2С19 «Мста-С»
2С19М2 на репетиції параду перемоги |
|
| 2С19 «Мста-С» | |
|---|---|
|
Загальні дані
|
|
| класифікація | самохідна гаубиця |
|
Виробництво та застосування
|
|
| країна-виробник |  СРСР Росія |
| розробник | Уралтрансмаш ОКБ-2 |
| роки виробництва | з 1983 |
| кількість виробів, од. | понад 500 |
| роки експлуатації | з 1989 |
| війни | Війна на сході України |
|
Основні параметри
|
|
| бойова маса, т | 42 |
| екіпаж, осіб | 5 |
| довжина, мм | 6 040 |
| ширина, мм | 3 380 |
| висота, мм | 3 350 |
| кліренс, мм | 450 |
| база, мм | 4 520 |
|
Броня
|
|
| тип броні | стальна, катана, протикульова |
|
Озброєння
|
|
| основне озброєння | гаубиця |
| калібр, марка та тип гармати | 152-мм 2А64 нарізна |
| довжина ствола, кал. | 47 |
| кути ВН, ° | −4…+68° |
| кути ГН ° | 360° |
| дальність стрільби, км | 6,5…29,06 |
| боєкомплект гармати | 50 |
| приціли | 1П22, 1П23, ПЗУ-5 |
| кулемети | 1 × 12,7-мм НСВТ |
|
Силова установка, маневреність та мобільність
|
|
| тип, марка двигуна | |
| швидкість по шосе, км/год. | 60 |
| запас ходу по шосе, км | 500 |
| подоланний брід, м | 1,2 м |
2С19 «Мста-С» (індекс ГАБТУ — об'єкт 316, за класифікацією НАТО — M1990 «Farm») — радянська і російська 152-мм дивізійна самохідна гаубиця. Розроблена на Уральському заводі транспортного машинобудування. Головний конструктор САУ — Ю. В. Томашов, 152-мм гармата 2А64 — Г. І. Сергєєв. САУ 2С19 призначена для знищення тактичних ядерних засобів, артилерійських і мінометних батарей, танків та іншої броньованої техніки, протитанкових засобів, живої сили, засобів ППО і ПРО, пунктів управління, а також для руйнування польових фортифікаційних споруд та перешкоджання маневрам резервів противника в глибині його оборони. Може вести вогонь по спостережуваних і неспостережуваних цілях із закритих позицій і прямою наводкою, включаючи роботу в гірських умовах. При стрільбі використовуються як постріли з боєукладання, так і при подачі з ґрунту. В 1989 році нова самохідна гаубиця 2С19 «Мста-С» була прийнята на озброєння артилерійських полків мотострілецьких і танкових дивізій Радянської армії. Вперше демонструвалася на авіасалоні в місті Жуковському в серпні 1992 року.
Зміст
Створення[ред. • ред. код]
Головним розробником 2С19 був призначений Уральський завод транспортного машинобудування, гаубиця 2А64 проектувалася в ОКБ-2. У 1983 році був виготовлений перший макетний зразок, а в листопаді цього ж року було завершено виготовлення дослідного зразка, який протягом 1984 року на Ржевському полігоні проходив випробування. Спочатку САУ 2С19 розроблялася на базі танка Т-72, проте в ході випробувань були виявлені серйозні недоліки, серед яких було велике розгойдування при стрільбі. Для усунення зауважень було прийнято рішення від бази танка Т-72 залишити геометрію корпусу, двигун, трансмісію і приводи керування. При цьому торсіони і котки ходової частини САУ були замінені на нові, розроблені на базі танку Т-80. Після усунення зауважень до 1986 року були виготовлені 6 самохідних гаубиць 2С19 початкової партії. Виготовлені САУ були відправлені на державні, а потім на військові випробування. Після завершення військових випробувань і доробок виявлених недоліків в 1989 році самохідна гаубиця 2С19 «Мста-С» була прийнята на озброєння Радянської армії.
Модифікації[ред. • ред. код]
Оператори[ред. • ред. код]
Азербайджан — укладено контракт з Росією в 2011—2012 роках на поставку 18 одиниць 2С19 «Мста-С». Поставка розпочата в 2013 році
Білорусь — 12 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
Венесуела — 48 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
Грузія — 1 одиниця 2С19 на зберіганні, станом на 2013 рік
Індія — є потенційним покупцем. Станом на 2014 рік, Міністерством оборони Індії проводиться тендер на поставку 155-мм самохідних гаубиць, як один з учасників заявлена САУ 2С19М1-155
Росія — 600 одиниць 2С19, з них 150 на зберіганні, станом на 2013 рік. З 2013 року розпочато поставки модернізованих САУ 2С19М2
Україна — 90 одиниць 2С19 з них 60 на зберіганні, станом на 2017 рік[джерело?]
Ефіопія — 10 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
Бойове застосування[ред. • ред. код]
Російсько-українська війна[ред. • ред. код]
![[icon]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wiki_letter_w_cropped.svg){kind=small} |
Цей розділ потребує доповнення. |
Російські установки САУ «Мста-С» були неодноразово зняті у серпні—вересні 2014 року на Маріупольському напрямку. Були ідентифіковані фото у Новоазовську.[4][5]
Меморандум від 20 вересня до Мінського протоколу передбачав відведення гаубиць калібром 152-мм: 2С5 «Гіацинт-С», 2С3 «Акація», 2С19 «Мста-С», 2А65 «Мста-Б» на 33 км від лінії зіткнення[6][7]. А «Комплекс заходів» на виконання Мінських угод від 12 лютого 2015 передбачав створення зони безпеки завширшки 50 км для артилерійських систем калібру 100 мм і більше[8].
