Смолигів
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| село Смолигів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Волинська область | ||||
| Район | Луцький район | ||||
| Громада | Смолигівська сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1570 | ||||
| Населення | 496 | ||||
| Площа | 1,418 км² | ||||
| Густота населення | 349,79 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 45614 | ||||
| Телефонний код | +380 332 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°46′14″ пн. ш. 24°57′16″ сх. д. / 50.77056° пн. ш. 24.95444° сх. д.Координати: 50°46′14″ пн. ш. 24°57′16″ сх. д. / 50.77056° пн. ш. 24.95444° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
223 м[1] | ||||
| Водойми | Серна | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 45614, Волинська обл., Луцький р-н, с. Смолигів, вул. Миру, 4 | ||||
| Карта | |||||
  Смолигів | |||||
 Смолигів | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Смоли́гів — село в Україні, центр Смолигівської сільської територіальної громади Луцького району Волинської області. Населення становить 496 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Село входило до Володимирського повіту Волинського воєводства, Володимир-Волинського повіту Волинської губернії, Горохівського повіту Волинського воєводства.
З 15 грудня 1926 року село Смолигів вилучене з гміни Киселин Горохівського повіту і включене до гміни Торчин Луцького повіту[2].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 509 осіб, з яких 224 чоловіки та 285 жінок[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 495 осіб[4].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,60 % |
| російська | 0,40 % |
Пам'ятки археології[ред. | ред. код]
На території села відомі наступні пам'ятки археології:
- На східній околиці села, на правому березі Серни — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і лежницької групи ранньозалізного часу. Знайдено бронзову сокиру та тягарці для ткацького верстату. Відкрите розвідкою М. М. Кучинка, Д. Н. Козака і М. Матіюка у 1975 році.
- За 1 км на північний схід від села, на схід від колишнього хутора Прогонів — поселення празько-корчацької культури VI—VII ст. слов'янського часу. Воно знаходиться на острівку овальної форми розміром 80×100 м серед заплави правого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив Серни) висотою до 3 м над рівнем заплави. Пам'ятку зафіксовано за 150 м на північ від шосейної дороги сполученням Луцьк-Володимир-Волинський.
- За 0,5 км на схід від села та за 0,3 км на південний захід від шосейного мосту — поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. Воно розміщене на схилі першої надзаплавної тераси правого берега безіменного струмка висотою 2-3 м над рівнем заплави на відстані 0,3 км на північ від соснового лісу.
- На північній околиці, поруч із заводом «Нестле» та частково на його території — багатошарове поселення фракійського гальштату, давньоруського періоду та пізнього середньовіччя. Під час обстеження Волинської ОАСУ 2007 року виявлено фрагменти посуду епохи раннього заліза. Поселення частково знищене під час будівництва заводу у 2008—2009 роках.
Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]
- Свято-Миколаївська церква, побудована у 1743 році як греко-католицький храм. Дата вирізана над входом. Пам'ятка належить до архаїчного типу дерев'яних волинських церков. Характерний тризрубний план церкви відрізняється несиметричністю — апсида значно довша від бабинця (однакові за висотою). Останній не має вікон — древня особливість дерев'яної церкви, що рідко зустрічається у теперішній час. Високий центральний зруб перекритий стелею, увінчаний псевдо восьмигранником з низьким шатровим дахом (XIX—XX ст.). Зруби складені з брусів, поставлені на кам'яний фундамент.
Не зважаючи на те, що церква є пам'ятником архітектури національного значення, тут були проведені самовільні ремонтні роботи та добудована на даху баня у нехарактерних для храму стилі, формі та колористиці.
- Дзвіниця Свято-Миколаївської церкви (XVIII ст.) квадратна у плані, двоярусна (четверик на четверику). Нижній ярус — рублений (XVIII ст.), верхній — каркасної конструкції (XX ст.).
Новітня історія[ред. | ред. код]
3 серпня 2015 року в Смолигові відбулося урочисте відкриття дошкільного навчального закладу «Казка».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Прогноз погоди в селі Смолигів. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 12 червня 2021.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 23 czerwca 1926 r. o wyłączeniu wsi Smoligów z gminy Kisielin w powiecie horochowskim i włączeniu jej do gminy Torczyn w powiecie łuckim (пол.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) — Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) — Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) — Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 252—253.
Посилання[ред. | ред. код]
- с. Смолигів, Луцький р-н, Волинська область. Миколаївська церква, 1743 і дзвіниця XVIII ст. derev.org.ua. Дерев'яні храми України. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 12 червня 2021.
- Олександр Шмуригін (5 серпня 2015). У с. Смолигів на Волині освячено новозбудований дитячий садочок. cerkva.info. Українська православна церква Київського патріархату. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 12 червня 2021.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |