Чемпіонат світу з футболу 1986
Чемпіонат світу з футболу 1986 | |
---|---|
Команд | 121 (у фінальній частині: 24) |
Місце проведення | Мексика |
Час проведення | 31 травня — 29 червня 1986 |
Чемпіон | Аргентина (вдруге) |
Фіналіст | ФРН |
3-є місце | Франція |
4-е місце | Бельгія |
Зіграно матчів | 52 |
Забито м’ячів | 132 (2.54 за матч) |
Кількість глядачів | 2 407 431 (46 297 у середньому) |
Найкращий гравець | Дієго Марадона |
Найкращий бомбардир | Гарі Лінекер (6 м’ячів) |
Молодий гравець | Енцо Шифо |
← 1982 1990 → |
Чемпіонат світу з футболу 1986 року — тринадцятий чемпіонат світу серед чоловічих збірних команд з футболу, що проходив з 31 травня до 29 червня 1986 року в Мексиці, яка стала першою країною, що удруге прийняла світову футбольну першість.
Переможцем турніру, удруге у своїй історії, стала збірна Аргентини, яка обіграла у вирішальній грі збірну ФРН. Чемпіонат став зоряним часом для 25-річного на той час капітана аргентинців Дієго Марадони, який по його ходу відзначився п'ятьма голами, включаючи два свої найвідоміші голи, забиті у чвертьфіналі у ворота англійців, — «руку Бога» та «гол століття». Згодом аргентинець був визнаний гравцем чемпіонату.
У червні 1974 року ФІФА ухвалилв рішення довірити прведення чемпіонату світу 1986 року Колумбії, де матчі мали прийняти Богота, Медельїн, Калі, Перейра та Букараманга, а Барранкілья отримала статус резервного міста[1]. На той час фінальна частина світової першості передбачала участь 16 команд, утім вже на ЧС-1982 в Іспанії змагалося 24 команди, що створювало додаткове навантаження на країну-господаря. Попри запевнення президента ФІФА Жуау Авеланжа в готовності організації повернутися до формату з 16-ма командами і попередню згоду президента Колумбії Хуліо Сесара Турбая прийняти турнір[1], 5 листопада 1982 року країна оголосила, що не може собі дозволити провести чемпіонат на умовах ФІФА[2].
11 березня 1983 року заявки на проведення першості 1986 року замість Колумбії подали Мексика, США та Канада, утім спеціальний комітет ФІФА передав Раді організації на розгляд лише першу з них, відхиливши дві останні через невідповідність критеріям. Таким чином залишився єдиний претендент на проведення світової першості, якого було офіційно оголошено 20 травня 1983 року попри протести представників США та Канади. Таким чином Мексика, що вже приймала футбольний чемпіонат світу 1970 року, стала першою країною-дворазовим господарем головного турніру світового футболу.
За результатами відбору уперше у своїй історії на світову першість пройшли три команди — збірні Канади, Данії та Іраку, остання з яких свої домашні ігри проводила на нейтральному полі через триваючу ірано-іракську війну.
Наступні 24 команди кваліфікувалися для участі у фінальному турнірі:
Матчі турніру приймали 12 стадіонів в 11 містах Мексики. Найбільшим стадіоном чемпіонату була столична Ацтека місткістю понад 114 тисяч глядачів, яка прийняла дев'ять матчів, включаючи усі ігри групового етапу за участі збірної Мексики, а також фінальну гру. На решті футбольних арен відбулося від трьох до семи ігор.
Більшість міст-господарів турніру розташовані у центральній Мексиці на висоті 1,5-2,5 кілометри над рівнем моря, що навіть за умови тривалої акліматизації створювало для більшості команд-учасниць додаткові складнощі. Виключенням були два стадіони в Монтерреї та його передмісті, де проблемою для футболістів була не висота, а спека — денна температура у північній пустельній частині країни влітку сягала 40 °C.
Мехіко | Гвадалахара, Халіско | Пуебла, Пуебла | |
---|---|---|---|
Ацтека | Олімпійський стадіон | Халіско | Куаутемок |
Місткість: 114,600 | Місткість: 72,212 | Місткість: 66,193 | Місткість: 46,416 |
Сан-Ніколас-де-лос-Гарса, Нуево-Леон (район Монтеррея) |
Керетаро, Керетаро | ||
Естадіо Універсітаріо | Коррехідора | ||
Місткість: 43,780 | Місткість: 38,576 | ||
Несауалькойотль, Мехіко (передмістя Мехіко) |
Монтеррей, Нуево-Леон | ||
Неса 86 | Естадіо Текнолохіко | ||
Місткість: 34,536 | Місткість: 33,805 | ||
Толука-де-Лердо, Мехіко | Ірапуато, Гуанахуато | Леон, Гуанахуато | Сапопан, Халіско (район Гвадалахари) |
Немесіо Діес | Серхіо Леон Чавес | Леон | Трес де Марсо |
Місткість: 32,612 | Місткість: 31,336 | Місткість: 30,531 | Місткість: 30,015 |
|
|
Усі збірні скористалися правом заявити на турнір по 22 гравці, включаючи трьох воротарів.
Аналогічно до попереднього чемпіонату світу участь у фінальній частині першості брали 24 команди, які на першому етапі турніру змагалися у шести групах по 4 команди у кожній. Утім далі, на відміну від формату ЧС-1982, проводився не другий груповий раунд, а відразу плей-оф за олімпійською системою. Плей-оф починався зі стадії 1/8 фіналу, відповідно його учасниками ставали не лише команди, що посіли перші і другі місця у своїх групах, але й чотири найкращі команди із шести, які завершили груповий етап на третіх місцях.
24 команди-учасниці були розподілені між чотирма кошиками для жеребкування першого групового етапу світової першості. Для кожної із шести груп було визначено сіяну команду, серед яких були господарі турніру мексиканці, діючі чемпіони світу італійці та решта півфіналістів попередньої світової першості, а також збірна Бразилії.
Кошик 1 | Кошик 2 | Кошик 3 | Кошик 4 |
---|---|---|---|
Одним з учасників змагань у групі була збірна Південної Кореї, яка брала участь у фінальній частині світової першості уперше після 1954 року і на полях Мексики забила свої перші голи і здобула перше у своїй історії турнірне очко, зігравши унічию з болгарами.
Поз | Команда | І | В | Н | П | ГЗ | ГП | РГ | О | Кваліфікація |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Аргентина | 3 | 2 | 1 | 0 | 6 | 2 | +4 | 5 | Вихід до плей-оф |
2 | Італія | 3 | 1 | 2 | 0 | 5 | 4 | +1 | 4 | |
3 | Болгарія | 3 | 0 | 2 | 1 | 2 | 4 | −2 | 2 | |
4 | Південна Корея | 3 | 0 | 1 | 2 | 4 | 7 | −3 | 1 |
31 травня 1986 | |||
Болгарія | 1–1 | Італія | Ацтека, Мехіко |
2 червня 1986 | |||
Аргентина | 3–1 | Південна Корея | Олімпійський стадіон, Мехіко |
5 червня 1986 | |||
Італія | 1–1 | Аргентина | Куаутемок, Пуебла |
Південна Корея | 1–1 | Болгарія | Олімпійський стадіон, Мехіко |
10 червня 1986 | |||
Південна Корея | 2–3 | Італія | Куаутемок, Пуебла |
Аргентина | 2–0 | Болгарія | Олімпійський стадіон, Мехіко |
Поз | Команда | І | В | Н | П | ГЗ | ГП | РГ | О | Кваліфікація |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Мексика (H) | 3 | 2 | 1 | 0 | 4 | 2 | +2 | 5 | Вихід до плей-оф |
2 | Парагвай | 3 | 1 | 2 | 0 | 4 | 3 | +1 | 4 | |
3 | Бельгія | 3 | 1 | 1 | 1 | 5 | 5 | 0 | 3 | |
4 | Ірак | 3 | 0 | 0 | 3 | 1 | 4 | −3 | 0 |
3 червня 1986 | |||
Бельгія | 1–2 | Мексика | Ацтека, Мехіко |
4 червня 1986 | |||
Парагвай | 1–0 | Ірак | Немесіо Діес, Толука-де-Лердо |
7 червня 1986 | |||
Мексика | 1–1 | Парагвай | Ацтека, Мехіко |
8 червня 1986 | |||
Ірак | 1–2 | Бельгія | Немесіо Діес, Толука-де-Лердо |
11 червня 1986 | |||
Парагвай | 2–2 | Бельгія | Немесіо Діес, Толука-де-Лердо |
Ірак | 0–1 | Мексика | Ацтека, Мехіко |
Перед початком турніру одним з фаворитів на вихід із Групи C вважалася, з огляду на свої попередні результати, збірна Угорщини. Утім вже у першому ж колі змагання вона сенсаційно крупно, з рахунком 0:6, поступилася команді СРСР, чим суттєво ускладнила власне завдання з виходу до плей-оф, а з іншого боку зробила радянських футболістів в очах ексертів одними з фаворитів світової першості загалом.
