Українсько-російський газовий конфлікт 2008—2009

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Українсько-російський газовий конфлікт 2008–2009 років — чергова російсько-українська економічно-політична газова війна, яка виникла в кінці 2008 року. Закінчилась підписанням газової угоди між прем'єр-міністрами обох держав Володимиром Путін та Юлією Тимошенко проти волі Президента України Віктора Ющенка.

Передісторія[ред.ред. код]

Після повернення на посаду прем'єра у 2007 році, Юлія Тимошенко прагнула прибрати «РосУкрЕнерго» з газового ринку України.[1][джерело?]

В 2008 році ціна на російський природний газ для України становила 180 дол. США за 1 тис. куб. метрів.[2][джерело?]

2 жовтня 2008 року прем'єр-міністри Володимир Путін та Юлія Тимошенко, підписали Меморандум, який передбачав ліквідацію посередників у торгівлі газом між Україною та Росією і детально визначав умови майбутніх контрактів з постачання газу в Україну на найближчі роки[3].

Конфлікт між Тимошенко та Ющенком[ред.ред. код]

На тлі політичної кризи в Україні, в грудні 2008 року почала загострюватися ситуація в газовій сфері, оскільки компанія РосУкрЕнерго мала борг перед російською стороною в розмірі 2,4 млрд доларів за поставлений газ у 2008 (зокрема, «РосУкрЕнерго» не заплатила за 11 млрд кубометрів газу, які були закачані у сховища України). Росія почала ультимативно вимагати погашення боргу, обіцяючи в іншому випадку — не підписати Договір про постачання газу в Україну на 2009 рік. Але президент Ющенко, зі свого боку, почав загострювати ситуацію — вимогою про зниження досягнутої ціни в 235 доларів, він ультимативно вимагав від Тимошенко, щоб ціна була не вищою за 205 доларів.[джерело?]

Зрив переговорів 31 грудня 2008 року[ред.ред. код]

На 31 грудня 2008 було намічено підписання Договору на газопостачання у 2009 році. Але 31 грудня президент Ющенко наказав керівнику «Нафтогазу України» Олегу Дубині припинити переговори, не підписувати угоду з «Газпромом» та відкликав делегацію «Нафтогазу» з Москви[4]. Це рішення Ющенка кардинально загострило ситуацію[5]. В той же день, 31 грудня 2008 року — президент Росії Дмитро Медведєв виступив з заявою, що оскільки Україна розірвала переговори, то тепер ціна за газ буде 450 дол.[джерело?]

Припинення Росією постачання газу в Україну[ред.ред. код]

З 9:00 1 січня 2009 «Газпром» у повному обсязі припинив постачання газу в Україну.[6] 4 січня 2009 російський монополіст запропонував постачати газ в Україну в січні за ціною 450 дол. за 1 тис. куб. м, яка визначена як ціна на газ у країнах Східної Європи, суміжних з Україною, мінус транзитні витрати через територію України.[7] 8 січня 2009 прем'єр Росії В.Путін заявив про те, що ціна газу для України складе $ 470 за 1 тис. куб. метрів.[8]

Також Фірташ-«РосУкрЕнерго» всіляко намагалося зірвати ці ж переговори — зокрема, голова правління «Газпрому» Олексій Міллер заявляв, що трейдер «РосУкрЕнерго» зривав переговори «Газпрому» з «Нафтогазом України»:

  • «Так, дійсно, наприкінці грудня прем'єр-міністри Росії і України дійшли згоди, і наші компанії були готові домовитися про ціну газу $ 235 за 1000 куб. м. за умови спільних експортних операцій з території України. RosUkrEnergo тоді запропонувало купувати газ для України за ціною $ 285»[9].

Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко 14 січня 2009 заявила: «Переговори, які успішно рухалися з 2 жовтня щодо забезпечення України природним газом за ціною 235 доларів для українських споживачів і транзит у межах 1,7 — 1,8 долара, — ці переговори було зірвано тим, що, на жаль, українські політики намагалися зберегти „Росукренерго“ як тіньового корупційного посередника між Україною та Росією… Переговори, які проводилися між двома прем'єр-міністрами, а потім між НАК „Нафтогазом“ і „Газпромом“ руйнувалися тими політичними силами в Україні, які отримали і планують отримувати корупційну вигоду від роботи „Росукренерго“».[10]

Президент Росії Дмитро Медведєв 17 січня 2009 заявив: «Я вважаю, що ми з нашими українськими партнерами цілком можемо торгувати без посередників, особливо без посередників, що викликають великі сумніви в української громадськості… Проблема полягає в тому, що деякі учасники переговорів відстоювали необхідність збереження посередника і посилалися на інструкції, одержані нагорі».[11]

Укладення «газових угод»[ред.ред. код]

З 1 по 18 січня відбулося істотне скорочення постачання газу до країн Центральної та Східної Європи, в Україні підприємства теплокомуненерго працювали на межі можливостей. Через холоди постала загроза колапсу всієї української системи ЖКГ.[12] 6 січня Європейська комісія і чеське президентство в ЄС заявили, що якщо потік газу не буде відновлено негайно і в повному обсязі, то репутації України та Росії як надійних партнерів ЄС буде завдано непоправної шкоди.[13]

