Мартін Гарднер
| Мартін Ґарднер | |
|---|---|
| англ. Martin Gardner | |
 | |
| Псевдоніми | Armand T. Ringer[1] |
| Народився |
21 жовтня 1914[2][3][…] Талса, Оклахома, США |
| Помер |
22 травня 2010[5][2][…] (95 років) Норман, Оклахома, США |
| Поховання | кремація[6] |
| Місце проживання | США |
| Країна |
 США |
| Діяльність | науковий письменник, письменник, журналіст, літературний критик, письменник наукової фантастики, фокусник, філософ, математик |
| Alma mater | Чиказький університет (1936)[7] |
| Галузь | математика |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук |
| Відомий завдяки: | математик, письменник, популяризатор науки |
| Нагороди | |
| Автограф |
 |
| Особ. сторінка | martin-gardner.org |
 Мартін Гарднер у Вікісховищі | |
Мартін Ґарднер (англ. Martin Gardner; 21 жовтня 1914, Талса, Оклахома, США — 22 травня 2010, Норман, Оклахома, США) — американський математик, письменник, популяризатор науки. Опублікував понад 70 книг[8].
Біографія[ред. | ред. код]
Вів рубрику математичних ігор і розваг журналу «Scientific American», в якій була представлена широкому загалу гра «Життя» Джона Конвея, а також багато інших цікавих ігор, завдань, головоломок.
Відомий також як автор кількох фантастичних оповідань («Острів п'яти барв», «Нульсторонній професор»), коментатор Льюїса Керролла («Аліси в Країні чудес», «Аліси в Задзеркаллі» і «Полювання на Снарка») і Г. К. Честертона («Людина, яка була четвергом» і «Незнання отця Брауна»).
Гарднер трактував цікавість як синонім захопливого, цікавого в пізнанні, але чужого дозвільній розважальності.
Серед творів Гарднера є філософські есе, нариси з історії математики, математичні фокуси та «комікси», науково-популярні етюди, науково-фантастичні розповіді, завдання на кмітливість.
Особливу популярність здобули статті та книжки Гарднера з цікавої математики.
«Гарднерівський» стиль характеризують дохідливість, яскравість, переконливість викладу, блискучість, парадоксальність думки, новизна і глибина наукових ідей, багато з яких запозичені з сучасних наукових публікацій і своєю чергою стали стимулом проведення серйозних досліджень, активного залучення читача до самостійної творчості.
Вплив та діяльність[ред. | ред. код]
Гарднеру вдалося більш-менш самотужки відродити та підживлювати інтерес до цікавої математики.
Псевдонаука[ред. | ред. код]
Завдяки своїй безкомпромісності у боротьбі з псевдонаукою Мартін Гарднер став відомий як один із найбільш визнаних світових антипсевдонаукових полемістів у двадцятому столітті.[9]
Бібліографія[ред. | ред. код]
Автор широко відомих у країнах колишнього СРСР книг видавництва «Мир» та інших видавництв:
- Гарднер М. 1000 развивающих головоломок, математических загадок и ребусов для детей и взрослых. — М. : АСТ, 2010. — 288 с.
- Гарднер М. А ну-ка, догадайся!. — М. : Мир, 1984. — 214 с.
- Гарднер М. Есть идея!. — М. : Мир, 1982. — 306 с.
- Гарднер М. Классические головоломки. — М. : АСТ, 2007. — 96 с.
- Гарднер М. "Когда ты была рыбкой, головастиком - я..." и другие размышления о всякой всячине. — М. : КоЛибри, 2010. — 368 с.
- Гарднер М. Крестики-нолики. — М. : Мир, 1988. — 352 с.
- Гарднер М. Лучшие математические игры и головоломки, или Самый настоящий математический цирк. — М. : АСТ, 2009. — 256 с.
- Гарднер М. Математические головоломки и развлечения. — М. : Мир, 1971. — 512 с.
- Гарднер М. Математические досуги. — М. : Мир, 1972. — 496 с.
- Гарднер М. Математические новеллы. — М. : Мир, 1974. — 456 с.
- Гарднер М. Математические чудеса и тайны: математические фокусы и головоломки. — М. : Наука, 1982. — 128 с.
- Гарднер М. Нескучная математика. — М. : АСТ, 2008. — 288 с.
- Гарднер М. Новые математические развлечения. — М. : АСТ, 2009. — 320 с.
- Гарднер М. От мозаик Пенроуза к надёжным шифрам. — М. : Мир, 1993. — 416 с.
- Гарднер М. Путешествие во времени. — М. : Мир, 1990. — 344 с.
- Гарднер М. Теория относительности для миллионов. — М. : Атомиздат, 1979. — 160 с.
- Гарднер М. Этот правый, левый мир. — М. : Мир, 1967. — 267 с.
Написав безліч фантастичних оповідань, як-то:
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Capps D. E. A Time to Laugh: The Religion of Humor
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #129895237 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Архів історії математики Мактьютор
- ↑ http://blogs.discovermagazine.com/badastronomy/2010/05/22/martin-gardner-1914-2010/
- ↑ Find a Grave — 1995.
- ↑ Гарднер М. Mathematical Puzzles and Diversions — Pelican Books, 1965. — ISBN 978-0-14-020713-2
- ↑ Tierney, John (20 жовтня 2009). For Decades, Puzzling People With Mathematics. The New York Times. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 12 травня 2010.
- ↑ Журнал www.csicop.org/articles/19991214-century/Журнал назвав десять видатних скептиків століття.,'
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт Мартіна Гарднера [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Мартін Гарднер на lib.ru [Архівовано 6 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Сторінка Мартіна Гарднера на сайті «Арбуз» [Архівовано 23 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Антологія Гарднера російською мовою [Архівовано 23 червня 2006 у Wayback Machine.]
- Перелік книг Мартіна Гарднера, оригінали та переклади російською [Архівовано 5 липня 2010 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||
- Народились 21 жовтня
- Народились 1914
- Померли 22 травня
- Померли 2010
- Випускники Чиказького університету
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Наукові фантасти США
- Математики США
- Популяризатори науки
- Літературознавці США
- Комбінаторики
- Науковці, на честь яких названо астероїд
- Письменники-фантасти, на честь яких названо астероїд
- Математики зі штату Нью-Йорк
- Рекреаційна математика
- Уродженці Талси
- Лауреати премії Карла Аллендорфера