Мартін Гарднер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мартін Ґарднер
англ. Martin Gardner
Martin Gardner.jpeg
Народився 21 жовтня 1914(1914-10-21)[1][2][…]
Талса, Оклахома, США
Помер 22 травня 2010(2010-05-22)[4][1][…] (95 років)
Норман, Оклахома, США
Місце проживання США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність математик
Alma mater Чиказький університет (1936)[5]
Сфера інтересів математика
Член Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: математик, письменник, популяризатор науки
Нагороди
Автограф Martin Gardner Signature.png
Особ. сторінка martin-gardner.org
Мартін Гарднер у Вікісховищі?
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Гарднер.

Мартін Ґарднер (англ. Martin Gardner; 21 жовтня 1914, Талса, Оклахома, США — 22 травня 2010, Норман, Оклахома, США) — американський математик, письменник, популяризатор науки. Опублікував більше 70 книг[6].

Біографія[ред. | ред. код]

Вів рубрику математичних ігор і розваг журналу «Scientific American», в якій була представлена широкому загалу гра «Життя», придумана Джоном Конвеєм, а також багато інших цікавих ігор, завдань, головоломок.

Відомий також як автор кількох фантастичних оповідань («Острів п'яти барв», «Нульсторонній професор»), коментатор Льюїса Керролла («Аліси в Країні чудес», «Аліси в Задзеркаллі» і «Полювання на Снарка») і Г. К. Честертона («Людина, яка була четвергом» і «Незнання отця Брауна»).

Гарднер трактував цікавість як синонім захоплюючого, цікавого в пізнанні, але чужого дозвільній розважальності.

Серед творів Гарднера є філософські есе, нариси з історії математики, математичні фокуси і «комікси», науково-популярні етюди, науково-фантастичні розповіді, завдання на кмітливість.

Особливу популярність здобули статті та книги Гарднера з цікавої математики.

«Гарднерівський» стиль характеризують дохідливість, яскравість, переконливість викладу, блиск, парадоксальність думки, новизна і глибина наукових ідей, багато з яких запозичені з сучасних наукових публікацій і в свою чергу стали стимулом проведення серйозних досліджень, активного залучення читача до самостійної творчості.

Вплив та діяльність[ред. | ред. код]

Гарднеру вдалося більш-менш самотужки відродити та підживлювати інтерес до цікавої математики.

Псевдонаука[ред. | ред. код]

Завдяки своїй безкомпромісності у боротьбі з псевдонаукою Мартін Гарднер став відомий як один із найбільш визнаних світових антипсевдонаукових полемістів у двадцятому столітті.[7]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Автор широко відомих у країнах колишнього СРСР книг видавництва «Мир» та інших видавництв:

  • Гарднер М. 1000 развивающих головоломок, математических загадок и ребусов для детей и взрослых. — М. : АСТ, 2010. — 288 с.
  • Гарднер М. А ну-ка, догадайся!. — М. : Мир, 1984. — 214 с.
  • Гарднер М. Есть идея!. — М. : Мир, 1982. — 306 с.
  • Гарднер М. Классические головоломки. — М. : АСТ, 2007. — 96 с.
  • Гарднер М. "Когда ты была рыбкой, головастиком - я..." и другие размышления о всякой всячине. — М. : КоЛибри, 2010. — 368 с.
  • Гарднер М. Крестики-нолики. — М. : Мир, 1988. — 352 с.
  • Гарднер М. Лучшие математические игры и головоломки, или Самый настоящий математический цирк. — М. : АСТ, 2009. — 256 с.
  • Гарднер М. Математические головоломки и развлечения. — М. : Мир, 1971. — 512 с.
  • Гарднер М. Математические досуги. — М. : Мир, 1972. — 496 с.
  • Гарднер М. Математические новеллы. — М. : Мир, 1974. — 456 с.
  • Гарднер М. Математические чудеса и тайны: математические фокусы и головоломки. — М. : Наука, 1982. — 128 с.
  • Гарднер М. Нескучная математика. — М. : АСТ, 2008. — 288 с.
  • Гарднер М. Новые математические развлечения. — М. : АСТ, 2009. — 320 с.
  • Гарднер М. От мозаик Пенроуза к надёжным шифрам. — М. : Мир, 1993. — 416 с.
  • Гарднер М. Путешествие во времени. — М. : Мир, 1990. — 344 с.
  • Гарднер М. Теория относительности для миллионов. — М. : Атомиздат, 1979. — 160 с.
  • Гарднер М. Этот правый, левый мир. — М. : Мир, 1967. — 267 с.

Написав безліч фантастичних оповідань, як-то:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #129895237 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. ↑ Архів історії математики Мактьютор
  4. ↑ http://blogs.discovermagazine.com/badastronomy/2010/05/22/martin-gardner-1914-2010/
  5. ↑ Mathematical Puzzles and Diversions — Pelican Books, 1965. — ISBN 978-0-14-020713-2
  6. ↑ Tierney, John (2009-10-20). For Decades, Puzzling People With Mathematics. The New York Times. Процитовано 2010-05-12. 
  7. ↑ Журнал www.csicop.org/articles/19991214-century/Журнал назвав десять видатних скептиків століття.,'

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мартін_Гарднер&oldid=24995747