Підгайці (Луцький район)
| село Підгайці | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Волинська область | ||
| Район | Луцький район | ||
| Рада | Підгайцівська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA07080230010097610 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1526 | ||
| Перша згадка | 1526 (498 років)[1] | ||
| Населення | 4240 | ||
| Площа | 4,416 км² | ||
| Густота населення | 704,03 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 45602 | ||
| Телефонний код | +380 332 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°43′00″ пн. ш. 25°24′04″ сх. д. / 50.71667° пн. ш. 25.40111° сх. д.Координати: 50°43′00″ пн. ш. 25°24′04″ сх. д. / 50.71667° пн. ш. 25.40111° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
191 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 45602, Волинська обл., Луцький р-н, с. Підгайці, вул. Шкільна, 30 | ||
| Карта | |||
  Підгайці | |||
 Підгайці | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Підга́йці — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області.
Село розташоване на схід від Луцька. У межах Підгайців проходить відтинок шосейної дороги E40 Дубно — Луцьк. На території протікає річка Стир, що є правою притокою Прип'яті. На околиці села розташована метеорологічна станція «Луцьк», де цілодобово збираються дані про напрям вітру, атмосферний тиск, температуру води і ґрунту.
Населення становить 3109 осіб. За останніми даними близько 10тис.
Історія[ред. | ред. код]
Досить багатою є культурна спадщина села. На сучасній території села було розміщене селище давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. та двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського часу ХІІ-ХІІІ ст. У 1287 році там розташовувалася церква і хороми луцького князя Мстислава Даниловича, сина короля Данила. Сьогодні тут є невеликий парк та меморіал загиблим військовим другої світової війни. На території села відомі наступні пам'ятки археології:
- у південно-західній частині села в урочищі Церквисько, на правому високому березі р. Стир, на двох пагорбах, розділених потічком Бутир — залишки давньоруського городища. Згідно з літописним повідомленням від 1287 року в цьому місці знаходилась церква і хороми луцького князя Мстислава Даниловича. Досліджувалось групою археологів-аматорів 1977 р. під керівництвом Михайла Кучинка.
- на південній околиці села, за 250 м на південь від церкви, на мисоподібному виступі правого берега Стиру висотою 14-16 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського часу ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га.
- на південно-західній околиці села, за 350 м на південний захід від церкви, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега Стиру висотою 10-12 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 1 га.
- у південно-східній частині села, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега Стиру висотою 12-14 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1 га.
- на південно-східній околиці села, поруч з територією тваринницької ферми, на ділянці мису першої надзаплавної тераси правого берега Стиру висотою 12-14 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею 1,5 га.
- за 0,5 км на південний схід від села, за 0,3 км на південь від шосейної дороги E40, на мисоподібному виступі правого берега Стиру висотою 17-18 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га.
Під час Першої світової війни з 1915 р. Підгайці перебували в австрійській окупації. Вже на четвертий день так званого Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 р. укріплені позиції австрійців на околицях села протягом цілого дня стримували посилені атаки 8-го корпусу російської армії[2].
12 серпня 2018 року у селі Підгайці освячено храм УПЦ КП на честь мученика Іоана Воїна[3].
4 листопада 2018 року відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку[4].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2673 особи, з яких 1276 чоловіків та 1397 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3085 осіб.[6]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,10 % |
| російська | 0,90 % |
Культура[ред. | ред. код]
Релігія[ред. | ред. код]
Адвентисти сьомого дня - громада нараховує 88 вірян.
Особи[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Габріеля Запольська (справж. ім'я Марія Габріеля Стефанія Корвін-Пйотровська; 30 березня 1857 — 17 грудня 1921, Львів) — польська письменниця, актриса.
Пов'язані зі селом[ред. | ред. код]
- Володимир Іщук — боєць 1-го взводу роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» (Волинська область). Загинув під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками міста Іловайськ, проживав та похований у селі.
- Сергій Олексіюк — український політик, колишній народний депутат, тривалий час проживав у селі[8].
- Савира Олександр — керівник Луцького окружного проводу ОУН. Загинув поблизу села.
- Мирослав Столярчук — український військовик, закінчив Підгайцівську ЗОШ, потім проживав у Підгайцях. Боєць спецпідрозділу «Світязь». Загинув у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України поблизу Іловайська.
- В'ячеслав Хурсенко — український співак та композитор. Автор пісень «Соколята», «На острові чекання», «Сповідь», «Панує ніч», «Я тебе розлюбив», «Віра, Надія, Любов», «Шалений час», «До рідного дому», «Ковток вина». Похований у селі Підгайці Луцького району Волинської області[9].
Пам'ятники[ред. | ред. код]
4 листопада 2018 року у Підгайцях відкрили монумент видатному українському художнику і письменнику Тарасу Шевченку. Проєктували та виготовляли його скульптори Михайло Шумський та Віталій Міщук[10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВРУ
- ↑ Наступление Юго-Западного фронта в мае-июне 1916 года (Сборник документов). — Москва, 1940. — С. 229, № 165
- ↑ У с. Підгайці Волинської області освятили храм на честь мученика Іоана Воїна. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 1 вересня 2018.
- ↑ В Підгайцях відкрили пам`ятник Тарасу Шевченку. voladm.gov.ua. Відділ інформаційної політики облдержадміністрації. 05.11.2018. Процитовано 02.01.2019.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Від серцевого нападу помер екс-депутат Верховної Ради
- ↑ Поховали автора «Соколят». Славку Хурсенку востаннє аплодували…. simya.com.ua. simya.com.ua. 10.09.2009. Архів оригіналу за 10.09.2012. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ У Підгайцях відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку. Конкурент. Процитовано 14 травня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк : Волинські старожитності, 2010. — С. 194—196.
- Кучинко М., Лукьянчук Ю., Матиюк Н., Сташук В. Охранные работы в Луцке и его окрестностях // Археологические раскопки 1977 г. — М., 1978. — С. 347. (рос.)
- Літопис Руський / переклад Л. Є. Махновця. — К., 1989. — С. 441.
- Підга́йці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.454
- Podhajce (4), wś nad Styrem, pow. łucki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 384. (пол.) — S. 384. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |