Перейти до вмісту

Андреас Бреме

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Футболіст
Андреас Бреме
Андреас Бреме у 1994 році
Особисті дані
Народження 9 листопада 1960(1960-11-09)
  Гамбург, ФРН
Смерть 20 лютого 2024(2024-02-20)[1][2] (63 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Мюнхен, Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання Східний цвинтар (Мюнхен)d Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст 175 см
Вага 75 кг
Громадянство  Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція захисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1978—1980ФРН «Бармбек-Уленгорст»66(10)
1980—1981ФРН «Саарбрюкен»36 (3)
1981—1986ФРН «Кайзерслаутерн»154( 34)
1986—1988ФРН «Баварія» (Мюнхен)59 (7)
1988—1992Італія «Інтернаціонале»116 (11)
1992—1993Іспанія «Реал Сарагоса»24 (1)
1993—1998Німеччина «Кайзерслаутерн»120 (9)
Національна збірна
РокиЗбірнаІ (г)
1984—1994ФРН ФРН / Німеччина86(8)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2000—2002Німеччина «Кайзерслаутерн»
2004—2005Німеччина «Унтергагінг»
2005—2006Німеччина «Штутгарт» (асист.)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.
CMNS: Андреас Бреме у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

А́ндреас «А́нді» Бре́ме (нім. Andreas Brehme; 9 листопада 1960, Гамбург — 20 лютого 2024, Мюнхен, Німеччина) — колишній німецький футболіст, фланговий захисник і півзахисник. Автор переможного голу в фіналі чемпіонату світу 1990 року.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Бреме розпочав свою кар'єру у віці п'яти років у гамбурзькому клубі «Бармбек-Уленгорст»[3], де працював його батько Бернд Бреме[de] і у віці 17 років став грати під його керівництвом на позиції ліберо в першій команді у Оберлізі[4]. Згодом Бреме перебував на перегляді у «Гамбурзі»[5], але контракт не було підписано і 1980 року Андреас перейшов до клубу другого дивізіону «Саарбрюкен»[6]. Там молодий гравець провів сезон 1980/81.

У 1981 році Бреме перейшов до «Кайзерслаутерна». Завдяки своїй універсальності, грою обома нагома і гарній техніці він швидко закріпився у клубі Бундесліги, незважаючи на брак швидкості. Він дебютував у Бундеслізі 8 серпня 1981 року в матчі проти «Айнтрахта» з Франкфурта (2:2). 25 серпня 1981 року в матчі проти «Штутгарта» (3:2) він забив свій перший гол у Бундеслізі. Всього у «Кайзерслаутерні» Бреме грав 5 років.

Влітку 1986 року Бреме перейшов у мюнхенську «Баварію». Сума трансферу в 2 мільйони німецьких марок стала другою за величиною сумою трансферу німецького гравця в Бундеслізі[7]. Там він зіграв свій перший матч у чемпіонаті 9 серпня 1986 року проти дортмундської «Боруссії» (2:2). У 1987 році з клубом виграв чемпіонат ФРН. У тому ж році він також дійшов до фіналу Кубка європейських чемпіонів, де «Баварія» поступилася «Порту» 1:1. У 1988 році він виграв другий титул чемпіона Західної Німеччини зі своєю командою.

Влітку 1988 року разом з одноклубником Лотаром Маттеусом Бреме був проданий «Інтернаціонале» за 1,8 мільярди італійських лір[8]. Джованні Трапаттоні, тренер міланського клубу, вірив у доцільність покупки Бреме і вважав, що гравець може запропонувати переконливу гру на фланзі зліва[9]: його гіпотеза виявилася правильною, і Бреме зіграв важливу роль у виграші чемпіонства в 1989 році[10], коли «Інтер» набрав 58 очок із 68, встановивши рекорд[11]. Наступного сезону, зберігаючи високу продуктивність, клуб із Бреме виграв Суперкубок Італії у «Сампдорії». У 1991 році вони виграли Кубок УЄФА, обігравши у фіналі «Рому».

1992 року Бреме перейшов до іспанського клубу «Реал Сарагоса», але навесні 1993 року він покинув команду після суперечки з тренером Віктором Фернандесом[12]. Натомість Бреме повернувся в «Кайзерслаутерн» і у першому ж сезоні став з командою віцечемпіоном Німеччини. Згодом у сезоні 1995/96 він виграв із командою Кубок Німеччини, одночасно вибувши до другого дивізіону. У наступному сезоні «Кайзерслаутерн» виграв чемпіонат другого дивізіону, повернувшись у вищий дивізіон, а в сезоні 1997/98 років виграв Бундеслігу, ставши єдиним клубом в історії німецького футболу, якому це вдалося в статусі новачка вищого дивізіону. Наприкінці того сезону, в якому Бреме зіграв лише 5 матчів, футболіст завершив кар'єру, зігравши загалом 301 матч у Бундеслізі[13].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

15 лютого 1984 року дебютував у національный збірній Західної Німеччини в товариському матчі проти Болгарії (3:2)[14]. 23 березня 1984 року в товариській грі проти Радянського Союзу (2:1) він забив свій перший гол у національній збірній[15]. Того ж року був включений до складу збірної на чемпіонат Європи, де зіграв у всіх трьох матчах групової стадії проти збірних Португалії (0:0), Румунії (2:1) та Іспанії (0:1), але збірна Західної Німеччини не вийшла до наступного раунду, втім Бреме потрапив до символічної збірної чемпіонату[16]. Того ж року брав участь у XXIII літніх Олімпійських іграх у Лос-Анджелесі, дійшовши з командою до чвертьфіналу.

За два роки Андреас Бреме був включений до заявки на чемпіонат світу 1986 року. Там він зіграв на груповому етапі зі збірним Уругваю (1:1) та Данії (0:2), а потім у чвертьфіналі проти Мексики (0:0), де забив післяматчевий пенальті (4:1), при цьому він несподівано вирішив бити лівою ногою[17]. У півфіналі проти Франції (2:0) Бреме забив переможний гол, який дозволив йому зіграти у фіналі турніру, але там німці прогрили Аргентині 2:3 і завершили той чемпіонат світу на другому місці.

У 1988 році знову взяв участь у чемпіонаті Європи, де зіграв у матчах групового етапу проти збірних Італії (1:1), де забив гол[18], Данії (2:0), Іспанії (2:0), а також у програному півфіналі проти Нідерландів (1:2), здобувши таким чином бронзові нагороди першості.

1990 року Андреас Бреме знову був у складі збірної на чемпіонаті світу. Під час «мундіалю» він зіграв на груповому етапі зі збірними Югославії (4:1) та Об'єднаних Арабських Еміратів (5:1). В 1/8 фіналу Бреме ефектним обвідним ударом з кута штрафного майданчика забив переможний м'яч у ворота Нідерландів (2:1), після чого у чвертьфіналі допоміг пройти збірну Чехословаччини (1:0), а у півфіналі проти Англії (1:1) відкрив рахунок зі штрафного[19], а потім реалізував свій удар у серії пенальті (5:4), завяки чому німці вдруге поспіль вийшли у фінал світової першості[20]. Цього разу ФРН взяла реванш у Аргентини, ставши чемпіоном світу, а Бреме забив єдиний м'яч у грі із пенальті на 85-й хвилині. Це був перший пенальті у фіналі чемпіонату світу з 1974 року та останній у XX столітті (не рахуючи післяматчевих серій). В результаті Бреме був включений до команди зірок тогорічного чемпіонату світу[21], а наприкінці року він посів третє місце в рейтингу «Золотий м'яч»[22].

На чемпіонаті Європи 1992 року Бреме був капітаном збірної Німеччини. Цю посаду він отримав після того, як Руді Феллер зламав руку в першій грі німців на турнірі і більше на турнірі не зіграв. Натомість Бреме зіграв у всіх 6 іграх турніру і став з командою срібним призером Європи.

