Ратнів
| село Ратнів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький |
| Рада | Гіркополонківська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1577 |
| Населення | 890 |
| Площа | 2,17 км² |
| Густота населення | 409,22 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45650 |
| Телефонний код | +380 332 |
| День села | 24 липня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°40′03″ пн. ш. 25°10′58″ сх. д. / 50.66750° пн. ш. 25.18278° сх. д.Координати: 50°40′03″ пн. ш. 25°10′58″ сх. д. / 50.66750° пн. ш. 25.18278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
211 м |
| Водойми | р. Чорногузка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45650, Волинська обл., Луцький р-н, с.Ратнів, вул.Перемоги,9 |
| Карта | |
  Ратнів | |
 Ратнів | |
| Мапа | |
| |
Ра́тнів — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 890 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
На північ від села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення Чорногузка, створений з метою охорони екосистеми однойменної річки.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 862 особи, з яких 421 чоловік та 441 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 890 осіб.[2]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,66 % |
| російська | 0,23 % |
| вірменська | 0,11 % |
Пам'ятки археології[ред. | ред. код]
На території села відомі наступні пам'ятки археології:
1. В північно-східній частині села, в урочищі Кут, на мисоподібному виступі правого берега р. Чорногузки висотою до 3 м над рівнем заплави — двошарове поселення вельбарської культури та періоду ХІІ-XIV століття. З території присадибної ділянки І.Вальчука зібрані уламки вінець ліпної миски і фрагменти стінок аналогічних за технологією виготовлення посудин перших століть нашої ери, а також уламки гончарних горщиків раннього середньовіччя;
2. На північній околиці села, в урочищі Куток, на мисоподібному виступі правого берега р. Чорногузки висотою 3-4 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури та періоду ХІІ-ХІІІ століття;
3. За 0,5 км на північ від села, в урочищі Ріписько, на мисоподібному виступі правого берега р. Чорногузки висотою до 6 м над рівнем заплави — двошарове поселення вельбарської культури та періоду ХІІ-ХІІІ століття площею близько 4 га;
4. За 0,4 км на північний захід від села, в урочищі Бакай, на схилі правого берега р. Чорногузки висотою біля 14-16 м над рівнем заплави — багатошарове поселення зубрицької, вельбарської культур та періоду ХІІ-ХІІІ століття площею до 3 га. Із заходу і сходу пам'ятку обмежують глибокі яри завширшки близько 30 м. Речові матеріали зібрані з території орного поля довкола колишньої садиби Гаркуші;
5. За 1 км на північний захід від села, на схилі правого берега р. Чорногузки висотою 12-14 м над рівнем заплави — поселення вельбарської культури площею близько 3 га. Із заходу до пам'ятки прилягає колишня садиба Йосиповича. З території орного поля зібрані уламки вінець ліпних і гончарних посудин;
6. В північно-східній частині села, на захід від ґрунтової дороги, яка веде до с. Оздів, на схилі правого берега р. Чорногузки висотою 2-3 м над рівнем заплави — поселення періоду ХІІ-XIV століття. З території садиби С.Філюка зібрані уламки вінець і фрагменти стінок гончарних горщиків;
7. На північно-східній околиці села, на мисоподібному виступі правого берега р. Чорногузки висотою до 3 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури та періоду ХІІ- XIV століття. З території садиби Г.Мартинюка зібрані уламки ліпної кераміки, а також фрагменти гончарних горщиків раннього середньовіччя;
8. На північно-східній околиці села, в урочищі Бартиничі, на ділянці лівого берега р. Чорногузки висотою близько 3 м над рівнем заплави, у місці впадіння в неї безіменного струмка,- поселення періоду ХІІ- XIV століття площею до 1 га;
9. За 0,3 км на північний схід від села, в урочищі Панське, на мисоподібному виступі правого берега р. Чорногузки висотою 5-6 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури та ХІІ-ХІІІ століття площею до 2 га.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Борейко С.Х., Оксенюк Р.Н. Ра́тнів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.422-429
- Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 243—245.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Ратнів [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Ratno, w dokum. Ratnów (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 543. (пол.)
| ||||||||
