2239 Парацельс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2239 Парацельс
Відкриття
Відкривач Пауль Вільд
Місце відкриття Ціммервальдська обсерваторія
Дата відкриття 13 вересня 1978
Позначення
Названа на честь Теофраст Парацельс
Тимчасові позначення 1978 RC
1938 UT1
1961 UO
1976 JX
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 3,200143385322 а. о.
Перигелій 2,879121490641 а. о.
Афелій 3,521165280004 а. о.
Ексцентриситет 0,100314847189
Орбітальний період 2090,993021685 д
Середня орбітальна швидкість 0,172167002121 °/д
Середня аномалія 64,59785892742°
Нахил орбіти 10,90575343168°
Довгота висхідного вузла 20,34327587455°
Аргумент перицентру 2,558514085681°
Фізичні характеристики
Розміри 38,93 км
Період обертання 6,101 год
Альбедо 0,0293
Стандартна зоряна величина 10,9
CMNS: 2239 Парацельс у Вікісховищі

2239 Парацельс (2239 Paracelsus) — астероїд головного поясу, відкритий 13 вересня 1978 року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,159.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 2239 Парацельс (англ.) . Процитовано 2014.05.13. Останнє спостереження 2014.04.01.


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]