Шкала Сан-Марино

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шкала Сан-Марино є пропозицією для оцінки ризиків, пов'язаних із спробами передачі інтенційних сигналів із Землі для можливого виявлення розумного позаземного життя. Оцінка враховує суттєвість таких передач, враховуючи інтенсивність сигналу та вміст інформації. Шкалу запропонував Іван Альмаро на конференції у Сан-Марино у 2005 році.[1][2][3] Важливо відзначити, що радіовипромінювання Юпітера, Сатурна та Нептуна не враховується в цій моделі. Шкала Сан-Марино була подальше прийнята Постійною дослідницькою групою SETI Міжнародної академії астронавтики під час зустрічі в Гайдарабаді, Індія, у 2007 році.

Розрахунок[ред. | ред. код]

В оригінальній презентації, представленій Альмаром, індекс Сан-Марино, SMI, даної події обчислюється як сума двох членів.

Перший член, I, базується на інтенсивності сигналу відносно фонового шуму в тій самій смузі частот. Цей член є логарифмічним і обчислюється як:

Наприклад, якщо сигнал має інтенсивність, що в 100 разів перевищує фоновий шум при однаковій частоті та ширині смуги, його значення I буде рівним двом.

Щодо другого терміну, C, він є більш суб'єктивним і враховує зміст, спрямованість, час і характер сигналу.[2] Наприклад, змінний струм одиниці може бути подібним до блукаючого радіолокаційного імпульсу, який не несе інформації та випадково направлений. Рейтинг AC п'ять вказує на навмисну реакцію на сигнал із позаземної цивілізації.

Шкала оцінок [1][ред. | ред. код]

Значення Потенційна небезпека
10 Надзвичайний
9 Видатний
8 Далекосяжний
7 Високий
6 Вартий уваги
5 Проміжний
4 Помірний
3 Незначний
2 Низький
1 Несуттєвий

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б The San Marino Scale. IAA SETI Permanent Study Group.
  2. а б Almár, Iván (11 March 2005). Quantifying Consequences Through Scales (PDF). Процитовано 1 May 2018.
  3. Hecht, Jeff; Paulshuch, H (24 October 2006). The San Marino Scale: A new analytical tool for assessing transmission risk. Acta Astronautica. 60 (1): 57—59. Bibcode:2007AcAau..60...57A. doi:10.1016/j.actaastro.2006.04.012.