Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Монастириська)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Церква Успіння Божої Матері у Монастириську.jpg

фасад Церкви Успіння Пресвятої Богородиці
49°05′29″ пн. ш. 25°10′15″ сх. д. / 49.0915500° пн. ш. 25.1708333° сх. д. / 49.0915500; 25.1708333Координати: 49°05′29″ пн. ш. 25°10′15″ сх. д. / 49.0915500° пн. ш. 25.1708333° сх. д. / 49.0915500; 25.1708333
Тип споруди церква
Розташування

Україна Україна,

Монастириська
Архітектор Бернард Меретин (головний вівтар)
Скульптор Й.-Ґ. (І.- Г.) Пінзель, Антон Штиль
Художник Солецький (пол. Soliecki)
Засновник Юзеф Потоцький
Кінець будівництва близько 1751
Належність УАПЦ
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Монастириська) is located in Україна
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Монастириська)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Монастириська) (Україна)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (колишній парафіяльний костел Внебовзяття Преcвятої Діви Марії, пол. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii ) — мурована сакральна споруда у Монастирищі (Монастириськах) Тернопільської области. Пам'ятка архітектури.

Історія[ред.ред. код]

Св. Анна, 1761

Збудована незадовго до консекрації (освячення) в 1751 році.[1] Фундатором був дідич, львівський каштелян,[2] граф[3] Юзеф Потоцький.

Зведення храму було пов'язане з культом ікони Матері Божої Болєсної (зародився в 1730—40-х роках). Ікона початково знаходилась в домі міщанина Анджея Яворского в Монастириску, 1742 року львівським латинським архиєпископом Миколаєм Вижицким була визнана чудотворною, перенесена до тодішнього дерев'яного костелу міста. Скоро ікона отримала срібні шати (1787 року були конфісковані новою владою, замінили мідними шатами, фундація о. Анджея Бриковского).

1754 року головний вівтар, амвон не були помальовані, позолочені. 1761 року з фундушу, виставленого за о. Францішка Кєлярського, було здійснено оплату робіт, виконаних Й.-Ґ.Пінзелем, Антоном Штилем, малярем Солецьким. 1774, 1781 років згадана не закінчена дзвіниця.[4]

1807, 1810 років австрійська влада конфіскувала значну частину предметів культу. 1907 р. костел був знову консекрований. У 1925 році купили 3 дзвони, у 1928 р. дах був вкритий бляхою, 1935 р. проведено електрику.

Останній пробощ о. Антоній Йонєц забрав з собою під час переїзду ікону Матері Божої Болєсної до Польщі, помістив ікону в каплиці замку в Ланьцуті. 1950 року його братанок о. Казімєж Йонєц перевіз ікону до Боґдановичів коло Ґлубчиць на Шльонську Опольськім. З 1954 року ікона знаходиться у бічному вівтарі костелу села Боґдановіце. 30 листопада 1945 року був закритий, перетворений на магазин. За радянський час майже все оздоблення храму, вівтарі роботи Пінзеля було знищено. 1991 року храм був переданий для користування вірним УАПЦ (незважаючи на прохання римокатоликів).[5]

Опис[ред.ред. код]

костел, Боґдановіце

Храм знаходиться в центрі міста, на північно-східному кінці давнього ринку; мурований, тинькований, корпус 3-навовий. Презбітерій скерований на північ; вужчий, нижчий головної нави, в плані близький до квадрату. Головна нава з сіньми (вестибюлем, відповідають ширині та висоті презбітерію, з боків має сходові клітини на хори), з музичними хорами. Кути головної нави заокруглені.[6]
Просторова будова храму схожа на храми, проектовані послідовниками Франческо Борроміні.[1]

Храм має головний вівтар, 2 бічні вівтарі, амвон, балдахін (закінчений 1761 року), матеріал — поліхромоване, позолочене дерево, орнаментика рокайлева. Різьбярські роботи виконані Й.-Ґ. (І.- Г.) Пінзелем, Антоном Штилем.[7]

Маляр Солецький (пол. Soliecki), який виконав образи для вівтарів, є або Ян Солецький з Станиславова (автор розписів вірменського костелу Станиславова), або його родич. Ікони Святих Петра та Павла, Архангела Михаїла (зараз у Боґдановіцах, Польща) — робота чеського майстра Ґустава Вацка (Ватцка).[8]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach… — S. 91.
  2. Potoccy (03) (пол.)
  3. Potoccy (07) (пол.)
  4. Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach… — S. 84—85.
  5. Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach… — S. 85—86.
  6. Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach… — S. 87.
  7. Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach… — S. 88.
  8. Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach… — S. 94.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]