Збігнев Олесницький
Збігнев Олесницький | |
---|---|
пол. Zbigniew Oleśnicki | |
Псевдо | Zbigniew z Oleśnicy |
Народився | 5 грудня 1389 Сєнно, Королівство Польське |
Помер | 1 квітня 1455 (65 років) Сандомир, Королівство Польське |
Поховання | катедра святих Станіслава і Вацлава |
Країна | Королівство Польське |
Національність | поляк |
Діяльність | дипломат, католицький священник, католицький єпископ |
Alma mater | Ягеллонський університет |
Учасник | Велика війна 1409-1411 |
Титул | єпископ краківський, титулярний кардинал Санта Пріска |
Посада | кардинал[1], bishop of Krakowd і кардинал-священник |
Термін | 1423–1455 |
Конфесія | католицизм |
Рід | Олесницькі гербу Дембно[d] |
Батько | Ян з Олесниці |
Мати | Доброхна з Рожнова[2] |
Брати, сестри | Ян Ґловач-Олешніцький |
кардинальський герб З. Олесницького Дембно | |
Збі́гнев Олесни́цький (пол. Zbigniew Oleśnicki; 5 грудня 1389, Сенно — 1 квітня 1455, Сандомир) — польський релігійний діяч, єпископ краківський (1423–1455), кардинал корони, перший кардинал польського походження (з 1449 року). Регент Польського королівства (1434–1447), впливовий державний діяч та дипломат.
Життєпис
Народився 5 грудня 1389 року в Сєнно (нині — Мазовецьке воєводство). Походив з польського шляхетського роду гербу Дембно з Олесниці.
За повідомленнями Яна Длугоша[3], брав участь у Грюнвальдській битві, де врятував життя королю Владиславу ІІ Ягайлу, закривши його щитом.
По закінченні Краківської Академії почав працювати у королівській канцелярії секретарем; став членом королівської таємної ради. 1412 року був висвячений в сан священика. 18 грудня 1423 року був висвячений на капелана,[джерело?] наступного дня на краківського єпископа. У 1433 році був делегатом на Базельському соборі.
Проявив себе вправним політиком і дипломатом, який підтримував інтереси церкви та шляхти на противагу королю. У березні 1430 року за його участі була заключена польсько-угорська унія, а в 1440 році він домігся обмеження королівської влади в обмін на визнання магнатами Владислава III спадкоємцем престолу.
1439 року Римський Папа Євгеній IV призначив його кардиналом, - Олесницький став першим ієрархом польського походження, який прийняв цей титул.
Після загибелі 1444 року короля Владислава III здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління Казимира IV Ягеллончика фактично зосередив владу в країні у своїх руках.
Батько відомого астронома Миколая Коперника Ніколас у серпні 1454 був посередником між кардиналом Збіґнєвом Олесницьким та великими пруськими містами у справі сплати позики на проведення війни[4].
Був рішучим противником поширення гуситського руху на територію Польщі; для придушення руху гуситів закликав до Кракова проповідника Йоана Капістрана та францисканців. Єпископ сприяв створенню релігійних братств та розвитку освіти, зокрема, в Краківському університеті, пропагував культ святого Станіслава. 4 травня 1439 року його війська виграли битву проти конфедерації польських гуситів на чолі зі Спитком з Мельштина.
Помер 1 квітня 1455 року. Похований у кафедральному соборі святих Станіслава і Вацлава на Вавелі.
У літературі
Негативний персонаж роману «Сумерк» Юліана Опільського.[5]
Примітки
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ Oleśniccy (01) (пол.)
- ↑ Длугош Я. Грюнвальдская битва. — М. : Изд. АН СССР, 1962. (рос.)
- ↑ Dobrzycki J., Hajdukiewicz L. Kopernik Mikołaj (1473—1543) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIV/1, zeszyt 60. — S. 4. (пол.)
- ↑ Опільський Юліан. Сумерк // Темні віки. — К. : Україна, 1993. — С. 169—180. — ISBN 5-319-01070-2.
Джерела
- Zbigniew Oleśnicki. Encyclopædia Britannica (англ.)
- Zbigniew Oleśnicki. Dziedzictwo.ekai.pl (пол.)
- Збигнев Олесницкий. Биография на People.su (рос.)
Посилання
- Oleśniccy (01) (пол.)