Колони САУ, зокрема новітньої російської модифікації 2С19М1, було зафіксовано під час боїв за Дебальцеве у лютому 2015 року. 2С19М1 були ідентифіковані під м. Перевальськ,[2] смт. Селезнівка,[9] смт. Михайлівка неподалік Алчевська.[10]
Під с. Байрачки щонайменше одна установка була знищена українським контрбатарейним вогнем.[11]
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ ГОСТ 8.417-2002
- ↑ а б Askai (5:59 AM - 15 Feb 2018). На двух российских Мста-С колонны в Перевальске (февраль 2015) видны антенны спутниковой навигации - модернизированные САУ 2С19М1: https://youtu.be/uzhkbVUUVbA pic.twitter.com/Vwk2uETWtL. @askai707 (ru). Процитовано 2018-03-06.
- ↑ АВТОМАТИЗИРОВАННАЯ СИСТЕМА УПРАВЛЕНИЯ НАВЕДЕНИЕМ И ОГНЕМ САМОХОДНОЙ АРТИЛЛЕРИИ (АСУНО) «УСПЕХ-С» - описание и технические характеристики. armsdata.net. Процитовано 2018-03-06.
- ↑ Askai (2017-09-26). Российская САУ "Мста-С" 17-й ОМСБр в Новоазовске (47.126667, 38.085915), сентябрь 2014-го. Источник фото - статья https://fraza.ua/analytics/262740-hroniki-vtorzhenija-kogda-realno-russkaja-armija-voshla-na-donbass …pic.twitter.com/GvrdBAAhdF. @askai707 (ru). Процитовано 2018-03-06.
- ↑ Askai (5:21 AM - 14 Feb 2018). Ещё одно фото с того же места.pic.twitter.com/58Orr7eYaG. @askai707 (ru). Процитовано 2018-03-06.
- ↑ ОБСЄ оприлюднила текст мінського Меморандуму. Голос Америки. 20 вересня 2014.
- ↑ У Мінську домовились про буферну зону на сході – Кучма. Громадське телебачення. 20 вересня 2014.
- ↑ Комплекс мер по выполнению Минских соглашений. Президент России. 12 лютого 2015.
- ↑ Askai (5:01 AM - 7 Feb 2018). Российская самоходная установка Мста-С недалеко от Дебальцево (посёлок Селезнёвка, 48.398413, 38.789783). 20 февраля 2015-го года. Источник: http://visualrian.ru/media/2576683.html …pic.twitter.com/8dVQFMLEH2. @askai707 (ru). Процитовано 2018-03-06.
- ↑ Askai (3:53 AM - 8 Feb 2018). Российские арт. установки Мста-С под Алчевском (посёлок Михайловка, 48.491698, 38.893365). Вероятно, 20 февраля 2015-го года. Видео 1: https://youtu.be/OaBzbheTMwg Видео 2: https://youtu.be/s1lR-BXEqis?t=7m38s …pic.twitter.com/6x5w7iMV3d. @askai707 (ru). Процитовано 2018-03-06.
- ↑ Askai (6:42 AM - 23 Feb 2017). Видео "под Байрачками накрыли укры нашу сау": https://youtu.be/XZvzxOdqdr4 Возможно, одна из российских САУ "Мста-С", воевавших под Дебальцево.pic.twitter.com/EcBhVeVpFx. @askai707 (ru). Процитовано 2018-03-06.
Посилання[ред. • ред. код]
- Мста-С 152 мм. Технические характеристики. ОАО «Уралтрансмаш». Архів оригіналу за 2013-07-07. Процитовано 2013-07-07.
- Модернизированная самоходная гаубица «Мста-С» под калибр 155 мм (2С19М1-155). ОАО «Уралтрансмаш». Архів оригіналу за 2013-07-07. Процитовано 2013-07-07.
- Передриенко А. (2013-09-27). В Нижнем Тагиле дебютировала модернизированная супер-гаубица 2С19М2. Вестник Мордовии. Процитовано 2013-09-27.
- 152-мм Самоходная гаубица 2С19М1 с автоматизированной системой управления наведением и огнем АСУНО. Уральский завод транспортного машиностроения. Процитовано 2014-02-16.
- Артиллеристы Южного военного округа осваивают модернизированные самоходные гаубицы «Мста-С». Центр анализа мировой торговли оружием. 2013-06-26. Процитовано 2014-02-16.
- Новейшая отечественная самоходка «Коалиция СВ» обзавелась надежным «другом». Вестник Мордовии. 2014-01-20. Процитовано 2014-02-16.
- Алексей Никольский. Россия вооружает Азербайджан. Газета «Ведомости». Архів оригіналу за 2013-06-18. Процитовано 2013-06-15.
- «Суперсамоходка» SP70 — крупнейшее поражение натовских оружейников. Вестник Мордовии. 2014-01-29. Процитовано 2014-02-16.
- «Лучшая в мире самоходка» оказалась тяжелой и слишком дорогой. Вестник Мордовии. 2013-12-02. Процитовано 2014-02-17.
- Закаменных Г. И. (2013-10-09). Создавая артиллерию будущего. Военно-промышленный курьер. Процитовано 2014-02-17.
- Самоходки «Коалиция СВ» и 2С19М2 — артиллерийские сенсации 2013 года. Вестник Мордовии. 2013-12-24. Процитовано 2014-02-17.
- Российская самоходка XXI века «Коалиция-СВ» станет лучшей в мире. Вестник Мордовии. 2013-12-08. Процитовано 2014-02-17.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
 |
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