Після чемпіонату Європи тривалий час більше не виступав за національну збірну. Лише у листопаді 1993 року тренер Берті Фогтс повернув його в команду і використав його в товариському матчі проти Бразилії після 17-місячної міжнародної перерви. Після цього не зігравши жодної гри у кваліфікації, Бреме потрапив у заявку на третій для себе чемпіонат світу 1994 року у США, де знову зіграв у всіх п'яти іграх. Останній зі своїх 86 матчів за збірну Бреме зіграв у чвертьфіналі, де німці сенсаційно програли Болгарії (1:2)[23].

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]
Андреас Бреме у 2003 році

Після завершення кар'єри гравця Андреас Бреме став тренером і у червні 1999 року він отримав тренерську ліцензію А в спортивній школі Геннеф. Першою командою, яку тренував Бреме став «Кайзерслаутерн», який він очолив 6 жовтня 2000 року. Він дебютував у Бундеслізі як тренер 14 жовтня 2000 року в матчі проти «Мюнхена 1860» (4:0). У своєму першому сезоні він дійшов з командою до півфіналу Кубка УЄФА, а в другому сезоні команда повторила рекорд «Баварії» сезону 1995/96 з семи перемог поспіль на старті чемпіонату. Однак у той же час він двічі поспіль не зміг кваліфікуватись з командою в єврокубки, і після трьох ігор без перемог і невдалих виступів на початку сезону 2002/03 він був звільнений у серпні 2002 року[24].

У сезоні 2004/05 він тренував клуб другого дивізіону «Унтергагінг», з якого був звільнений 11 квітня 2005 року, знову ж таки через загрозу вильоту.

24 червня 2005 року став помічником Джованні Трапаттоні у «Штутгарті», але через невдалий початок другої половини сезону він і весь тренерський штаб були звільнені від своїх обов'язків 9 лютого 2006 року.

Подальше життя

[ред. | ред. код]

Надалі працював футбольним експертом в телевізійних передачах і газетним оглядачем[25]. У лютому 2017 року він став радником сербського клубу «Воєводина»[26].

В останні роки Бреме жив у Італії та Мюнхені, де помер у ніч на 20 лютого 2024 року у віці 63 років після зупинки серця[27]. Бреме став першим померлим із чемпіонів світу 1990 року (за 1,5 місяця до нього помер тренер збірної ФРН на тому чемпіонаті світу Франц Бекенбауер)[28].

Родина

[ред. | ред. код]
  • Колишня дружина Пілар Мартінес, іспанська стюардеса (шлюб тривав з 1987 до 2010)[29].
  • Двоє синів

Статистика

[ред. | ред. код]

Клубна

[ред. | ред. код]
Клуб Сезон Ліга Кубок Єврокубки Суперкубок Всього
ДивізіонМатчіГолиМатчіГолиМатчіГолиМатчіГолиМатчіГоли
Саарбрюккен 1980/81 Друга Бундесліга 36320——383
Кайзерслаутерн 1981/82 Бундесліга 274—71—345
1982/83 3031053—366
1983/84 3382120—379
1984/85 331110——3411
1985/86 31842——3510
Всього 1543483144—17641
Баварія (Мюнхен) 1986/87 Бундесліга 3142080—414
1987/88 283406110394
Всього 5976014110808
«Інтернаціонале» 1988/89 Серія A 3137060—443
1989/90 326402010396
1990/91 2314190—362
1991/92 3014020—361
Всього 116111911901015512
Реал Сарагоса 1992/93 Ла Ліга 2412152—314
Кайзерслаутерн 1993/94 Бундесліга 26331——294
1994/95 2743240—346
1995/96 3025040—392
1996/97 Друга Бундесліга 320—2010350
1997/98 Бундесліга 5010——60
Всього 12091231001014312
Загалом 509654986273062380

Збірна

[ред. | ред. код]

За роками

[ред. | ред. код]
Збірна Німеччини
РокиІгриГоли
1984111
198591
198681
198750
198891
198950
1990134
199160
199280
199330
199490
Всього868

