Юган Людвіг Рунеберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юган Людвіг Рунеберг
Johan Ludvig Runeberg
Johan Ludwig Runeberg bw.jpg
Ім'я при народженні швед. Johan Ludvig Runeberg
Народився 5 лютого 1804(1804-02-05)
Якобстад, Фінляндія
Помер 6 травня 1877(1877-05-06) (73 роки)
Порвоо, Фінляндія
Поховання Гієтаніємі[1]
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність швед
Діяльність поет, філософ
Сфера роботи поезія
Мова творів шведська
Роки активності з 1827
Напрямок романтизм
Жанр поезія
Magnum opus цикл віршів «Оповідання прапорщика Столя»
Членство Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Конфесія лютеранство
Батько Lorenz Ulrik Runebergd
Брати, сестри Carolina Runebergd
У шлюбі з Fredrika Runebergd
Діти (8) Валтер Рунеберг, Ludvig Mikael Runebergd, Lorenzo Runebergd, Johan Wilhelm Runebergd і Fredrik Runebergd
Автограф Johan Ludvig Runeberg autograf.png
Сайт: runeberg.net

CMNS: Юган Людвіг Рунеберг у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Ю́ган Лю́двіг Ру́неберг (швед. Johan Ludvig Runeberg; 5 лютого 1804, Якобстад, Фінляндія — 6 травня 1877, Порвоо, Фінляндія) — фінський поет-романтик, філософ, писав шведською мовою.

Найбільш відомий цикл віршів «Оповідання прапорщика Столя» (швед. Fänrik Ståhls sägner); один із творів цього циклу — «Наша земля» (швед. Vårt land, фін. Maamme) — став державним гімном Фінляндії. Національність — швед (рід походить із шведської провінції Емтланд).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився першою дитиною в родині моряка Лоренца Ульріка Рунеберга та Анни Марії Мальм. Відзначився тим, що почав надзвичайно пізно говорити.

Освіту здобув у м. Оулу, потім у м. Вааса, пізніше навчається в Університеті Обу (фін. Турку, 1822). Тут входить до кола молодих шведських вчених-феноманів — Йогана Снельмана, Захаріаса Топеліуса[5]. Ці люди відіграли ключову роль у фінському національному відродженні XIX ст. і, зокрема, у національному становленні Рунеберга. Також у Турку Рунеберг починає публіцистичну творчість. Проте через нестатки перериває навчання і два роки проводить у місцевості Сааріярві, де близько знайомиться з патріархальним побутом фінського селянства[6]. Звідси він виносить романтичний образ фінського народного світу, де зберігаються неушкодженими стародавні національні традиції.

1827 Рунеберг отримує ступінь магістра і залишається в університеті (у цей час ун-т перевели з Турку до Гельсінкі) доцентом латинської літератури. З 1830 викладає риторику. Випускає першу збірку «Вірші» (швед. Dikter), яка стала подією у всій шведськомовній літературі. У цей же час захоплюється фольклором, перекладає сербську народну поезію.

1831 одружується з Фредерікою Шарлоттою Тенґстрем — вони матимуть восьмеро дітей. Сама дружина згодом також стане письменницею — авторкою історичних творів у стилі Вальтера Скотта, а один із синів, Вальтер — відомим скульптором.

18321837 — редагує літературний журнал «Ранкова зоря».

1833 — друга збірка віршів. 1837 — переїзд до м. Порвоо, де він згодом стає директором класичної гімназії. Тут же він заснував шведомовну газету Borgå Tidning.

1851 — поїздка до Швеції на зустріч із відомими скандинавськими поетами. На пропозицію залишится у Стокгольмі на вигідному місці, він сказав: «Фінляндія — бідна мати, якій потрібні всі її сини.»

1857 — закінчив роботу над новою редакцією перекладів псалмів для Лютеранської церкви («Проект шведської книги псальмів для євангелічно-лютеранських приходів у Великому князівстві Фінляндському»).

1863 — Рунеберга на полюванні розбиває параліч, який приковує поета до ліжка і назавжди позбавляє можливості творити.

