4838 Біллмаклоглін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
4838 Біллмаклоглін
Відкриття
Відкривач Е. Гелін
Місце відкриття Паломарська обсерваторія
Дата відкриття 2 липня 1989
Позначення
Тимчасові назви 1989 NJ
1967 JA
1970 CC
1986 TH2
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 4 листопада 2013 (2 456 600,5 JD)
Велика піввісь 2,352437879285 а. о.
Перигелій 2,016324641369 а. о.
Афелій 2,688551117200 а. о.
Ексцентриситет 0,142878688051
Орбітальний період 1317,879409556 д
Середня орбітальна швидкість 0,273166116254 °/д
Середня аномалія 288,9475289723°
Нахил орбіти 8,875296820246°
Довгота висхідного вузла 217,8265604080°
Аргумент перицентру 40,83182917273°
Фізичні характеристики
Період обертання 5,199 год
Спектральний тип Xc (SMASSII)
Стандартна зоряна величина 12,8

4838 Біллмаклоглін (4838 Billmclaughlin) — астероїд головного поясу, відкритий 2 липня 1989 року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,527.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 4838 Біллмаклоглін (англ.). Процитовано 2013.12.30.  Останнє спостереження 2013.04.30.


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]