Ансельм Кентерберійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ансельм Кентерберійський
Anselm of Canterbury.jpg
Основні відомості
Дата народження: 1033(1033)
Місце народження: Аоста, Італія
Громадянство: Англо-Нормандська монархія
Конфесія: католицтво
Дата смерті: 21 квітня 1109
Місце смерті: Кентербері, Англія
Праці й досягнення
Рід діяльності: клірик, викладач
Основні інтереси: теологія, метафізика
Традиція/школа: схоластика
Титул: монах, абат, Архієпископ Кентерберійський
Значні ідеї: онтологічний доказ буття Божого
Попередники: Ланфранк, Арістотель
Послідовники: Ансельм Ланський, Тома Аквінський, Георг Вільгельм Фрідріх Гегель
Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі


Святий Ансе́льм Кентербері́йський, Ансельм з Аости (лат. Anselmus Cantuariensis, італ. Anselmo d'Aosta, фр. Anselme d'Aoste, Anselme du Bec, Anselme de Cantorbéry, *1033—†1109) — теолог і філософ італійського походження, бенедиктинець, архієпископ Кентерберійський з 1093 до 1109 року. Представник ранньої схоластики августинівського напрямку (вважається засновником схоластики), прихильник крайнього реалізму.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в місті Аоста, викладав у школах Нормандії, більшу частину життя провів у Англії.

Бачив у вірі передумову раціонального знання: «вірую, щоб розуміти», був противником номіналізму. Розвинув онтологічне доведення буття Бога із самого поняття Бога. У боротьбі між світською владою і папством за інвеституру захищав ідеї Григорія VII про верховенство пап над світськими державцями за що його двічі виганяли з Англії у 10871100 та 11031106 роках.

Помер у м. Кентербері і похований у Кентерберійському соборі.

Вшанування[ред.ред. код]

Твори[ред.ред. код]

  • Monologion (1076)
  • Proslogion (1077—1078)
  • De grammatico (1080—1085)
  • De veritate (1080—1085)
  • De libertate arbitrii (1080—1085)
  • De casu diaboli (1085—1090)
  • Cur Deus Homo (1094—1098)
  • Epistola de incarnatione Verbi
  • De processione Spiritus Sancti (1101)
  • De conceptu virginali et originali peccato
  • De concordia praescientiae, et praedestinationis, et gratiae Dei cum libero arbitrio

Джерела[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія : [у 12 т.] / [за ред. М. П. Бажана]. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1974—1985.
  • Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск: Беларусь, 1999. — 383 с.; — ISBN 985-01-0151-2 (рос.)