Аранча Санчес Вікаріо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:13, 11 серпня 2021, створена RarBot (обговорення | внесок) (Додав категорію: Категорія:Іспанські бронзові олімпійські медалісти)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аранча Санчес-Вікаріо
ісп. Arantxa Sánchez Vicario
ГромадянствоІспанія
Місце проживанняБарселона, Іспанія
Дата народження18 грудня 1971(1971-12-18) (52 роки)
Місце народженняБарселона, Іспанія
Зріст169 см
Вага56 кг
Початок кар'єри1985
Робоча рукаправа
Бекхенддворучний
Призові, USD16 942 640

Одиночний розряд

Матчів в/п759-295
Титулів29
Найвища позиція№1 (6 лютого 1995)
Мейджори
АвстраліяФінал (1994, 1995)
Ролан ГарросПеремога (1989, 1994, 1998)
ВімблдонФінал (1995, 1996)
СШАПеремога (1994)

Парний розряд

Матчів в/п676-224
Титулів69
Найвища позиція№1 (13 лютого 1995)
Інші парні турніри
Востаннє картку оновлено: виступи закінчила

Арансасу Ара́нча Ізабель Марія Са́нчес Віка́ріо (ісп. Aranzazu Arantxa Isabel María Sánchez Vicario; нар. 18 грудня 1971 у Барселоні, Іспанія) — професійна іспанська екс-тенісистка, колишня перша ракетка світу, багаторазова переможниця турнірів Великого шолома в одиночній та парній грі, олімпійська медалістка.

Протягом своєї кар'єри вона виграла чотири титули Великого шолома в індивідуальній категорії, шість у парній категорії й чотири в міксті. На початку 2007 Санчес Вікаріо була уведена до Залу тенісної слави.

Біографія

Аранча Санчес Вікаріо народилася у Барселоні, у 1971 у тенісній родині. У 4 роки вона почала грати в теніс, взявши приклад у старших братів Еміліо і Хав'єра Санчесів (вони обидва стали професійними гравцями). У 14 років Аранча одержала статус професіонала.

Сімнадцятирічна Аранча сколихнула тенісний світ, коли в 1989-му, будучи 10-ою ракеткою світу, завдала поразки першій ракетці Штеффі Граф у фіналі турніру Роланд Гаррос. Аранча стала на той момент наймолодшою тенісисткою на Відкритому чемпіонаті Франції. Щоправда наступного року цей рекорд був перевершений югославкою Монікою Селеш яка виграла турнір у віці 16 років.

Аранчу в турі ніжно називали «Барселонським Джмелем», тому що вона «жалила» багатьох головних конкурентів своєї тенісної епохи.

Найуспішнішим роком для іспанки (в індивідуальній категорії) став 1994, коли вона виграла вісім турнірів, а також Відкритий Чемпіонат Франції (удруге) й Відкритий чемпіонат США. У 1998 вона виграла третій титул на французькому турнірі. Цього ж року Аранча була нагороджена Премією Принца Астурійського в спортивній номінації.

Санчеc Вікаріо в 1995 очолила міжнародний жіночий рейтинг тенісисток-професіоналів (протягом 12 тижнів).

У парній категорії Санчес Вікаріо вигравала турніри в Австралії в 1992 роках (разом з Геленою Суковою), 1995Яною Новотною) і 1996Чандою Рубін), на US Open в 1993 (з Геленою Суковою) і 1994 (разом з Яною Новотною), і на Вімблдонському турнірі у 1995 (з Яною Новотною). Крім цього вона виграла чотири титули Великого шолома в міксті.

У 1991-му Аранча допомогла Іспанії виграти перший титул у Кубку Федерації, завдавши поразки команді Сполучених Штатів у фіналі турніру. Аранча Санчес-Викаріо також входила до складу збірної Іспанії на Кубку Хопмана в 1990 й 2002. У ці роки збірна виграла цей кубок.

Вона представляла Іспанію на Олімпійських Іграх. Її перший дебют на Олімпіадах відбувся у 1988 році в Сеулі, де вона брала участь в одиночній сітці й програла в першому колі. Удруге взяла участь в Барселонській олімпіаді у Барселоні, де вона в одиночному турнірі програла в півфіналі Дженніфер Капріаті), а в парі (разом з Кончітою Мартінес стала срібною призеркою. Через чотири роки, в Атланті 1996, вона програла у фіналі Ліндсей Давенпорт і досягла півфіналу в парному турнірі разом з Кончітою Мартінес. У Сіднеї у 2000 програла у чвертьфіналі в одиночному розряді. Аранча Санчес Вікаріо оголосила про вихід з професійного тенісу в листопаді 2002, однак повернулася у 2004, щоб зіграти у парі на Олімпійських іграх в Афінах.

У серпні 2000 іспанка вийшла заміж за спортивного журналіста Хуана Вехілса. Через 10 місяців вони розлучилися.

У 2005-му «TENNIS Magazine» помістив її на 27-е місце в списку 40 великих гравців тенісної ери.

Одиночний розряд

Перемоги (4)

Рік Турнір Опонент Рахунок
1989 Відкритий чемпіонат Франції Німеччина Штеффі Граф 7-6(6), 3-6, 7-5
1994 Відкритий чемпіонат Франції Франція Марі П'єрс 6-4, 6-4
1994 Відкритий чемпіонат США Німеччина Штеффі Граф 1-6, 7-6, 6-4
1998 Відкритий чемпіонат Франції Югославія Селеш Моніка 7-6(5), 0-6, 6-2

Фіналіст (8)

Рік Турнір Опонент Рахунок
1991 Відкритий чемпіонат Франції Югославія Селеш Моніка 6-3, 6-4
1992 Відкритий чемпіонат США Югославія Селеш Моніка 6-3, 6-3
1994 Відкритий чемпіонат Австралії Німеччина Штеффі Граф 6-0, 6-2
1995 Відкритий чемпіонат Австралії Франція Марі П'єрс 6-3, 6-2
1995 Відкритий чемпіонат Франції Німеччина Штеффі Граф 7-5, 4-6, 6-0
1995 Вімблдонський турнір Німеччина Штеффі Граф 4-6, 6-1, 7-5
1996 Відкритий чемпіонат Франції Німеччина Штеффі Граф 6-3, 6-7(4), 10-8
1996 Вімблдонський турнір Німеччина Штеффі Граф 6-3, 7-5

Посилання

Примітки