357 Нініна
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Огюст Шарлуа |
Місце відкриття | Обсерваторія Ніцци |
Дата відкриття | 11 лютого 1893 |
Позначення | |
Позначення | 357 Ninina |
Названа на честь | невідомо[1] |
Тимчасові позначення | 1893 J, 1972 BN, A907 SA |
Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
Орбітальні характеристики[2] | |
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
Велика піввісь | 3,149710744694 а. о. |
Перигелій | 2,918578781147 а. о. |
Афелій | 3,380842708241 а. о. |
Ексцентриситет | 0,073381964974 |
Орбітальний період | 2041,758794065 д |
Середня орбітальна швидкість | 0,176318574479 °/д |
Середня аномалія | 5,542145854590° |
Нахил орбіти | 15,08566356836° |
Довгота висхідного вузла | 137,8458744897° |
Аргумент перицентру | 252,2196019240° |
Фізичні характеристики | |
Розміри | 106,10 км |
Період обертання | 35,98 год |
Альбедо | 0,0510 |
Спектральний тип | CX (Толен) |
Стандартна зоряна величина | 8,72 |
357 Нініна у Вікісховищі |
357 Нініна (357 Ninina) — астероїд головного поясу, відкритий 11 лютого 1893 року Огюстом Шарлуа у Ніцці.
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,150.
- ↑ Dictionary of Minor Planet Names — 6 — Springer Science+Business Media. — P. 43. — ISBN 978-3-642-29717-5
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 357 Нініна (англ.) . Процитовано 2014.05.12. Останнє спостереження 2013.11.12.