Чорна археологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Історик Ігор Западенко грає роль «чорного археолога» на відзначенні Дня археолога у Меджибізькій фортеці

Чо́рна археоло́гія — кримінальний злочин[1], незаконне проведення археологічних розвідок.

Чорна археологія є неофіційним, але широко вживаним поняттям. Зі справжньою археологією вона має мало спільного[2][3], бо, по суті, вона зводиться до пошуку скарбів.

Поява самого терміну «чорна археологія» на заміну «копачам», «шукачам скарбів» тощо пояснюється зміною предмету пошуків. Якщо шукачі скарбів полювали за речами цінними з точки зору сучасної їм культури, як то вироби з дорогоцінних металів, твори мистецтва тощо, то сучасні чорні археологи не гребують тими знахідками, що цікавили раніше лише справжніх археологів. Справа, звісно, не в шукачах, які як були грабіжниками могил, так, по суті, ними і залишилися, а в тому, що змінився попит. Розвиток науки, розуміння цінності артефактів минувшини призвели до того, що керамікою, іржавою зброєю, грубими статуетками з простих матеріалів тощо почали цікавитися приватні колекціонери. Цей попит і породив чорну археологію.

Формальною ознакою чорної археології є її незаконність та аматорський характер — відсутність дозволу на розкопки, а також те, що розкопки проводять неспеціалісти. Але відмінність полягає в самій суті — метою археології як науки є вивчення історії, отримання відомостей про минуле через вивчення давніх пам'яток, у той час як чорних археологів цікавлять лише артефакти минувшини самі по собі зазвичай з корисливою метою. Археологи, проводячи розкопки, збирають величезний масив інформації — місце заходження, супутні знахідки, розташування тощо. Усе це ретельно задокументовується. Розкоп можна зробити лише один раз, і, якщо не зібрати інформацію, яку можна в цей час отримати, вона буде втрачена назавжди. Шукачі ж скарбів шукають лише те, що можна продати, вони марнують навіть ті знахідки, що не мають з їх точки зору цінності, а про документування розкопок і говорити нічого. Кожна знахідка, зроблена чорними археологами, — це теоретично втрачені відомості про минуле найцінніші з котрих, як правило, опиняються у приватних колекціях.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Стаття Стаття 298. Кримінальний кодекс України. 
  2. Р. Терпиловський, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАНУ: «„Чорна археологія“ — термін, м'яко кажучи, некоректний. Насправді це гробокопство, грабіжництво».
  3. НЕ СТРІЛЯЙТЕ В АРХЕОЛОГІВ. Газета «Дзеркало тижня. Україна». 

Посилання[ред.ред. код]