Радянська збірна, основу якої складали київські «динамівці», що незадовго до чемпіонату здобули Кубок володарів кубків, завершили груповий турнір на першому місці, утім на стадії плей-оф вже в 1/8 фіналу поступилися у додатковий час збірній Бельгії. Попри це виступ команди був високо оцінений фахівцями, а радянські журналісти визнали збірну СРСР зразка 1986 року найсильнішою у своїй історії. Пізніше нападник київського «Динамо» Ігор Бєланов, який забив чотири голи на чемпіонаті світу, отримав Золотий м'яч найкращому футболісту Європи 1986 року.
Поз | Команда | І | В | Н | П | ГЗ | ГП | РГ | О | Кваліфікація |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | СРСР | 3 | 2 | 1 | 0 | 9 | 1 | +8 | 5 | Вихід до плей-оф |
2 | Франція | 3 | 2 | 1 | 0 | 5 | 1 | +4 | 5 | |
3 | Угорщина | 3 | 1 | 0 | 2 | 2 | 9 | −7 | 2 | |
4 | Канада | 3 | 0 | 0 | 3 | 0 | 5 | −5 | 0 |
1 червня 1986 | |||
Канада | 0–1 | Франція | Леон, Леон |
2 червня 1986 | |||
СРСР | 6–0 | Угорщина | Серхіо Леон Чавес, Ірапуато |
5 червня 1986 | |||
Франція | 1–1 | СРСР | Леон, Леон |
6 червня 1986 | |||
Угорщина | 2–0 | Канада | Серхіо Леон Чавес, Ірапуато |
9 червня 1986 | |||
Угорщина | 0–3 | Франція | Леон, Леон |
СРСР | 2–0 | Канада | Серхіо Леон Чавес, Ірапуато |
Поз | Команда | І | В | Н | П | ГЗ | ГП | РГ | О | Кваліфікація |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Бразилія | 3 | 3 | 0 | 0 | 5 | 0 | +5 | 6 | Вихід до плей-оф |
2 | Іспанія | 3 | 2 | 0 | 1 | 5 | 2 | +3 | 4 | |
3 | Північна Ірландія | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 6 | −4 | 1 | |
4 | Алжир | 3 | 0 | 1 | 2 | 1 | 5 | −4 | 1 |
1 червня 1986 | |||
Іспанія | 0–1 | Бразилія | Халіско, Гвадалахара |
3 червня 1986 | |||
Алжир | 1–1 | Північна Ірландія | Трес де Марсо, Сапопан |
6 червня 1986 | |||
Бразилія | 1–0 | Алжир | Халіско, Гвадалахара |
7 червня 1986 | |||
Північна Ірландія | 1–2 | Іспанія | Трес де Марсо, Zapopan |
12 червня 1986 | |||
Північна Ірландія | 0–3 | Бразилія | Халіско, Гвадалахара |
Алжир | 0–3 | Іспанія | Естадіо Текнолохіко, Монтеррей |
Поз | Команда | І | В | Н | П | ГЗ | ГП | РГ | О | Кваліфікація |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Данія | 3 | 3 | 0 | 0 | 9 | 1 | +8 | 6 | Вихід до плей-оф |
2 | ФРН | 3 | 1 | 1 | 1 | 3 | 4 | −1 | 3 | |
3 | Уругвай | 3 | 0 | 2 | 1 | 2 | 7 | −5 | 2 | |
4 | Шотландія | 3 | 0 | 1 | 2 | 1 | 3 | −2 | 1 |
4 червня 1986 | |||
Уругвай | 1–1 | ФРН | Коррехідора, Керетаро |
Шотландія | 0–1 | Данія | Неса 86, Несауалькойотль |
8 червня 1986 | |||
ФРН | 2–1 | Шотландія | Коррехідора, Керетаро |
Данія | 6–1 | Уругвай | Неса 86, Несауалькойотль |
13 червня 1986 | |||
Данія | 2–0 | ФРН | Коррехідора, Керетаро |
Шотландія | 0–0 | Уругвай | Неса 86, Несауалькойотль |
Поз | Команда | І | В | Н | П | ГЗ | ГП | РГ | О | Кваліфікація |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Марокко | 3 | 1 | 2 | 0 | 3 | 1 | +2 | 4 | Вихід до плей-оф |
2 | Англія | 3 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | +2 | 3 | |
3 | Польща | 3 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | −2 | 3 | |
