Юрій Радзивілл (Геркулес)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Радзивілл (Геркулес)
Jerzy Radziwiłł Herkules.PNG
Інші імена Георг Радзивілл (Геркулес)
Народився біля 1480
Помер квітень 1541
Громадянство (підданство) Велике князівство Литовське
Національність литвин
Діяльність державний, військовий діяч
Посада І-й польний гетьман литовський
Звання великий гетьман литовський
Батько Миколи Радзивілла «Старого» (Микола Радзивіллович)
Мати Софія (Анна) Монвідівна
Рід Радзивілли
Родичі Кішки (рід)
Брати, сестри Анна Радзивілл[d], Wojciech Radziwiłł[d], Миколай Радзивілл і Ян Радзивілл «Бородатий»
Дружина Варвара Кишка,
Барбара Кола
Діти Микола «Рудий», Ганна Єлизавета, Варвара
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
  • Herb Traby.jpg
    герб Труби

Юрій Радзивілл на прізвисько Геркулес (пол. Jerzy Radziwiłł Herkules; 1480 — квітень 1541) — державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського. Представник княжого шляхетського роду Радзивіллів гербу Труби. Перший польний гетьман литовський (1521—1531), великий гетьман литовський в 1531—1541 роках, воєвода київський в 1511—1514, каштелян віленський в 1527—1541. Син Миколи Радзивілла «Старого».

Біографія[ред.ред. код]

Син Миколи Радзивілла «Старого».

З 1500-х років займав різні посади намісників, в тому числі віленського, мейшгаловського, мерацького, уценського, мозирського (в 1511—1514), гродненського (з 1514), лідського і білицького (з 1528). Підчаший литовський в 1509—1517, воєвода київський в 1511—1514, польний гетьман литовський в 1520—1523 роках, каштелян трокський в 1522—1527 і віленський з 1527 року, одночасно маршалок польний з 1528 року. У 1530-х роках, разом з канцлером ВКЛ Альбрехтом Гаштольдом і жемойтським старостою Я. Радзивіллом входив в магнатський тріумвірат, фактично управляв ВКЛ за відсутності великого князя. З 1531 року великий гетьман литовський.

Був одним з найбагатших магнатів ВКЛ'. Володів садибами Свір, Міхалішкі, Жупрани, Барун, Герань в Ошмянському повіті, Індура, Котра, Табола в Гродненському повіті, Жирмуни, Докудово, Селець і Збляни в Лідському повіті, Вселюб і Липськ в Новогрудському повіті, Вязинь, Налібоки, Камінь Хорецький в Мінському повіті.

Прославився своїми перемогами в 30 битвах. Брав участь у війні з Московською державою в 1508 році. У 1511 році зі Слуцьким князем Юрієм Олельковичем розбив кримських татар в урочищі Рутка в 20 милях від Києва. У 1512 році брав участь у переможній битві під Лопушним. У Оршанській битві командував литовської кіннотою на лівому фланзі. У 1517 році брав участь у розгромній для Литви облозі Опочки, а в 1519 — в боях з московським військом біля Крево. У 1519—1521 роках воював з Тевтонським орденом. У 1527 році разом з Костянтином Острозьким розбив татар на річці Ольшаниця за містом Канів. У 1534—1537 роках командував литовським військом в Стародубській війні. У 1535 році його військо разом з військом Яна Тарновського взяло Гомель і Стародуб. При взятті Стародуба було знищено 13 тисяч мирних жителів[1].

В останні роки життя важко хворів, помер невдовзі після Пасхи (17 квітня 1541 р.).[2]

Родина[ред.ред. код]

Засновник біржансько-дубинської гілки роду Радзивіллів. Головна резиденція — в Дубинках.

Був двічі одружений. Дружини:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Соловйов С. М. Історія Росії з найдавніших часів. Т. 6
  2. Błaszczyk G. Radziwiłł Jerzy h. Trąby (ok. 1480—1541)… — S. 228.

Література[ред.ред. код]

  • Грицкевич А. Радзивил Юрій // ЕГБ, т. 6, кн. І. — С. 62—63.
  • Błaszczyk G. Radziwiłł Jerzy h. Trąby (ok. 1480—1541) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — 193 — 384 s. — S. 225—229. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.