Перейти до вмісту

Баківці (Луцький район)

Координати: 50°35′32″ пн. ш. 25°16′1″ сх. д. / 50.59222° пн. ш. 25.26694° сх. д. / 50.59222; 25.26694
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Баківці
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький
Рада Баківцівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA07080030030083428 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1545
Населення 361 осіб
Площа 1,53 км²
Густота населення 235,95 осіб/км²
Поштовий індекс 45665
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°35′32″ пн. ш. 25°16′1″ сх. д. / 50.59222° пн. ш. 25.26694° сх. д. / 50.59222; 25.26694
Середня висота
над рівнем моря
196 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Червоного Хреста, 12 А, с. Баківці, Луцький р-н, Волинська обл., 45665
Карта
Баківці. Карта розташування: Україна
Баківці
Баківці
Баківці. Карта розташування: Волинська область
Баківці
Баківці
Мапа
Мапа

Ба́ківці — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 361 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване у 1545 році. В селі проживали українці, декілька родин поляків і євреїв, західну частину села заселяли чехи.

У 1906 році село Лаврівської волості Луцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 17 верст, від волості 11. Дворів 36, мешканців 85[1].

Поляки та євреї з початком війни 1939—1941 років повиїжджали. Чехи були виселені на Батьківщину, у Чехію в 1947 р. внаслідок угоди між тодішнім урядом ЧСР і Радянського Союзу 10 липня 1946 р. На їх помешкання переселили етнічних українців зі Словаччини.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 445 осіб, з яких 200 чоловіків та 245 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 354 особи.[3]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 98,34 %
російська 1,66 %

Археологічні пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • В північній частині села, на схід від дороги Луцьк-Боремель, на лівому березі р. Сороки (лівий доплив р.Стир), за 150 м на північний схід від шосейного мосту — селище ХІІ-ХІІІ ст. площею 1 га.
  • У північно-східній частині села, на північ від ставу, за 0,4 км від сільського клубу, на схилі лівого берега р. Сорока — селище ХІІ-ХІІІ ст. площею 1 га.
  • На північно-східній околиці села, в урочищі Застав'я, на мисі лівого берега р. Сороки — багатошарове поселення доби пізнього палеоліту, стжижовської, тшинецько-комарівської, вельбарської культур і періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 2 га.
  • У південно-східній частині села, за 0,7 км на схід від клубу, на правому березі р. Сорока — поселення ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га.
  • У північно-західній частині села, на південь і південний захід від цегельного заводу, на захід від дороги Луцьк-Боремель, на лівому березі р. Сороки — давньоруське селище ХІІ-ХІІІ ст.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У селі народились:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 листопада 2019.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]