Матчі за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — ФРН ФРН
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
15-2-1984ВарнаБолгарія Болгарія2 – 3ФРН ФРНтовариський матч-
29-2-1984БрюссельБельгія Бельгія0 – 1ФРН ФРНтовариський матч-Замінений на 46-ій хвилині 46'
28-3-1984ГанноверФРН ФРН2 – 1СРСР СРСРтовариський матч1Вийшов на заміну на 76-ій хвилині 76'
18-4-1984СтрасбурФранція Франція1 – 0ФРН ФРНтовариський матч-
22-5-1984ЦюрихФРН ФРН1 – 0Італія Італіятовариський матч-
14-6-1984СтрасбурФРН ФРН0 – 0Португалія ПортугаліяЧЄ 1984 - груповий етап-
17-6-1984ЛансФРН ФРН2 – 1Румунія РумуніяЧЄ 1984 - груповий етап-
20-6-1984ПарижФРН ФРН0 – 1Іспанія ІспаніяЧЄ 1984 - груповий етап-Замінений на 74-ій хвилині 74'
12-8-1984ДюссельдорфФРН ФРН1 – 3Аргентина Аргентинатовариський матч-
17-10-1984КельнФРН ФРН2 – 0Швеція ШвеціяВідбір до ЧС 1986-
16-12-1984Та-КаліМальта Мальта2 – 3ФРН ФРНВідбір до ЧС 1986-
27-3-1985СаарбрюкенФРН ФРН6 – 0Мальта МальтаВідбір до ЧС 1986-Вийшов на заміну на 76-ій хвилині 76'
17-4-1985АугсбургФРН ФРН4 – 1Болгарія Болгаріятовариський матч-Вийшов на заміну на 76-ій хвилині 76'
30-4-1985ПрагаЧехословаччина Чехословаччина1 – 5ФРН ФРНВідбір до ЧС 1986-
12-6-1985МехікоФРН ФРН0 – 3Англія Англіятовариський матч-
15-6-1985МехікоМексика Мексика2 – 0ФРН ФРНтовариський матч-
28-8-1985МоскваСРСР СРСР1 – 0ФРН ФРНтовариський матч-
25-9-1985СтокгольмШвеція Швеція2 – 2ФРН ФРНВідбір до ЧС 1986-
16-10-1985ШтутгартФРН ФРН0 – 1Португалія ПортугаліяВідбір до ЧС 1986-
17-11-1985МюнхенФРН ФРН2 – 2Чехословаччина ЧехословаччинаВідбір до ЧС 19861
12-3-1986Франкфурт-на-МайніФРН ФРН2 – 0Бразилія Бразиліятовариський матч-
9-4-1986БазельШвейцарія Швейцарія0 – 1ФРН ФРНтовариський матч-Вийшов на заміну на 61-ій хвилині 61'
14-5-1986ДортмундФРН ФРН3 – 1Нідерланди Нідерландитовариський матч-
4-6-1986Сантьяго-де-КеретароУругвай Уругвай1 – 1ФРН ФРНЧС 1986 - груповий етап-Замінений на 46-ій хвилині 46'
13-6-1986Сантьяго-де-КеретароДанія Данія2 – 0ФРН ФРНЧС 1986 - груповий етап-
21-6-1986МонтеррейМексика Мексика0 – 0 д.ч.
(1 - 4 п.п.)		ФРН ФРНЧС 1986 - чвертьфінал-
25-6-1986ГвадалахараФРН ФРН2 – 0Франція ФранціяЧС 1986 - півфінал1
29-6-1986МехікоАргентина Аргентина3 – 2ФРН ФРНЧС 1986 - фінал-
25-3-1987Тель-АвівІзраїль Ізраїль0 – 2ФРН ФРНтовариський матч-
