PzH 2000

Panzerhaubitze 2000
Самохідна гаубиця PzH 2000
Тип	Самохідна артилерійська установка
Походження	Німеччина
Історія використання
Війни	Війна в Афганістані
Історія виробництва
Розроблено	1996
Вартість одиниці	US$4.5 млн
Характеристики
Вага	55,3 тонн
Довжина	11,7 м
Довжина корпусу	123 см (48 дюйм)
Ширина	3,6 м
Висота	3,1 м
Екіпаж	5 (командир, водій, стрілець, 2 заряджаючих)
Головне озброєння	Гармата Рейнметалл 155 мм L52 (60 снарядів)
Другорядне озброєння	Кулемет Рейнметалл MG3 7.62 мм
Двигун	Дизельний двигун MTU 881 Ka-500 986 к.с.
Питома потужність	17.83 к.с./тонну
Підвіска	торсіонна
Операційна дальність	420 км (261 миль)
Швидкість	По шосе: 60 км/год (37 миль/год)
PzH 2000 у Вікісховищі

PzH 2000 — 155-мм самохідна гармата-гаубиця розроблена німецьким концерном Krauss-Maffei Wegmann і прийнята на озброєння бундесверу восени 1998. У її розпорядженні — ствол довжиною 52 калібра (8 м), автоматична система заряджання з боєкомплектом у 60 снарядів і 228 модульних метальних зарядів плюс сучасна точна система наземної навігації^{[джерело?]}.

Історія створення

PzH-2000 — розроблена німецьким концерном Krauss-Maffei Wegmann і почала надходити до частин бундесвер восени 1998 замість 155-мм самохідних гаубиць M109, а також 155-мм гармат FH-70, що поступово виводяться зі служби. Рішення про початок робіт над зброєю було прийнято в середині 1970-х років, коли невдачею завершилася німецько-англо-італійська програма з розробки 155-мм самохідної гармати-гаубиці SP-70. Перші 14 серійних установок PzH-2000 були направлені в розквартирований в Касселі 345-й артилерійський батальйон наприкінці 1998 р.

PzH-2000 (абревіатура PzH — від Panzerhaubitze, а число «2000» вказує на нове тисячоліття) призначена для знищення різних групових і точкових цілей, в першу чергу укріплень, вогневих засобів (у тому числі танків і бойових броньованих машин), а також живої сили. Із гармати можна вести вогонь як по навісній, так і по настильній траєкторії. Самохідка відома також і під іншим позначенням — SP-2000 (SP — скорочення від самохідні).

Опис конструкції

Самохідна гармата-гаубиця PzH-2000 являє собою гармату закритого типу на гусеничному шасі, побудованому на базі вузлів та агрегатів танка «Леопард-2». Моторно-трансмісійне відділення та відділення управління розміщені в передній частині корпусу (місце механіка-водія знаходиться праворуч), а бойове відділення та відділення для зберігання боєприпасів — в центральній і кормовій частинах корпусу і вежі.

Оснащений дульним гальмом і ежектором ствол гармати з нарізним каналом має довжину 52 калібри і зарядну камеру, відповідає нормам НАТО. Клиновий затвор, який здійснює рух у вертикальній площині (відкривається вгору), — напівавтоматичний (автоматика відкриває затвор після пострілу і закриває його після подачі в казенник снарядів та зарядів). Всередині затвора розміщений магазин для капсульних трубок (на 30 штук).

Самохідна гармата-гаубиця PzH-2000 оснащена механізованою напівавтоматичною системою заряджання (метальні заряди модульного типу DM72 досилаються в зарядну камеру вручну), що приводиться в дію електродвигунами і керованою електронікою. Вона складається з транспортера (знаходиться в корпусі, під підлогою), подавача (у центральній частині корпусу) і досилателя снарядів. Заряджання може здійснюватися за будь-якого кута піднесення ствола. Система заряджання дозволяє здійснювати також автоматичне досилання снарядів, що подаються в машину зовні. Наведення гармати в обох площинах проводиться за допомогою електроприводів або вручну (в аварійному режимі). Гармата-гаубиця має два врівноважуючих механізма пневматичного типу (змонтовані під дахом башти) й гідропневматичний противідкатний пристрій.

Конструкція башти дозволяє робити заміну ствола без необхідності її демонтажу і підйому.

