Легат Стародавнього Риму
Лега́т (лат. legatus, від legare — «наказувати, призначати, делегувати») — посланець римського сенату. Пізніше — імператорський намісник у римській провінції. Також легат — вища посада у римському легіоні (командир легіону або старший морський офіцер чи командувач з'єднанням флоту).
У часи імперії було три види легатів:
- Legatus Augusti pro praetore був посланцем імператора і управляв його іменем провінцією і військами.
- Legatus legionis управляв легіоном у провінції.
- Legatus proconsulis — допоміжний службовець управляючого (проконсула) «сенаторської» провінції.
Див. також
Джерела
- Smith, Dictionary of Greek and Roman Antiquities (1875), Bill Thayer's edition, «Legatus»[1] (англ.)
- Легаты, у римлян // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)