12-8-1987БерлінФРН ФРН2 – 1Франція Франціятовариський матч-Замінений на 67-ій хвилині 67'
9-9-1987ДюссельдорфФРН ФРН3 – 1Англія Англіятовариський матч-Замінений на 61-ій хвилині 61'
14-10-1987ГельзенкірхенФРН ФРН1 – 1Швеція Швеціятовариський матч-Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
12-12-1987БразиліаБразилія Бразилія1 – 1ФРН ФРНтовариський матч-Замінений на 46-ій хвилині 46'
2-4-1988БерлінФРН ФРН1 – 0Аргентина Аргентинатовариський матч-Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
27-4-1988КайзерслаутернФРН ФРН1 – 0Швейцарія Швейцаріятовариський матч-
4-6-1988БременФРН ФРН1 – 1Югославія Югославіятовариський матч-
10-6-1988ДюссельдорфФРН ФРН1 – 1Італія ІталіяЧЄ 1988 - груповий етап1Замінений на 76-ій хвилині 76'
14-6-1988ГельзенкірхенФРН ФРН2 – 0Данія ДаніяЧЄ 1988 - груповий етап-
17-6-1988МюнхенФРН ФРН2 – 0Іспанія ІспаніяЧЄ 1988 - груповий етап-
21-6-1988ГамбургФРН ФРН1 – 2Нідерланди НідерландиЧЄ 1988 - півфінал-
31-8-1988ГельсінкіФінляндія Фінляндія0 – 4ФРН ФРНВідбір до ЧС 1990-
19-10-1988МюнхенФРН ФРН0 – 0Нідерланди НідерландиВідбір до ЧС 1990-
22-3-1989СофіяБолгарія Болгарія1 – 2ФРН ФРНтовариський матч-
26-4-1989РоттердамНідерланди Нідерланди1 – 1ФРН ФРНВідбір до ЧС 1990-
31-5-1989КардіффУельс Уельс0 – 0ФРН ФРНВідбір до ЧС 1990-
4-10-1989ДортмундФРН ФРН6 – 1Фінляндія ФінляндіяВідбір до ЧС 1990-
15-11-1989КельнФРН ФРН2 – 1Уельс УельсВідбір до ЧС 1990-
28-2-1990МонпельєФранція Франція2 – 1ФРН ФРНтовариський матч-
25-4-1990ШтутгартФРН ФРН3 – 3Уругвай Уругвайтовариський матч-
26-5-1990ДюссельдорфФРН ФРН1 – 0Чехословаччина Чехословаччинатовариський матч-
30-5-1990ГельзенкірхенФРН ФРН1 – 0Данія Даніятовариський матч-Замінений на 46-ій хвилині 46'
10-6-1990МіланФРН ФРН4 – 1Югославія ЮгославіяЧС 1990 - груповий етап-
15-6-1990МіланФРН ФРН5 – 1ОАЕ ОАЕЧС 1990 - груповий етап-
24-6-1990МіланФРН ФРН2 – 1Нідерланди НідерландиЧС 1990 - 1/8 фіналу1
1-7-1990МіланФРН ФРН1 – 0Чехословаччина ЧехословаччинаЧС 1990 - чвертьфінал-
4-7-1990ТуринФРН ФРН1 – 1 д.ч.
(4 - 3 п.п.)		Англія АнгліяЧС 1990 - півфінал1
8-7-1990РимФРН ФРН1 – 0Аргентина АргентинаЧС 1990 - фінал1Чемпіон світу
29-8-1990ЛісабонПортугалія Португалія1 – 1ФРН ФРНтовариський матч-
Усього Матчів 58 Голів 7
 Статистика матчів і голів за збірну — Німеччина Німеччина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