18 січня 2009 в результаті п'ятигодинних переговорів прем'єр-міністри Путін і Тимошенко домовились про відновлення транспортування газу в Україну та країни ЄС. Сторони погодились на наступне:

  1. Перехід до прямих контрактних відносин між «Газпромом» та «Нафтогазом України».
  2. Усунення посередників.
  3. Запровадження формульного принципу формування ціни для України, характерного для інших європейських країн.
  4. Перехід на транзитну ставку (2,7 дол. США), що наближається до середньоєвропейських показників.
  5. Закріпили монополію Росії («Газпрому») на постачання природного газу в Україну.

Відповідно до нових газових контрактів базова ціна на російський природний газ для України склала 450 дол. США за 1 тис. куб. метрів[14] (середня ж ціна у 2009 році склала 232,98 дол. США за 1 тис. куб. метрів — з урахуванням 20-відсоткової знижки, про яку домовилися сторони).[15][16][17][18]

Віктор Ющенко заявив, що при такому контракті неможливо жити, він бажав би бачити, щоб українське суспільство консолідувалось навколо того, що така угода є неконституційною, не має економічного обґрунтування. Ющенко назвав угоду неприйнятною для України. Він висловився або за оптимізацію чи доповнення угоди, або за її скасування.[19]

В 2017 було опубліковане інтерв'ю, в якому Дмитро Фірташ заявив, що Віктор Ющенко йшов на загострення газового конфлікту цілком свідомо, оскільки намагався таким чином відстояти вигідні для України тарифи. В цих умовах підписані Тимошенко газові угоди з Росією виявились не тільки невигідним для України економічно, але й зафіксували газову капітуляцію України та врятували Газпром від зисків європейських споживачів за припинення газопостачання. В цих умовах Віктор Ющенко виявив політичну слабкість, не здійснивши арешт Тимошенко одразу по її поверненню в Україну[20].

Суспільна реакція[ред.ред. код]

Черговий політичний тиск на Україну під час газового конфлікту, а також факт перекриття постачання газу з боку Росії, спричинили відновлення 1 січня 2009 року громадянської кампанії «Пам'ятай про газ — не купуй російських товарів!» У січні 2009 року різні середовища проводили різноманітні акції проти політики Росії щодо України, зокрема використовуючи заклики бойкотувати російські товари.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. "Нафтогаз" витіснить "РосУкрЕнерго", розібравшись з боргами. Українська правда. 3 жовтня 2008 року. 
  2. Російський газ: ціна питання
  3. ЗА ТРИ РОКИ УКРАЇНА ТА РОСІЯ ПЕРЕЙДУТЬ ДО РИНКОВИХ ЦІН. Українська правда. 2 жовтня 2008. 
  4. Ющенко отдал распоряжение украинской делегации прервать переговоры с Газпромом (російською). Интерфакс. 31 грудня 2008. 
  5. Переговоры с украинской делегацией закончились безрезультатно - Миллер. Интерфакс. 31 грудня 2008. 
  6. ГАЗПРОМ ЗАЯВЛЯЄ, ЩО ПОВНІСТЮ ПЕРЕКРИВ ГАЗ. Українська правда. 1 січня 2009. 
  7. "Газпром" требует от "Нафтагаза" за поставки в январе $450 за тысячу кубометров. Интерфакс. 4 січня 2009. 
  8. Росія готова платити Україні більше за транзит за однієї умови. Українська правда. 8 січня 2009. 
  9. RosUkrEnergo срывало переговоры "Газпрома" с "Нафтогазом" – Миллер. Інтерфакс-Україна. 20 січня 2009. 
  10. Тимошенко назвала трьох людей, які зірвали переговори з Газпромом. УНІАН. 14 січня 2009. 
  11. Медведєв: частина української делегації хотіла залишити посередника. УНІАН. 17 січня 2009. 
  12. Газова криза в України: люди починають мерзнути, заводи - зупинятися. Українська правда. 8 січня 2009. 
  13. ЄС вимагає відновлення постачання газу. УНІАН. 6 січня 2009. 
  14. Газова угода Тимошенко-Путіна. Повний текст
  15. «Нафтогаз» рассчитался с «Газпромом» за июльские поставки. Газ в 3 квартале подорожал до 248,72 долл
  16. Цена на российский газ в Украине — динамика 2009–2013
  17. ТИМОШЕНКО ВИТОРГУВАЛА ГАЗ ЗІ ЗНИЖКОЮ У 20%. Українська правда. 18 січня 2009. 
  18. РОСІЯ Й УКРАЇНА ПІДПИСАЛИ ГАЗОВИЙ КОНТРАКТ НА 10 РОКІВ. Українська правда. 19 січня 2009. 
  19. Ющенко: про Московські газові угоди Тимошенко (відео). Перший національний
  20. Фирташ о газовой войне 2009 года. Публикуется впервые