4027 Міттон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
4027 Міттон
Відкриття
Відкривач Едвард Бовелл
Місце відкриття Станція Андерсон-Меса
Дата відкриття 21 лютого 1982
Позначення
Тимчасові назви 1982 DN
1957 HL
1964 FG
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,359669328303 а. о.
Перигелій 1,964855381409 а. о.
Афелій 2,754483275197 а. о.
Ексцентриситет 0,167317489005
Орбітальний період 1323,960865370 д
Середня орбітальна швидкість 0,271911360385 °/д
Середня аномалія 274,5369608759°
Нахил орбіти 1,786376344589°
Довгота висхідного вузла 193,8239424386°
Аргумент перицентру 15,63097944786°
Фізичні характеристики
Стандартна зоряна величина 13,2

4027 Міттон (4027 Mitton) — астероїд головного поясу, відкритий 21 лютого 1982 року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,533.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 4027 Міттон (англ.). Процитовано 2014.05.12.  Останнє спостереження 2014.04.08.


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]