10-10-1990СтокгольмШвеція Швеція1 – 3Німеччина Німеччинатовариський матч1Замінений на 60-ій хвилині 60'
31-10-1990ЛюксембургЛюксембург Люксембург2 – 3Німеччина НімеччинаВідбір до ЧЄ 1992-
1-5-1991ГанноверНімеччина Німеччина1 – 0Бельгія БельгіяВідбір до ЧЄ 1992-
5-6-1991КардіффУельс Уельс1 – 0Німеччина НімеччинаВідбір до ЧЄ 1992-
11-9-1991ЛондонАнглія Англія0 – 1Німеччина Німеччинатовариський матч-
16-10-1991НюрнбергНімеччина Німеччина4 – 1Уельс УельсВідбір до ЧЄ 1992-
20-11-1991БрюссельБельгія Бельгія0 – 1Німеччина НімеччинаВідбір до ЧЄ 1992-
18-12-1991ЛеверкузенНімеччина Німеччина4 – 0Люксембург ЛюксембургВідбір до ЧЄ 1992-
25-3-1992ТуринІталія Італія1 – 0Німеччина Німеччинатовариський матч-Замінений на 46-ій хвилині 46'
30-5-1992ГельзенкірхенНімеччина Німеччина1 – 0Туреччина Туреччинатовариський матч-
2-6-1992БременНімеччина Німеччина1 – 1Північна Ірландія Північна Ірландіятовариський матч-
12-6-1992НоррчепінгСНД СНД1 – 1Німеччина НімеччинаЧЄ 1992 - груповий етап-
15-6-1992НоррчепінгШотландія Шотландія0 – 2Німеччина НімеччинаЧЄ 1992 - груповий етап-
18-6-1992ГетеборгНідерланди Нідерланди3 – 1Німеччина НімеччинаЧЄ 1992 - груповий етап-
21-6-1992СтокгольмШвеція Швеція2 – 3Німеччина НімеччинаЧЄ 1992 - півфінал-
26-6-1992ГетеборгДанія Данія2 – 0Німеччина НімеччинаЧЄ 1992 - фінал-
17-11-1993КельнНімеччина Німеччина2 – 1Бразилія Бразиліятовариський матч-
15-12-1993МаяміНімеччина Німеччина1 – 2Аргентина Аргентинатовариський матч-
18-12-1993Сан-ФранцискоСША США0 – 3Німеччина Німеччинатовариський матч-Замінений на 46-ій хвилині 46'
23-3-1994ШтутгартНімеччина Німеччина2 – 1Італія Італіятовариський матч-
27-4-1994Абу-ДабіОАЕ ОАЕ0 – 2Німеччина Німеччинатовариський матч-Замінений на 46-ій хвилині 46'
2-6-1994ВіденьАвстрія Австрія1 – 5Німеччина Німеччинатовариський матч-
8-6-1994ТоронтоКанада Канада0 – 2Німеччина Німеччинатовариський матч-
17-6-1994ЧикагоНімеччина Німеччина1 – 0Болівія БолівіяЧС 1994 - груповий етап-
21-6-1994ЧикагоНімеччина Німеччина1 – 1Іспанія ІспаніяЧС 1994 - груповий етап-
27-6-1994ДалласНімеччина Німеччина3 – 2Південна Корея Південна КореяЧС 1994 - груповий етап-
2-7-1994ЧикагоНімеччина Німеччина3 – 2Бельгія БельгіяЧС 1994 - 1/8 фіналу-Замінений на 46-ій хвилині 46'
10-7-1994Нью-ЙоркБолгарія Болгарія2 – 1Німеччина НімеччинаЧС 1994 - чвертьфінал-Вийшов на заміну на 83-ій хвилині 83'
Усього Матчів 28 Голів 1

