Перейти до вмісту

Янош Гуньяді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Янош Гуньяді
угор. Hunyadi János Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1407[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хунедоара, Угорське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер11 серпня 1456[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Земун, Угорське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
·чума Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСобор Архангела Михаїла (Алба-Юлія) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькондотьєр, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання моврумунська і угорська Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникБитва під Варною (1444), Битва на Косовому полі, Battle of Hermannstadtd, Battle of Kunovicad, Battle of Zlaticad, Облога Белграда (1456) і Battle of Nišd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1428 — 1456
Титулграф[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаVoivode of Transylvaniad[4], Regent of Hungaryd, ban of Severind[5], Ішпан[6], Ішпан[6], Ішпан[7] і Ішпан[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнягенерал-капітан Редагувати інформацію у Вікіданих
Партіяполітик до появи політичних партійd Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицтво Редагувати інформацію у Вікіданих
РідХуньядіd Редагувати інформацію у Вікіданих
Батькоknight Voicu ('Vajk', László) Huniadi, lord of Hunedoara (Huniada)d[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиElizabeth Morzsinay de Marsinad Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіМихай Сіладі і Ladislaus Szilágyid Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриN. Hunyadid Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЕржбет Сіладьїd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиМатяш Корвін, Ладіслав Хуньяді і NN[d][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

Янош Гуняді,[9] або Гуньяді[10](лат. Ioannes Corvinus, угор. Hunyadi János, рум. Iancu de Hunedoara; 1387(1387)  за іншими даними 1407 — 11 серпня 1456) — угорський військовий і політичний діяч, воєвода Трансильванії, генерал і регент угорського королівства (1446–1453 роки). Його син Матвій Корвін був коронований угорським королем.

Біографія

[ред. | ред. код]

Янош Гуняді народився на території сучасної румунської області Олтенія в угорській дворянській родині волоського походження. Він поступив на службу до імператора Священної Римської імперії і короля Угорщини Сигізмунда І Люксембурга. За військові заслуги імператор дарував йому володіння в прикордонній провінції з Османською імперією.

Після смерті Сигізмунда I Люксембурга і його спадкоємця Альбрехта ІІ Габсбурга Янош Гуняді надав підтримку польському королю Владиславу III Варненчику проти малолітнього сина Альбрехта II Ладислава (Ласло V) і допоміг йому зайняти угорський трон. Як подяка Владислава ІІІ, Янош Гуняді став неофіційним правителем Угорщини. У 1441–1442 роках Гуняді завдав великі поразки османським військам на територіях Угорщини та Болгарії.

Замок Гуняді в Трансильванії

У 1444 османи попросили миру біля Сегеда. Гуняді згодився, але дізнавшись, що венеційські кораблі заволоділи протоками Босфор і Дарданели і тим самим перекрили відступ для султана, вирішив почати новий наступ на османів. Виявивши біля Варни, що армія османів перевищує його в чотири рази, а венеційці так не можуть допомогти, йому нічого не залишалося робити, як прийняти нерівний бій, в якому загинув король Владислав ІІІ. Гуняді із залишками армії втік назад до Угорщини.

1445 року на з'їзді представників вищої угорської аристократії Гуняді обрали князем Трансильванії, а в 1446 регентом Угорщини від імені малолітнього короля Ласло V. Того ж року став баном Хорватії.

У 1448 році, отримавши золотий ланцюжок від папи, він повернувся на поле битви, проте програв османам у битві на Косовому полі через зраду сербського князя.

У 1450 році Янош Гуняді прибув до Пожоні, де почав переговори з імператором Фрідріхом III про звільнення короля Ласло V, якого той помістив у себе бранцем, однак переговори виявилися безрезультатними.

1453 року упав Константинополь, стало ясно, що наступну кампанію османи проведуть проти Угорщини. Янош Гуняді зібрав армію, щоб зупинити османів. У 1454 він змусив султана Мехмеда II зняти облогу Смедерева, в 1456 році під Белградом тимчасово зупинив просування османів, але невдовзі помер під час епідемії чуми.

Вшанування в Україні

[ред. | ред. код]

Іменем Яноша Гуняді названа одна з вулиць у місті Берегово Закарпатської області[11]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в SNAC — 2010.
  2. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  3. ↑ Enciclopedia Sapere — De Agostini Editore, 2001.
  4. ↑ Pál E. Magyarország világi archontológiája 1301-1457 — Történettudományi Intézet, História, 1996. — С. 30.
  5. ↑ Pál E. Magyarország világi archontológiája 1301-1457 — Történettudományi Intézet, História, 1996. — С. 49.
  6. ↑ а б Pál E. Magyarország világi archontológiája 1301-1457 — Történettudományi Intézet, História, 1996. — С. 116.
  7. ↑ а б Pál E. Magyarország világi archontológiája 1301-1457 — Történettudományi Intézet, História, 1996. — С. 239.
  8. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  9. ↑ Владиславів похід 1443-44 [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  10. ↑ Гуньяді [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
  11. ↑ На чию честь? Вулиця Гуняді. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Янош_Гуньяді&oldid=43440393