Товщина броні башти забезпечує захист екіпажу від куль стрілецької зброї (калібру до 14,5 мм) і осколків артилерійських снарядів. Самохідка оснащена системою захисту від зброї масового ураження, розташованими в моторному відсіку системами попередження про пожежу і пожежогасіння, системою вентиляції, комбінованим прицілом (денної і нічної дії) з лазерним далекоміром, а також реактивним бронезахистом, що оберігає від дії касетних снарядів. Комп'ютерна система управління вогнем дозволяє екіпажу швидко відкривати вогонь як самостійно, так і у взаємодії з батарейним (дивізійним) пунктом командування і управління вогнем. Батареї установок PzH-2000 потрібно 120 секунд для того, щоб бути готовою до відкриття вогню після переходу з похідного положення в бойове, призвести 8 артилерійських залпів, повернутися в похідне положення і залишити вогневу позицію.

Додаткове озброєння складається з 7,62-мм кулемета MG-3 і восьми гранатометів для відстрілу димових гранат (2х4). На борту машини перевозяться 60 артилерійських снарядів, 48 повних метальних зарядів (шестісегментних), 2000 патронів для кулемета і 8 гранат для гранатомета.

Для стрільби використовуються стандартні в арміях країн НАТО постріли роздільного заряджання. На PzH-2000 встановлено 8-циліндровий дизельний двигун з турбонаддувом МТ881 Ка 500 потужністю 736 кВт (виробництва німецької фірми MTU), а також трансмісія HSWL-284C (фірми RENK), що забезпечує чотири передачі для руху вперед і одну — назад. Індивідуальна підвіска містить 14 торсионів разом з балансирами та гідравлічними амортизаторами.

Застосування

PzH 2000 добре підходить для сучасної концепції війни — з великої відстані уразити ціль одним залпом і швидко залишити позиції. Накрити ціль без пристрілювальних пострілів допомагає автоматизована система управління вогнем, яка наводить відразу всю батарею. PzH 2000 здатна випускати три снаряди за 9 секунд або 10 за 56 секунд. Далі темп становить від 10 до 13 пострілів за хвилину в залежності від нагрівання ствола.

Дальність стрільби стандартним натовським снарядом L15A2 — 30 км. PzH 2000 належить і світовий рекорд серед гаубиць калібру 155 мм. У минулому році (2014?) на полігоні в Південній Африці вона вистрілила спеціально розробленим снарядом V-LAP виробництва південноафриканської фірми Denel на 56 км. Причому це була не межа — дальність визначалася розмірами полігону.

У Panzerhaubitze застосована цікава технологія MRSI, сенс якої зводиться до наступного: роблячи траєкторію кожного наступного пострілу більш пологою, PzH 2000 може накривати ціль одночасно п'ятьма снарядами. Наприклад, дивізіон з 24 гаубиць здатний протягом двох секунд обрушити на ціль 120 снарядів.

Оператори

Станом на 2009 рік

• Німеччина — 185 одиниць.
• Греція — 24 одиниць.
• Італія — 70 одиниць.
• Нідерланди — 57 одиниць.
• у 2018 році Німеччина передала 2 одиниці до Чехії^{[джерело?]}
•  Угорщинаー24
•  Литваー21
•  Катарー24

Угорщина

Перші з 24 замовлених самохідних артилерійських установок PzH 2000 будуть доставлені збройним силам Угорщини у лютому 2022 року.

Вісім угорських артилеристів вже пройшли підготовку тривалістю три місяці на базі артбатальйону у Баварії, курс завершився бойовою стрільбою у листопаді 2020 року. Вони продовжать навчання у першому кварталі 2021 року аби стати командирами артилерійських установок, з березня четверо угорських військових будуть навчатися на посади командирів взводів та один як командир батареї.

Майбутні інструктори — це діючи військові Угорщини, що до цього проходили службу на буксованих гаубицях Д-20.

Галерея

• 
  Датська гаубиця веде вогонь в Афганістані
• 
  PzH 2000 Бундесвер
• 
  Голландська PzH 2000 транспортується в Афганістан.
• 
  Голландська PzH 2000 обстрілює позиції талібів в Чурі. 16 червня 2007 року.
• 
  PzH 2000 в німецькій армії, що використовуються для навчання.
• 
  Боєприпаси

Див. також

• Мста-С
• Коаліція-СВ
• AS-90 та AHS Krab
• G6
• M109
• Vulcano (боєприпас)

Посилання

• PzH 2000 – «панцергаубиця» третього тисячоліття. Ukrainian Military Pages. 24 березня 2021.
• (нім.) Panzerhaubitze 2000 — Konzepte zur Schließung der Reichweitenlücke — про розробки для підвищення максимальної дальності вогню гаубиць PzH 2000