Досягнення

[ред. | ред. код]

Клубні

[ред. | ред. код]

ФРН «Кайзерслаутерн»

[ред. | ред. код]

Переможець:

Друге місце:

ФРН «Баварія»

[ред. | ред. код]

Переможець:

Друге місце:

Італія «Інтернаціонале»

[ред. | ред. код]

Переможець:

Іспанія «Реал Сарагоса»

[ред. | ред. код]

Фіналіст:

Збірна

[ред. | ред. код]

Німеччина Німеччина

[ред. | ред. код]

Переможець:

Фіналіст:

Індивідуальні

[ред. | ред. код]

Стиль гри

[ред. | ред. код]

Незважаючи на те, що Бреме найчастіше грав на позиції захисника, протягом своєї кар'єри він демонстрував виняткову здібність просуватися вперед і знаходити моменти у воріт суперника, володіючи надзвичайно потужним і точним ударом обома ногами, через що він забивав у кожному клубі, за який грав, а також у збірній Німеччини.

Бреме вважався одним із найкращих лівих захисників свого покоління. Хоча він зазвичай розташовувався ліворуч, він був надзвичайно універсальним гравцем, який міг грати будь-де на фланзі, на будь-якій стороні поля, а також міг грати в більш атакуючій ролі і іноді використовувався в центрі поля, як опорний півзахисник. Хоча він не був особливо швидким, він був відомий своїми чудовими технічними здібностями, витривалістю, навичками захисту, передбаченням, і тактичним інтелектом, а також його здатність робити ривки, що дозволяло йому ефективно закривати фланг і приносити користь на обох кінцях поля.

Також Бреме вважається одним із найкращих виконавців штрафних ударів і навісів свого часу[30], і він був відомий своєю здатністю бити по м'ячу з силою та підкрутками. Проте найвідмітнішою майстерністю Бреме був той факт, що він був одним із небагатьох гравців у світі, який міг однаково добре грати обома ногами, що робило його дуже цінним як польовий гравець. Через це тренер національної збірної Франц Бекенбауер заявляв: «Я знаю Андреаса 20 років і досі не знаю, правша він чи шульга»[31]. Він був добре відомий як виконавець пенальті. Єдиний пенальті за збірну, який Бреме не реалізував, він пробив 12 червня 1985 в товариському матчі проти Англії, коли Пітер Шилтон відбив удар німця[32]. Незважаючи на те, що він, як повідомляється, від природи мав «основною» ліву ногу, Бреме відчував, що його права нога насправді була точнішою, ніж ліва, але він мав сильніший удар лівою ногою[33]. Це було продемонстровано у фіналі чемпіонату світу 1990 року, коли Бреме виконав точний удар правою ногою у лівий від себе кут, який приніс Західній Німеччині трофей, але за чотири роки до того Бреме забив у матчі чвертьфіналу Чемпіонату світу 1986 року в серії пенальті проти Мексики з ударом лівої ноги.

