Юрій Радзивілл Геркулес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Юрій Радзивілл (Геркулес))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Радзивілл (Геркулес)
ПсевдоГеорг Радзивілл (Геркулес)
Народивсябіля 1480
Померквітень 1541
Країна Велике князівство Литовське
Національністьлитвин
Діяльністьдержавний, військовий діяч
УчасникБитва під Оршею
ПосадаІ-й польний гетьман литовський
Військове званнявеликий гетьман литовський
РідРадзивілли
БатькоМиколи Радзивілла «Старого» (Микола Радзивіллович)
МатиСофія (Анна) Монвідівна
РодичіКішки (рід)
Брати, сестриАнна Радзивілл, Войцех Радзивілл, Миколай Радзивілл і Ян Радзивілл «Бородатий»
У шлюбі зВарвара Кишка,
Барбара Кола
ДітиМикола «Рудий», Ганна Єлизавета, Варвара
Герб
Герб

герб Труби

Юрій Радзивілл на прізвисько Геркулес (пол. Jerzy Radziwiłł Herkules; 1480 — квітень 1541) — державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського. Представник княжого шляхетського роду Радзивіллів гербу Труби. Перший польний гетьман литовський (1521—1531), великий гетьман литовський в 1531—1541 роках, воєвода київський в 1511—1514, каштелян віленський в 1527—1541. Син Миколи Радзивілла «Старого».

Біографія

[ред. | ред. код]

Син Миколи Радзивілла «Старого».

З 1500-х років займав різні посади намісників, в тому числі віленського, мейшгаловського, мерацького, уценського, мозирського (в 1511—1514), гродненського (з 1514), лідського і білицького (з 1528). Підчаший литовський в 1509—1517, воєвода київський в 1511—1514, польний гетьман литовський в 1520—1523 роках, каштелян троцький в 1522—1527 і віленський з 1527 року, одночасно маршалок польний з 1528 року. У 1530-х роках, разом з канцлером ВКЛ Альбрехтом Гаштольдом і жемойтським старостою Я. Радзивіллом входив в магнатський тріумвірат, фактично управляв ВКЛ за відсутності великого князя. З 1531 року великий гетьман литовський.

Був одним з найбагатших магнатів ВКЛ'. Володів садибами Свір, Міхалішкі, Жупрани, Барун, Герань в Ошмянському повіті, Індура, Котра, Табола в Гродненському повіті, Жирмуни, Докудово, Селець і Збляни в Лідському повіті, Вселюб і Липськ в Новогрудському повіті, Вязинь, Налібоки, Камінь Хорецький в Мінському повіті.

Прославився своїми перемогами в 30 битвах. Брав участь у війні з Московською державою в 1508 році. У 1511 році зі Слуцьким князем Юрієм Олельковичем розбив кримських татар в урочищі Рутка в 20 милях від Києва. У 1512 році брав участь у переможній битві під Лопушним. У Оршанській битві командував литовської кіннотою на лівому фланзі. У 1517 році брав участь у розгромній для Литви облозі Опочки, а в 1519 — в боях з московським військом біля Крево. У 1519—1521 роках воював з Тевтонським орденом. У 1527 році разом з Костянтином Острозьким розбив татар на річці Ольшаниця за містом Канів. У 1534—1537 роках командував литовським військом в Стародубській війні. У 1535 році його військо разом з військом Яна Тарновського взяло Гомель і Стародуб. При взятті Стародуба було знищено 13 тисяч мирних жителів[1].

В останні роки життя важко хворів, помер невдовзі після Пасхи (17 квітня 1541 р.).[2]

Родина

[ред. | ред. код]

Засновник біржансько-дубинської гілки роду Радзивіллів. Головна резиденція — в Дубинках.

Був двічі одружений. Дружини:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Соловйов С. М. Історія Росії з найдавніших часів. Т. 6 [Архівовано 2012-05-05 у Wayback Machine.]
  2. Błaszczyk G. Radziwiłł Jerzy h. Trąby (ok. 1480—1541)… — S. 228.

Література

[ред. | ред. код]
  • Грицкевич А. Радзивил Юрій // ЕГБ, т. 6, кн. І. — С. 62—63.
  • Błaszczyk G. Radziwiłł Jerzy h. Trąby (ok. 1480—1541) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — 193 — 384 s. — S. 225—229. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]