Оздів
| село Оздів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький |
| Рада | Гіркополонківська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1799[1] |
| Населення | 490 |
| Площа | 1,485 км² |
| Густота населення | 329,97 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45688 |
| Телефонний код | +380 332 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°40′57″ пн. ш. 25°12′14″ сх. д. / 50.68250° пн. ш. 25.20389° сх. д.Координати: 50°40′57″ пн. ш. 25°12′14″ сх. д. / 50.68250° пн. ш. 25.20389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
188 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45607, Волинська обл., Луцький р-н, с.Гірка Полонка, вул.Горохівська,63а |
| Карта | |
  Оздів | |
 Оздів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Озді́в — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 490 осіб.
Географія
На північ від села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення Чорногузка, створений з метою охорони екосистеми однойменної річки.
Історія
Під час ІІ Світової війни 23 червня 1943 року село було спалене німецько-польськими збройними формуваннями. Крім українців постраждала також і одна польська родина (3 особи) та дев'ять євреїв.[2]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 485 осіб, з яких 215 чоловіків та 270 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 490 осіб.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,39 % |
| молдовська | 0,20 % |
| інші | 0,41 % |
Пам'ятки археології
На території села відомі наступні пам'ятки археології:
- За 0,3 км на північний захід від села, в урочищі Морги, довкола колишньої садиби С. Вознюка, на ділянці правого берега р. Чорногузки висотою до 3 м над рівнем заплави — багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур і періоду XII—XIII ст. площею близько 2 га.
- На південно-західній околиці села, на схилі правого берега Чорногузки заввишки 2–3 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIV ст. площею до 1 га. З території присадибних ділянок зібрані уламки ліпної кераміки доби бронзи і уламки вінець та бочків гончарних горщиків княжої доби.
- В північно-західній частині села, в урочищі Куток, на схилі правого берега Чорногузки висотою 6–8 м над рівнем заплави, на території присадибних ділянок В. Рошатюк та Ф. Ричка — поселення періоду XII—XIV ст. У складі підйомного матеріалу наявні уламки накривки, уламки вінець і фрагменти стінок гончарних горщиків.
- В північно-західній частині села, на мисоподібному виступі правого берега Чорногузки висотою 5–6 м над рівнем заплави, довокола колишньої садиби Столярука — поселення періоду XII—XIII ст. площею 1 га.
- У південно-східній частині села, на території тваринницької ферми — могильник культури кулястих амфор, випадково виявлений і обстежений С. Панишком та Ю. Мазуриком.
Примітки
- ↑ ВРУ
- ↑ Семенюк І. Чому гауляйтер Еріх Кох, попри вердикт трибуналу,спокійно доживав віку у Варшаві?/Віче №31, 2013
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література
- Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С.234-235.
Посилання
| ||||||||