4 | Португалія | 3 | 1 | 0 | 2 | 2 | 4 | −2 | 2 |
2 червня 1986 | |||
Марокко | 0–0 | Польща | Естадіо Універсітаріо, Монтеррей |
3 червня 1986 | |||
Португалія | 1–0 | Англія | Естадіо Текнолохіко, Монтеррей |
6 червня 1986 | |||
Англія | 0–0 | Марокко | Естадіо Текнолохіко, Монтеррей |
7 червня 1986 | |||
Польща | 1–0 | Португалія | Естадіо Універсітаріо, Монтеррей |
11 червня 1986 | |||
Англія | 3–0 | Польща | Естадіо Універсітаріо, Монтеррей |
Португалія | 1–3 | Марокко | Естадіо Трес де Марсо, Сапопан |
Поз | Груп | Команда | І | В | Н | П | ГЗ | ГП | РГ | О | Кваліфікація |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | B | Бельгія | 3 | 1 | 1 | 1 | 5 | 5 | 0 | 3 | Вихід до плей-оф |
2 | F | Польща | 3 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | −2 | 3 | |
3 | A | Болгарія | 3 | 0 | 2 | 1 | 2 | 4 | −2 | 2 | |
4 | E | Уругвай | 3 | 0 | 2 | 1 | 2 | 7 | −5 | 2 | |
5 | C | Угорщина | 3 | 1 | 0 | 2 | 2 | 9 | −7 | 2 | |
6 | D | Північна Ірландія | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 6 | −4 | 1 |
1/8 фіналу | Чвертьфінали | Півфінали | Фінал | |||||||||||
16 червня – Пуебла | ||||||||||||||
Аргентина | 1 | |||||||||||||
22 червня – Мехіко (Ацтека) | ||||||||||||||
Уругвай | 0 | |||||||||||||
Аргентина | 2 | |||||||||||||
18 червня – Мехіко (Ацтека) | ||||||||||||||
Англія | 1 | |||||||||||||
Англія | 3 | |||||||||||||
25 червня – Мехіко (Ацтека) | ||||||||||||||
Парагвай | 0 | |||||||||||||
Аргентина | 2 | |||||||||||||
18 червня – Керетаро | ||||||||||||||
Бельгія | 0 | |||||||||||||
Данія | 1 | |||||||||||||
22 червня – Пуебла | ||||||||||||||
Іспанія | 5 | |||||||||||||
Іспанія | 1 (4) | |||||||||||||
15 червня – Леон | ||||||||||||||
Бельгія (п.п.) | 1 (5) | |||||||||||||
СРСР | 3 | |||||||||||||
29 червня – Мехіко (Ацтека) | ||||||||||||||
Бельгія (д.ч.) | 4 | |||||||||||||
Аргентина | 3 | |||||||||||||
16 червня – Гвадалахара | ||||||||||||||
ФРН | 2 | |||||||||||||
Бразилія | 4 | |||||||||||||
21 червня – Гвадалахара | ||||||||||||||
Польща | 0 | |||||||||||||
Бразилія | 1 (3) | |||||||||||||
17 червня – Мехіко (Олімпіко) | ||||||||||||||
Франція (п.п.) | 1 (4) | |||||||||||||
Італія | 0 | |||||||||||||
25 червня – Гвадалахара | ||||||||||||||
Франція | 2 | |||||||||||||
Франція | 0 | |||||||||||||
17 червня – Сан-Ніколас-де-лос-Гарса | ||||||||||||||
ФРН | 2 | Фінал | ||||||||||||
Марокко | 0 | |||||||||||||
21 червня – Сан-Ніколас-де-лос-Гарса | 28 червня – Пуебла | |||||||||||||
ФРН | 1 | |||||||||||||
ФРН (п.п.) | 0 (4) | Бельгія (д.ч.) | 2 | |||||||||||
15 червня – Мехіко (Ацтека) | ||||||||||||||
Мексика | 0 (1) | Франція | 4 | |||||||||||
Мексика | 2 | |||||||||||||
Болгарія | 0 | |||||||||||||
Джерело:[3]
Золота бутса | Золотий м'яч | Найкращий молодий гравець | Нагорода Fair Play |
---|---|---|---|
Гарі Лінекер | Дієго Марадона | Енцо Шифо | Бразилія |
Найкращим бомбардиром чемпіонату став англієць Гарі Лінекер, який забив шість голів. Загалом в іграх турніру 82 гравці забили 132 голи, включаючи два автоголи.
