Підгайці (Луцький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Підгайці
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Луцький район
Рада/громада Підгайцівська сільська рада
Код КОАТУУ 0722884801
Основні дані
Засноване 1526[1]
Населення 4240
Площа 4,416 км²
Густота населення 704,03 осіб/км²
Поштовий індекс 45602
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°43′00″ пн. ш. 25°24′04″ сх. д. / 50.71667° пн. ш. 25.40111° сх. д. / 50.71667; 25.40111Координати: 50°43′00″ пн. ш. 25°24′04″ сх. д. / 50.71667° пн. ш. 25.40111° сх. д. / 50.71667; 25.40111
Середня висота
над рівнем моря
191 м
Місцева влада
Адреса ради 45602, Волинська обл., Луцький р-н, с. Підгайці, вул. Шкільна, 30, тел. 70-75-03, 79-75-03
Карта
Підгайці. Карта розташування: Україна
Підгайці
Підгайці
Підгайці. Карта розташування: Волинська область
Підгайці
Підгайці
Мапа

Підгайці у Вікісховищі?

Відкриття пам'ятника Тарасові Шевченку (зліва направо): митрополит Михаїл (Зінкевич), сільський голова Юрій Семенюк, голова Волинської ОДА Олександр Савченко, перший заступник голови обласної ради Олександр Пирожик, голова Луцької райдержадміністрації Тарас Яковлєв

Підга́йці — село в Україні, в Луцькому районі Волинської області.

Село розташоване на схід від Луцька. У межах Підгайців проходить відтинок шосейної дороги E40 Дубно — Луцьк. На території протікає річка Стир, що є правою притокою Прип'яті. На околиці села розташована метеорологічна станція «Луцьк», де цілодобово збираються дані про напрям вітру, атмосферний тиск, температуру води і ґрунту.

Населення становить 3109 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Досить багатою є культурна спадщина села. На сучасній території села було розміщене селище давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. та двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського часу ХІІ-ХІІІ ст. У 1287 році там розташовувалася церква і хороми луцького князя Мстислава Даниловича, сина короля Данила.  Сьогодні тут є невеликий парк та меморіал загиблим військовим другої світової війни. На території села відомі наступні пам'ятки археології:

  • у південно-західній частині села в урочищі Церквисько, на правому високому березі р. Стир, на двох пагорбах, розділених потічком Бутир — залишки давньоруського городища. Згідно з літописним повідомленням від 1287 року в цьому місці знаходилась церква і хороми луцького князя Мстислава Даниловича. Досліджувалось групою археологів-аматорів 1977 р. під керівництвом Михайла Кучинка.
  • на південній околиці села, за 250 м на південь від церкви, на мисоподібному виступі правого берега Стиру висотою 14-16 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського часу ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га.
  • на південно-західній околиці села, за 350 м на південний-захід від церкви, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега Стиру висотою 10-12 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 1 га.
  • у південно-східній частині села, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега Стиру висотою 12-14 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1 га.
  • на південно-східній околиці села, поруч з територією тваринницької ферми, на ділянці мису першої надзаплавної тераси правого берега Стиру висотою 12-14 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею 1,5 га.
  • за 0,5 км на південний схід від села, за 0,3 км на південь від шосейної дороги E40, на мисоподібному виступі правого берега Стиру висотою 17-18 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га.

Під час Першої світової війни з 1915 р. Підгайці перебували в австрійській окупації. Вже на четвертий день так званого Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 р. укріплені позиції австрійців на околицях села протягом цілого дня стримували посилені атаки 8-го корпусу російської армії[2].

12 серпня 2018 року у селі Підгайці освячено храм УПЦ КП на честь мученика Іоана Воїна[3].

4 листопада 2018 року відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку[4].

Особи[ред. | ред. код]

Пам'ятник землякам, загиблим у Другій світовій війні

Народилися[ред. | ред. код]

  • Габріеля Запольська (справж. ім'я Марія Габріеля Стефанія Корвін-Пьотровська; 30 березня 1857 — 17 грудня 1921, Львів) — польська письменниця, актриса.

Пов'язані зі селом[ред. | ред. код]

  • Володимир Іщук — боєць 1-го взводу роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» (Волинська область). Загинув під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками міста Іловайськ, проживав та похований у селі.
  • Сергій Олексіюк — український політик, колишній народний депутат, тривалий час проживав у селі[5].
  • Мирослав Столярчук — український військовик, закінчив Підгайцівську ЗОШ, потім проживав у Підгайцях. Боєць спецпідрозділу «Світязь». Загинув у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність Украіни поблизу Іловайська.
  • В'ячеслав Хурсенко — український співак та композитор. Автор пісень "Соколята", «На острові чекання», «Сповідь», «Панує ніч», «Я тебе розлюбив», «Віра, Надія, Любов», «Шалений час», «До рідного дому», «Ковток вина». Похований у селі Підгайці Луцького району Волинської області[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк : Волинські старожитності, 2010. — С. 194—196.
  • Кучинко М., Лукьянчук Ю., Матиюк Н., Сташук В. Охранные работы в Луцке и его окрестностях // Археологические раскопки 1977 г. — М., 1978. — С. 347. (рос.)
  • Літопис Руський / переклад Л. Є. Махновця. — К., 1989. — С. 441.
  • Podhajce (4), wś nad Styrem, pow. łucki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1887. — T. VIII : Perepiatycha — Pożajście. (пол.) — S. 384. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]