Фелікс Бернштейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фелікс Бернштейн
Felix Bernstein
Bernstein Felix.jpg
Фелікс Бернштейн
Народився 24 лютого 1878
Галле, Німеччина
Помер 3 грудня 1956 (78 років)
Цюрих, Швейцарія
Громадянство Німеччина Німеччина
Національність німці
Місце проживання Галле
Діяльність Математика
Сфера роботи Довів теорему Кантора - Бернштейна
Alma mater Геттінгенський університет
Науковий керівник Давид Гільберт
Заклад Геттінгенський університет
Конфесія юдаїзм

Фелікс Бернштейн (англ. Felix Bernstein) — німецький математик. Першим довів центральну для теорії множин теорему Кантора - Бернштейна (1896 рік). Також визначив статистичні закони успадкування груп крові (1924 рік). Професор Колумбійського, Сиракузского і Нью-Йоркського університетів.[1]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Фелікс Бернштейн народився в єврейській родині вчених. Його батько Юліус Бернштейн (1839-1917) був провідним фізіологом. Батько Юліуса, дід Фелікса, Арон Бернштейн (1812-1884) був політичним діячем, вченим і журналістом. Мати Фелікса була талановитим музикантом, грала на фортепіано і складала музику. Фелікс був названий на честь композитора Фелікса Мендельсона, так як його мати сподівалася, що її син у майбутньому стане відомим музикантом.

Ще будучи учнем гімназії в Галле, Бернштейн відвідував семінар Георга Кантора в місцевому університеті (Кантор був другом батька Бернштейна).[1]

Освіта та кар'єра[ред. | ред. код]

У 1896 році Фелікс відправився в Пізу, де він вивчав філософію, археологію та історію мистецтва. Потім, після навчання в Пізі він провів дослідження під керівництвом Давида Гільберта і Фелікса Кляйна, де написав дисертацію з теорії множин. За цю дисертацію він був удостоєний докторського ступеня в 1901 році.

У 1901 році Фелікс повернувся в Галле і почав викладати математику.

З 1911 року Бернштейн почав працювати в Геттінгенському університеті. Приблизно в цей же час Фелікс познайомився і потоваришував з відомим фізиком Альбертом Ейнштейном.

Під час Першої Світової війни Бернштейн отримав медичне звільнення від військової служби, але все-одно повинен був внести свій внесок у військові дії. У зв'язку з цим він працював на державній посаді в якості комісара фінансів, аж до 1921 року.

У 1921 році він був призначений професором в Геттінгенському університеті і заснував там Інститут математичної статистики.

У 1928 році Бернштейн викладав в Гарвадськом університеті в якості запрошеного професора.

30 січня 1933 року в Німеччині прийшла до влади націонал-соціалістична партія, яку очолював Гітлер. Гітлер, як канцлер Німеччини, негайно оголосив судовий позов проти євреїв Німеччини. У зв'язку з цим в 1934 році Бернштейн був звільнений з усіх своїх посад.

Потім Бернштейну вдалося емігрувати зі своєю сім'єю в Сполучені Штати Америки.[1] У штатах життя було досить важке з фінансової точки зору. Бернштейн постійно потребував грошей, про що він писав у листах своєму другу Альберту Ейнштейну.[2]

У 1948 році Бернштейн покинув викладацьку діяльність в США і повернувся в Геттінгені, де він був призначений почесним професором.

Також він провів якийсь час у Римі та Фрайбурзі.

Помер Фелікс Бернштейн в Цюриху 3 грудня 1956 року.[1]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Протягом своєї кар'єри Бернштейн викладав в університетах США, Колумбії, Нью-Йорка, Сіракуз і коледжі Triple Cities, які зараз є частиною Бінгемтонського університету.

Бернштейн був різнобічним математиком, його праці відносяться до теорії множин, теорії чисел, теорії тригонометричних рядів, теорії інтегральних рівнянь, теорії ймовірностей і математичній статистиці. Він довів фундаментальну теорему Кантора - Бернштейна, вніс значний вклад в изопериметричну проблему та теорію перетворення Лапласа.

З 1920-х років багато займався застосуванням математичних методів в біології, досліджуючи завдання загальної генетики, генетики популяцій і теорії спадковості.[1]

Діяльність Бернштейна не обмежувалася тільки наукою. У перші роки Веймарської республіки він активно займався політикою і займав посаду віце-голови місцевої організації Німецької демократичної партії. Однак пізніше зрозумів, що подібна діяльність заважає його академічній кар'єрі і пішов з політики.[2]

У 2014 році в Геттінгені був відкритий Інститут математичної статистики в області біології імені Фелікса Бернштейна.[3]

Основні праці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Теорема Кантора — Бернштейна

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Д. О'Конар, І. Робертсон (2008). Фелікс Бернштейн. Архів математики MacTutor (en) (Університет Сент-Ендрюс). Процитовано 16 May 2018. 
  2. а б Євген Беркович (2008). Справа Фелікса Бернштейна, або Теорія анти-відносності. Нотатки з єврейської історії (ru). Процитовано 16 May 2018. 
  3. Аксел Мунк (2014). Прес-реліз: Математична статистика в області наук про життя. Георг-Аугуст-Университет Гёттинген (en) (232). Процитовано 16 May 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]