- 6 голів[4]
- 5 голів
- 4 голи
- 3 голи
- 2 голи
- 1 гол
- Джамель Зідан
- Хосе Луїс Браун
- Педро Паскуллі
- Оскар Руджері
- Стефан Демоль
- Ервін Ванденберг
- Франк Веркаутерен
- Даніель Вейт
- Едіньйо
- Пламен Гетов
- Наско Сіраков
- Йон Еріксен
- Мікаель Лаудруп
- Серен Лербю
- Пітер Бердслі
- Мануель Аморос
- Луїс Фернандес
- Жан-Марк Феррері
- Бернар Женгіні
- Домінік Рошто
- Жан Тігана
- Лайош Детарі
- Мартон Естергазі
- Ахмед Раді
- Луїс Флорес
- Мануель Негрете
- Уго Санчес
- Рауль Сервін
- Абделькрім Меррі
- Колін Кларк
- Норман Вайтсайд
- Влодзімеж Смолярек
- Карлуш Мануел
- Діамантіну
- Гордон Стракан
- Чхве Сун Хо
- Хо Джон Му
- Кім Джон Бу
- Пак Чхан Сон
- Алейніков Сергій Євгенович
- Блохін Олег Володимирович
- Рац Василь Карлович
- Родіонов Сергій Юрійович
- Яковенко Павло Олександрович
- Яремчук Іван Іванович
- Заваров Олександр Анатолійович
- Елой
- Андоні Гойкоечеа
- Хуліо Салінас
- Хуан Антоніо Сеньйор
- Антоніо Альсаменді
- Енцо Франческолі
- Андреас Бреме
- Лотар Маттеус
- Карл-Гайнц Румменігге
- Автоголи
- Ласло Дайка (проти СРСР)
- Чо Гван Ре (проти Італії)
Вісім гравців були вилучені в іграх чемпіонату:
- Майк Свіні[5]
- Франк Арнесен[6]
- Рей Вілкінс[7]
- Томас Бертольд[8]
- Басіл Горгіс[9]
- Хав'єр Агірре[8]
- Хосе Батіста[10]
- Мігель Боссіо[11]
- ↑ а б Maier, Hanns J (червень 1979). 1986 - World Cup without a home?. World Soccer. с. 24—25.(англ.)
- ↑ Pougatch, Mark (11 січня 2011). Three Lions Versus the World: England's World Cup Stories from the Men Who Were There. Mainstream Publishing. с. 175. ISBN 978-1-907195-59-4. Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.(англ.)
- ↑ 1986 FIFA World Cup Mexico – Awards. FIFA.com. Fédération Internationale de Футбольна асоціація. Архів оригіналу за 10 грудня 2013. Процитовано 11 березня 2013.(англ.)
- ↑ FIFA World Cup – Mexico '86: Official Протокол, p. 228(англ.)
- ↑ HUNGARY – CANADA. Planet World Cup. Архів оригіналу за 1 січня 2012. Процитовано 19 грудня 2011.(англ.)
- ↑ DENMARK – WEST GERMANY. Planet World Cup. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 15 червня 2014.(англ.)
- ↑ ENGLAND – MOROCCO. Planet World Cup. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 15 червня 2014.(англ.)
- ↑ а б WEST GERMANY – MEXICO. Planet World Cup. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 червня 2014.(англ.)
- ↑ IRAQ – BELGIUM. Planet World Cup. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 червня 2014.(англ.)
- ↑ SCOTLAND – URUGUAY. Planet World Cup. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 червня 2014.(англ.)
- ↑ DENMARK – URUGUAY. Planet World Cup. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 червня 2014.(англ.)
- 1986 FIFA World Cup [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- 1986 World Cup Details RSSSF [Архівовано 6 грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)