Владица Попович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Владимир Попович
Особові дані
Народження 17 березня 1935(1935-03-17) (84 роки)
  Земун, Югославія
Зріст 176 см
Вага 72 кг
Громадянство Flag of Yugoslavia (1992–2003); Flag of Serbia and Montenegro (2003–2006).svg Югославія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1950-1952 Югославія «Црвена Звезда»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1953–1965 Югославія «Црвена Звезда» 214 (8)
1965–1966 Німеччина «Штутгарт» 2 (0)
1966–1968 Німеччина «Штутгартер Кікерс» 52 (2)
1968–1969 Венесуела «Депортіво Канаріас» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1954–1956 Югославія Югославія U-21 9 (2)
1955–1961 Югославія Югославія (B) 8 (0)
1956–1965 Югославія Югославія 20 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1970 Венесуела «Португеса»
1970 Венесуела «Депортіво Італія»
1971–1972 Колумбія «Санта-Фе»
1973 Колумбія «Атлетіко Насьйональ»
1974 Колумбія «Депортіво Калі»
1975–1977 Венесуела «Португеса»
? Югославія «Напредак» (Крушевац)
? Югославія «Трепча»
1984–1986 Колумбія «Депортіво Калі»
1991–1992 Югославія «Црвена Звезда»
1992–1993 Перу Перу
1994 Колумбія «Мільйонаріос»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Владимир «Владица» Попович (сербохорв. Vladimir «Vladica» Popović, серб. Владимир «Владица» Поповић, нар. 17 березня 1935, Земун) — югославський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Црвена Звезда», а також національну збірну Югославії. Як тренер найбільших результатів досягнув також з «Црвеною», ставши володарем Міжконтинентального кубка у 1991 році.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 17 березня 1935 року в місті Земун. Вихованець футбольної школи клубу «Црвена Звезда». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1953 року в основній команді того ж клубу, в якій провів дванадцять сезонів, взявши участь у 214 матчах чемпіонату. За цей час п'ять разів виборював титул чемпіона Югославії та тричі національний Кубок. У загальній складності з березня 1950 по червень 1965 року він зіграв 499 матчів за команду зі столиці Югославії, забивши 38 голів, а також певний час був капітаном команди[1].

Згодом з 1965 по 1968 рік грав у Німеччині, спочатку за «Штутгарт», де не зумів закріпитись, зігравши лише два матчі у Бундеслізі, а потім грав два сезони за «Штутгартер Кікерс» у другому дивізіоні країни.

Завершив професійну ігрову кар'єру у венесуельському клубі «Депортіво Канаріас», за який виступав протягом 1968—1969 років.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 1954—1956 років залучався до складу молодіжної збірної Югославії. На молодіжному рівні зіграв у 9 офіційних матчах, забив 2 голи.

З 1955 по 1961 рік захищав кольори олімпійської збірної Югославії і брав участь у олімпійському турнірі 1956 року у Мельбурні, де завоював срібну медаль. У складі цієї команди провів 8 матчів.

23 грудня 1956 року у товариському матчі проти Індонезії (5:1) у Джакарті дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії. Через два роки поїхав з командою на чемпіонат світу 1958 року у Швеції, втім був запасним гравцем і не зіграв жодного матчу. Через чотири роки зіграв і на наступному чемпіонаті світу 1962 року у Чилі, де вже був основним і провів шість матчів, а його збірна стала четвертою. На цьому турнірі 2 червня у грі групового етапу проти Уругваю на 71 хвилині отримав червонцу картку, ставши першим югославом в історії турніру, що отримав червону картку.

16 червня 1965 року у зустрічі проти Норвегії (0:3) в Осло провів свій останній матч за збірну. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 20 матчів.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Кар'єру тренера Попович почав там, де закінчив кар'єру гравця — у Венесуелі. Його першим клубом стала «Португеса», потім він переїхав у Колумбію, де домігся успіху в перший же рік, вигравши національний чемпіонат з «Санта-Фе». Він продовжував курсувати між двома країнами Південної Америки до повернення на батьківщину, де тренував «Напредак» (Крушевац) та «Трепчу».

У 1984 році він повернувся до Колумбії, прийнявши пропозицію попрацювати у клубі «Депортіво Калі». Залишив команду з Калі 1986 року, а потім у 1991 році зі своїм колишнім клубом, «Црвеною Звездою», виграв Міжконтинентальний кубок з футболу, здолавши «Коло Коло».

1992 року був запрошений очолити збірну Перу, з якою пропрацював до 1993 року. Працював з командою на Кубку Америки 1993 року в Еквадорі, яка з першого місця у групі вийшла в чвертьфінал, де програла фіналістам турніру мексиканцям (2:4)

Останнім місцем тренерської роботи Поповича став колумбійський клуб «Мільйонаріос», головним тренером команди якого Владимир Попович був протягом 1994 року.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Црвена Звезда»: 1955–56, 1956–57, 1958–59, 1959–60, 1963–64
«Црвена Звезда»: 1957–58, 1958–59, 1963–64

Як тренера[ред. | ред. код]

«Санта-Фе»: 1971
«Депортіво Калі»: 1974
«Португеса»: 1975, 1977
«Црвена Звезда»: 1991

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Fudbal u Zemunu Архівовано 10 серпень 2017 у Wayback Machine. at zemunskenovine.rs, by Branko Najhold, retrieved 24-1-2017 (серб.)

Посилання[ред. | ред. код]