Куско. Близько 1515 року призначається спадкроємцем трону. У 1524 році підтверджує свій статус. Проте незадовго до смерті Уайна Капак у 1527 році оголосив своїм наступником іншого сина — Нінана Куйочі. Але той помер від віспи незабаром після батька.

Війна з Атауальпою[ред. | ред. код]

Внаслідок смерті законного спадкоємця трона Кусі Уальпа оголосив себе новим Сапа Інкою під ім'ям Інка Уаскар. З одного боку, він роздав значні подарунки військовим та знаті, з другого, наказав страчувати можливих претендентів на трон, зокрема свого родича Кусі Атуачі. Також призначив нового верховного жерця бога-Сонця — Кусі Юпанкі. Останній провів коронацію Уаскара. Для зміцнення свого положення оженився на сестрі Чукі Уїпі.

В цей час в Кіту розмістився його зведений брат по матері Атауальпа. Після деяких дипломатичних кроків відбувся остаточний розрив між ними. Між братами почалася громадянська війна. На чолі військ Уаскара став його родич Уанка Аукі, військо Атауальпи — Чалькочіма, Кіскіс, Руміньяві, Укумарі. Спочатку Уаскар планував перемогти суперника місцевими загонами з числа вояків племені каньярі, але вони зазнали поразки. Слідом за цим у битві при Чочауайласі віддані Уаскару чачапоя також зазнали невдачі. В результаті цього прихильники Уаскара втратили міста Кахамарка.

За наказом Сапа Інки місто хауха було перетворено на нову базу, але після поразки у Мантарського мосту, війська Уаскара відступили на північ. після цього імператор замінив на посаді командувача (апо кіспая) Уанка Аукі на Майко Юпанкі. Але останній у битві при Янамарка також програв військам Атауальпи.

У 1532 році Атауальпі вдалося зібрати більшу армію (близько 100 тис.) проти Уаскара, який виступив на чолі 60 тис. війська. У дводенній битві при річці Котапампа Уаскар зазнав нищівної поразки і поранений був захоплений в полон. За наказом Атауальпи в Куско було страчено Уаскара, його близьких родичів (близько 80 осіб), а також винищено багатьох сановників, жерців, вчених, поетів, артистів імперії.

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь Уаскара названо гору в провінції Юнґай (в гірському масиві Кордильєра-Бланка, частині західних Анд) — «Уаскаран»[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]