6777 Балакірєв
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Ерік Вальтер Ельст |
| Місце відкриття | Обсерваторія Ла-Сілья |
| Дата відкриття | 26 вересня 1989 |
| Позначення | |
| Названа на честь | Балакирев Мілій Олексійович |
| Тимчасові позначення | 1989 SV1 1984 YP5 1991 CR3 |
| Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
| Орбітальні характеристики[1] | |
| Епоха 4 листопада 2013 (2 456 600,5 JD) | |
| Велика піввісь | 3,173382823013 а. о. |
| Перигелій | 2,456890179634 а. о. |
| Афелій | 3,889875466392 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,225781975683 |
| Орбітальний період | 2064,819660887 д |
| Середня орбітальна швидкість | 0,174349366590 °/д |
| Середня аномалія | 75,11923990392° |
| Нахил орбіти | 2,699288689880° |
| Довгота висхідного вузла | 126,3511048514° |
| Аргумент перицентру | 272,8252850096° |
| Фізичні характеристики | |
| Стандартна зоряна величина | 13,0 |
 6777 Балакірєв у Вікісховищі | |
6777 Балакірєв (6777 Balakirev) — астероїд головного поясу, відкритий 26 вересня 1989 року.
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,160.
Примітки
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 6777 Балакірєв (англ.) . Процитовано 2013.12.27. Останнє спостереження 2013.12.09.
Див. також
Посилання
 | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Сонце Геліосфера Геліопауза |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Хмара Оорта | |||||||||||||||||||||||||||||||