Вемурафеніб
 | |
|---|---|
Вемурафеніб
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| N-(3-{[5-(4-Chlorophenyl)-1H-pyrrolo[2,3-b]pyridin-3-yl]carbonyl}-2,4-difluorophenyl)propane-1-sulfonamide | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L01 |
| PubChem | |
| CAS | 918504-65-1 |
| DrugBank | DB08881 |
| Хімічна структура | |
| Формула | C23H18ClF2N3O3S |
| Мол. маса | |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 64% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 51,6 год. |
| Екскреція | фекалії (94%), Нирки (1%) |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ЗЕЛБОРАФ, «Дельфарм Мілано, С.Р.Л.»,Італія UA/12699/01/01 07.11.2018—необмежений |
Вемурафеніб (англ. Vemurafenib, лат. Vemurafenibum) — синтетичний лікарський препарат, що належить до групи інгібіторів Bcr-Abl-тирозинкінази[1][2], що застосовується перорально.[3][4][5] Вемурафеніб розроблений спільно компаніями «Plexxikon» та «Genentech»[6], пізніше права на препарат отримала компанія «Hoffmann-La Roche», яка й отримала схвалення для клінічного застосування препарат в 2011 році.[5]
Фармакологічні властивості
Вемурафеніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів протеїнтирозинкінази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту серин-треонінкінази, що кодується геном BRAF. Це призводить до пригнічення проліферації клітин, спричиненої мутацією в гені BRAF, яка спричинює активацію пухлинного росту.[3][4][5] Вемурафеніб застосовується для лікування нерезектабельної метастатичної меланоми з мутацію гену BRAF.[3][4][5] Препарат збільшує тривалість життя у хворих з меланомою із мутацією гена BRAF.[1] Оскільки при застосуванні вемурафенібу може поступово розвинутися резистентність до препарату, тому його можуть застосовувати в комбінації з інгібітором МЕК кобіметинібом.[2]
Фармакокінетика
Вемурафеніб повільно та добре всмоктується після перорального застосування, абсолютна біодоступність препарату становить у середньому 64 %. Максимальна концентрація вемурафенібу в крові досягається протягом 4 годин після прийому препарату. Вемурафеніб майже повністю (на 99 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Вемурафеніб метаболізується у печінці з утворенням переважно неактивних метаболітів. Виводиться препарат переважно із калом як у вигляді метаболітів, так і в незміненому вигляді. Період напіввиведення вемурафенібу становить 51,6 годин, цей час може збільшуватися у хворих із вираженим порушенням функції печінки.[3][4][5]
Покази до застосування
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Вемурафеніб застосовують при неоперабельній або метастатичній меланомі з мутацією гена BRAF.[3][4]
Побічна дія
При застосуванні вемурафенібу найчастішими побічними ефектами є[3][4]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — дерматит, алопеція, фотодерматоз, еритема шкіри, синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, синдром Лаєлла, шкірний висип, свербіж шкіри, гарячка, долонно-підошовний синдром.
- З боку травної системи — блювання, діарея, нудота, запор, порушення функції печінки, панкреатит.
- З боку нервової системи — головний біль, запаморочення, порушення смаку, параліч сьомої пари черепно-мозкових нервів, периферична нейропатія, увеїт, оклюзія вени сітківки, іридоцикліт.
- З боку серцево-судинної системи — васкуліт, подовження інтервалу QT на ЕКГ.
- З боку дихальної системи — кашель, саркоїдоз.
- З боку сечостатевої системи — гострий інтерстиційний нефрит, гострий тубулярний некроз.
- З боку опорно-рухового апарату — болі у м'язах і суглобах, біль у спині, біль у кінцівках, контрактура Дюпюїтрена.
- Пухлинний ріст — рак шкіри, рак підшлункової залози, нова первинна меланома, прогресування існуючого хронічного мієлолейкозу.
- Зміни в лабораторних аналізах — нейтропенія, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення рівня лужної фосфатази в крові, підвищення активності амінотрансфераз, підвищення рівня білірубіну.
Протипокази
Вемурафеніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при важких порушеннях функції печінки та нирок, синромі подовженого інтервалу QT, при вагітності та годуванні грудьми, а також у дитячому та підлітковому віці. Не рекомендовано застосовувати вемурафеніб із сильними або помірними інгібіторами CYP3A.[3][4]
Форми випуску
Вемурафеніб випускається у вигляді таблеток по 0,24 г.[3][5]
Примітки
- ↑ а б Вемурафениб улучшает выживаемость при меланоме кожи с мутацией BRAF V600E (рос.)
- ↑ а б Непрямое сравнительное исследование применения комбинации дабрафениб плюс траметиниб с комбинацией вемурафениб плюс кобиметиниб у пациентов с метастатической меланомой, ранее не получавших лечения (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и ЗЕЛБОРАФ (ZELBORAF)
- ↑ а б в г д е ж Вемурафениб (рос.)
- ↑ а б в г д е Vemurafenib (англ.)
- ↑ PDB 3OG7; Bollag G, Hirth P, Tsai J, Zhang J, Ibrahim PN, Cho H, Spevak W, Zhang C, Zhang Y, Habets G та ін. (Вересень 2010). Clinical efficacy of a RAF inhibitor needs broad target blockade in BRAF-mutant melanoma. Nature. 467 (7315): 596—599. Bibcode:2010Natur.467..596B. doi:10.1038/nature09454. PMC 2948082. PMID 20823850.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) (англ.)