Альфонс Марія де Ліґуорі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Альфонс Марія де Ліґуорі [1]
Alphonsus Maria de Liguori
Liguori.jpg
Народження 27 вересня 1696(1696-09-27)
  Маріанелла
Смерть 1 серпня 1787(1787-08-01) (90 років)
  Пагані
Рід діяльності письменник
теолог
Magnum opus: Tu scendi dalle stelle[d]
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Альфонс Марія де Ліґуорі на Вікісховищі

Святий Альфо́нс Ліґуо́рі, (Alphonsus Maria de Liguori; 27 вересня 1696(16960927), Маріанелла — 1 серпня 1787, Пагані) — католицький єпископ, духовний письменник, теолог і засновник релігійного ордену Редемптористів. Канонізований в 1839 папою Григорієм XVI і визнаний Учителем Церкви.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Альфонс Марія де Лігуорі народився 27 вересня 1696 року в містечку Маріанеллі неподалік Неаполя (Італія) в родині командора королівського флоту. Як найстарший син, був спадкоємцем маєтку — тому батьки ним особливо опікувалися. Був першою дитиною доволі великої аристократичної родини.

У домі Ліґуорі початкове виховання дітей провадила мати. Щоранку всіх благословляла і веліла звертатися до Бога в молитві, щовечора збирала навколо себе і вчила головних засад віри. Щотижня провадила їх до церкви, де вони приступали до сповіді.

У 12-літньому віці здобув середню освіту, у 16 років здобув подвійний докторат із церковного та світського права, у 18 став практикуючим адвокатом — одним з найвідоміших у Неаполі. Завдяки своєму розуму, красномовству й шляхетності вигравав складні судові справи — за 8 років не програв жодної.

Взявся за майнову справу між двома графами, де йшлося про великі гроші. Через корумпованість суду програв справу. Несподівано для оточуючих припинив кар'єру.

Розчарувавшись у всій правовій системі, змінив спосіб життя — присвятив його проповідуванню Слова Божого. Після тієї події написав:

« Даруй мені все, що можеш, світе,
Лише мого серця тобі не діткнути,
А своїх скарбів незлічені тонни
Жертвуй тому, хто за ними гонить.
Заможні поваги мене не сягають,
Й розкоші земнії мене не втішають,
Іншого Добра душа ось коштує,
В ньому моє щастя навіки панує!
 »

[2]

29 серпня 1723 року сталося дивне: Альфонс побачив раптово дивне світло, все затремтіло, а в серці почув виразний голос: «Покинь світ і віддайся Мені!» А коли виходив з лікарні, де постійно відвідував як бідних, так і хворих людей, почув знову: «Покинь світ і віддайся Мені!». — «Мій Боже, — сказав з плачем, — так довго я опирався Твоїй ласці. Тепер зі мною вчини все, що хочеш».

Отримавши свячення у 1726 році, вирішив присвятити своє служіння передусім низам неапольського суспільства — людям, які опинилися на узбіччі як соціального, так і церковного життя. Саме задля них він організував так звані «вечірні каплиці». У 1732 році Альфонс залучив до євангелізації найбільш покинутих людей групу священиків, а 9 листопада 1732 року заснував громаду Редемптористів («redemptio» — визволення, відкуплення). Девізом його громади стали слова, взяті із 129-го псалма: «Велике у Нього Відкуплення».

Також був поетом, музикантом, архітектором, живописцем, автором понад 100 книжок. Його твори значною мірою формували тогочасне релігійне мислення.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Q26081669", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q26081669/uk. Це повідомлення можна вимкнути задавши параметр |mcat=- в картці.
  2. Леся Межва. Митра упала додолу. Це був поганий знак / «Газета по-українськи».— К., № 2 (1754) за 6 січня 2015.— С. 19.

Джерела[ред.ред. код]


Хрест Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.