Катофорит
| Катофорит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA2013-140 |
| Абревіатура | Ktp[3] |
| Хімічна формула | Na(NaCa)(Mg₄Al)(Si₇Al)O₂₂(OH)₂[4] |
| Nickel-Strunz 10 | 9.DE.20[5] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія[1] |
| Просторова група | просторова група C2/m[d][1] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | внизd (давньогрецька мова)[2], переселення (давньогрецька мова)[2] |
| Типова місцевість | Hpakant-Tawmaw jade tractd[2] |
 Катофорит у Вікісховищі | |
Катофорит (рос. катофорит; англ. catophorite; нім. Katophorit m) – мінерал, гідроксилалюмосилікат заліза, кальцію, магнію, натрію і калію з групи амфіболів.
Загальний опис
Лужний амфібол ланцюжкової будови, збагачений алюмінієм.
Хімічна формула: 1. За К.Фреєм: NaCaNa(Mg,Fe2+)4(Al,Fe3+) (Si7AlO22)(OH)2.
2. За Є.Лазаренко: Na2CaFe42+(Fe3+Al)[(OH,F)2Si7AlO22].
Містить (%): Na2О – 3,79; CaO – 7,91; FeO – 23,21; Fe2O3 – 11,41; Al2O3 – 8,5; SiO2 – 37,51; H2O – 2,65; F – 0,14.
Домішки: К2О, MnO2, TiO2, MgO.
Сингонія моноклінна.
Утворює невеликі зерна.
Густина 3,2-3,5.
Твердість 5.
Колір рожево-червоний, червоно-бурий, синювато-чорний.
Зустрічається в лужних базальтах, часто в асоціації з арфведсонітом, егірином та енігматитом. Рідкісний. Відомі знахідки в Норвегії, США, Танзанії, Кенії. В Україні виявлений у маріуполітах Приазов'я.
Різновиди
Розрізняють:
- катофорит калімагніїстий (рихтерит каліїстий);
- катофорит магніїстий (відміна катофориту, яка містить 14,79 % MgO).
Див. також
Примітки
- ↑ а б в Williams P. A., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on new minerals, nomenclature and classification (CNMNC) Newsletter 20. New minerals and nomenclature modifications approved in 2014 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2014. — Vol. 78. — P. 554. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.2014.078.3.05
- ↑ а б в г Oberti R., Ball N. A., Boiocchi M. et al. Katophorite from the Jade Mine Tract, Myanmar: mineral description of a rare (grandfathered) endmember of the amphibole supergroup // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2015. — Vol. 79, Iss. 02. — P. 355–363. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.2015.079.2.13
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Williams P. A., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on new minerals, nomenclature and classification (CNMNC) Newsletter 20. New minerals and nomenclature modifications approved in 2014 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2014. — Vol. 78. — P. 549–558. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.2014.078.3.05
- ↑ http://www.mindat.org/min-7163.html
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Катофорит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Катофорит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
| ||||||||
| |||||
