Зворотне забруднення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Зворотне забруднення — теоретична можливість занесення на Землю невідомих позаземних інфекцій із космічного простору. Уперше теорію зворотного забруднення висунули співробітники НАСА на початку 1960-х років, на етапі підготовки запуску космічного корабля «Аполлон-11»[1].

Вчені вважали, що на поверхні Місяця або в його надрах є умови для перебування «шкідливих чужорідних організмів». Унаслідок цього було ухвалене рішення про необхідність введення карантину для астронавтів, які повернулися з місячної експедиції, а також космічного корабля й доставлених з Місяця зразків ґрунту[1]. Строк карантину був визначений в 21 день[1]. Крім того, у Х'юстоні було створено спеціальну лабораторію з приймання місячного ґрунту, у яку й доставлялися всі взяті на Місяці зразки. Однак із наближенням запуску перших людей на Місяць в американському суспільстві стали висловлюватися сумніви щодо потреби в таких запобіжних заходах, оскільки тритижневий карантин додатково обтяжував астронавтів[1]. На певному етапі співробітники НАСА визнали, що карантинні заходи можна ослабити. Це викликало дискусію в суспільстві[2]. Газета «Нью-Йорк Таймс» писала, що ослаблення карантину здатне привести до «непередбачуваних, але, цілком імовірно, згубних наслідків»[2]. У свою чергу, журнал «Science», відповідаючи газеті, указував, що речовина Місяця, яку викидало в космічний простір під час ударів метеоритів об її поверхню, без жодного карантину потрапляла на Землю протягом мільярдів років, і мільйони тонн цієї речовини накопичилися на поверхні Землі, не завдавши жодної шкоди її мешканцям[2]. На доказ своїх слів редактор видання брався з'їсти пробу нестерилізованого місячного пилу, аби довести її нешкідливість для людського організму[2]. Пізніше американський генетик і біохімік Джошуа Ледерберг писав, що якби хто-небудь із відповідальних наукових консультантів НАСА справді вірив у можливість зараження й розцінював би такий ризик як досить високий, НАСА одержало б наказ про скасування польоту з людиною на борту[2].

Однак карантинні заходи все ж були прийняті й строго дотримувалися під час перших польотів на Місяць[1]. Пізніше від них відмовилися: останніми карантин проходили астронавти місії «Аполлон-14»[1].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]