На додаток до його здібностей як футболіста, Бреме також високо цінувався за його силу характеру та холоднокровність під тиском, а також за те, що він мав схильність забивати голи за свою команду у важливих іграх, про що свідчить його здатність забивати вирішальні пенальті в плей-оф чемпіонату світу, через що ЗМІ вважали його «великим гравцем». Хоча він був відомий як наполегливий гравець, він також виділявся своїм професіоналізмом протягом усієї своєї кар'єри, як на полі, так і поза ним. Лотар Маттеус описав Бреме як найкращого гравця, з яким коли-небудь грав[34].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Meghalt Andreas Brehme, a németek világbajnok labdarúgója — Index.
  2. ↑ Held von Rom: Andi Brehme mit 63 Jahren gestorben — WDR.
  3. ↑ Beidfüßig in die Fußballgeschichtsbücher – Weltmeister Andreas Brehme wird heute 60 Jahre alt. FCK DE (de-DE) . 9 листопада 2020. Процитовано 21 лютого 2024.
  4. ↑ Brehme junior zeigte eine Klassepartie (PDF). Hamburger Abendblatt. Архів оригіналу за 7 липня 2023. Процитовано 21 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  5. ↑ Andreas Brehme, auf den Spuren eines Weltmeisters | Fussballzeitreise. www.fussballzeitreise.de. Архів оригіналу за 27 липня 2024. Процитовано 21 лютого 2024.
  6. ↑ Brehme und Malek nach Saarbrücken (PDF). Hamburger Abendblatt. Архів оригіналу за 7 липня 2023. Процитовано 21 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  7. ↑ Hinweis in: Toni Schumacher, Anpfiff, München 1987, S. 219.
  8. ↑ Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961—2012, vol. 5 (1988—1989), ed. speciale per La Gazzetta dello Sport, Modena, Panini. S. 10.
  9. ↑ BIONDO BREHME, CHE CAPOLAVORO - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it (італ.). 1 липня 1990. Процитовано 21 лютого 2024.
  10. ↑ L' orgoglio di Ferri 'È un' Inter solida' - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it (італ.). 7 жовтня 2001. Процитовано 21 лютого 2024.
  11. ↑ F.C. Internazionale - Sito Ufficiale | IT STORIA. inter.it. 26 березня 2016. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2024. [Архівовано 2016-03-26 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Rote Karte für Brehme (PDF). Hamburger Abendblatt. Архів оригіналу за 7 липня 2023. Процитовано 21 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  13. ↑ Andreas Brehme - Matches and Goals in Bundesliga. www.rsssf.org. Процитовано 21 лютого 2024.
  14. ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. Bulgaria vs. Germany. www.national-football-teams.com (англ.). Процитовано 21 лютого 2024.
  15. ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. Germany vs. Soviet Union. www.national-football-teams.com (англ.). Процитовано 21 лютого 2024.
  16. ↑ 1984 team of the tournament. Union of European Football Associations. Процитовано 23 січня 2015.
  17. ↑ INTERVISTA ESCLUSIVA AD ANDREAS BREHME. youtube.com (англ.). Процитовано 21 лютого 2024.
  18. ↑ 'NOI TEDESCHI UOMINI DURI' - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it (італ.). 3 грудня 1988. Процитовано 21 лютого 2024.
  19. ↑ Ranked! The 10 best players of Italia 90. fourfourtwo.com (англ.). 25 травня 2010. Процитовано 21 лютого 2024.
  20. ↑ Italia 90: When England were out of this world. The Independent (англ.). 29 травня 2010. Процитовано 21 лютого 2024.
  21. ↑ FIFA World Cup All-Star Team - Football world Cup All Star Team. football.sporting99.com. 2023. Процитовано 21 лютого 2024.
  22. ↑ European Footballer of the Year ("Ballon d'Or") 1990. www.rsssf.org. Процитовано 21 лютого 2024.
  23. ↑ Andreas Brehme - Goals in International Matches. www.rsssf.org. Процитовано 21 лютого 2024.
  24. ↑ Dobias, Eric. 1. Bundesliga: Kaiserslautern entlässt seinen Trainer. www.mz.de (нім.). Процитовано 21 лютого 2024.
  25. ↑ Schäfer, Guido (29 листопада 2022). WM 2022: So blickt Andy Brehme auf Hansi Flicks Elf. www.rnd.de (нім.). Процитовано 21 лютого 2024.
  26. ↑ Andreas Brehme wird Berater von Vojvodina Novi Sad. Der Spiegel (нім.). 14 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2024.
  27. ↑ Помер німецький ексфутболіст Андрес Бреме. espreso.tv (укр.). Процитовано 21 лютого 2024.
  28. ↑ Чемпіон світу-1990 Бреме помер у 63 роки: він вирішив долю фіналу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  29. ↑ Trauer um Andreas Brehme: Seine zwei großen Lieben – und sein schlimmster Schicksalsschlag. gala.de (нім.). 21 лютого 2024. Процитовано 21 лютого 2024.
  30. ↑ Brehme, the big-game performer - FIFA.com. fifa.com. 5 листопада 2018. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 21 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  31. ↑ Double trouble: why aren't there more two-footed footballers?. The Telegraph (англ.). 19 червня 2015. Процитовано 21 лютого 2024.
  32. ↑ 1985 (June 12) England 3-West Germany 0 (Azteca 2000).avi. youtube.com (англ.). Процитовано 21 лютого 2024.
  33. ↑ Gianluigi Pezzotti e Rita Vietti, Dizionario della grande Inter, Roma, Newton Compton Editori, 2002, ISBN 978-88-8289-496-2. S. 44.
  34. ↑ published, Gregor MacGregor (17 серпня 2015). Lothar Matthäus: Maradona, Beckenbauer and the Premier League. fourfourtwo.com (англ.). Процитовано 21 лютого 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андреас_Бреме&oldid=48416178