1876 — іноземний почесний член Петербурзької АН. Кавалер ордена святої Анни, доктор богослов'я.

Творчість[ред. | ред. код]

Рунеберг — лідер серед фінських авторів XIX ст. за кількістю перевидань у світі. Творчий спадок вражає[кого?] — це три збірки віршів, епічні, драматичні поеми, балади, легенди, переклади, літературно-критичні, філософські статті, есеї. У них поєднався романтичних світогляд, глибокий інтерес і знання античності, класицистська поетична традиція, лютеранські ідеали. На думку критиків, Рунеберг — останній європейський поет-романтик, який стоїть в одному ряду з П. Шеллі, В. Гюґо, Ламартіном, Ш. Петефі, Т. Шевченком.

Рунеберг був справді набожною людиною і створив цикл духовних псальмів для лютеранської церкви. Із світської творчості виділяють трагедію «Kungarne pa Salamis» (Королі в Саламіні). На думку критиків, дещо випадає з контексту його творчості романтична поема «Nadeschda» (Надежда, 1841), в якій ідеалізується московська цариця Катерина II.

Серед найвідоміших творів Рунеберга — поема, що написана гекзаметром, «Полювальники на лося» (швед. Elgskyttarne), «Король Фьялар» (швед. Kung Fjalar), текст «Björneborgarnas marsch», цикл віршів «Оповідання прапорщика Столя» (швед. Fänrik Ståhls sägner)[7]. Останній присвячений боротьбі шведської армії проти інтервенції Російської імперії 18081809, але насправді маніфестує новий фінський націоналізм, що прагне до політичного звільнення Батьківщини. «Оповідання» отримали «культову» популярність, і разом з «Калевалою» Е. Леннрота, рахуються базовими літературними творами фінської нації. Всі твори перекладені фінською мовою. Також 2005 в Санкт-Петербурзі видано велику збірку творів Рунеберга у російських перекладах. Українських перекладів Рунеберга поки що немає.

5 лютого у Фінляндії святкують День Рунеберга.

Твори[ред. | ред. код]

Пам'ятник Югану Людвігу Рунебергу на Еспланаді у Гельсінкі
  • Runot (Вірші), 1830
  • Hirvenhiihtäjät (Полювальники на лося), 1832
  • Runot. Toinen vihko (Вірші. Другий зошит), 1833
  • Hanna (Ганна), 1836
  • Nadeschda ja Jouluilta (Надежда), 1841
  • Runot. Kolmas vihko (Вірші. Третій зошит), 1843
  • Kuningas Fjalar (Король Фьялар), 1844
  • Vänrikki Stoolin tarinat, ensimmäinen osa (Оповідання прапорщика Столя, 1-а частина), 1848
  • Vänrikki Stoolin tarinat, toinen osa (Оповідання прапорщика Столя, 2-а частина), 1860
  • Salamiin kuninkaat (Королі в Саламі), 1863

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.helsinginseurakunnat.fi/material/attachments/hautausmaat/hietaniemi/w8GZkM0y7/Hietaniemen_merkittavia_vainajia.pdf
  2. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б BiographySampo
  4. а б Kansallisbiografia / за ред. M. KlingeSuomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
  5. Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Укр.). Дніпро: НТУ "Дніпровська політехніка" і ДНУ ім. О. Гончара. с. 72–73. 
  6. Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Укр.). Дніпро: НТУ "Дніпровська політехніка" і ДНУ ім. О. Гончара. с. 74–75. 
  7. Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Укр.). Дніпро: НТУ "Дніпровська політехніка" і ДНУ ім. О. Гончара. с. 75. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Юган-Людвіґ Рунеберґ
  • Відкриття Рунеберґа, біографічний нарис(рос.)
  • Runeberg Fr. Anteckningar om Runeberg. Min pennas saga. Utgivna av K.A. Ekelund. Svenska litteratursällskapet i Finland. Helsingfors, 1946
  • Ковальов Д.В. Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть): дис. ... канд. іст. наук. / Д.В. Ковальов. — Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара, 2021. — 228 с.