Абдул-Меджид I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 18 грудня 2021, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Абдул-Меджид.
Абдул-Меджид I
 
Народження: 25 квітня 1823(1823-04-25)[1]
Стамбул, Османська імперія[2]
Смерть: 25 червня 1861(1861-06-25)[3][4][5] (38 років)
Стамбул, Османська імперія[2]
Причина смерті: туберкульоз
Поховання: Мечеть Селіма Грізного
Країна: Османська імперія
Релігія: іслам
Рід: Османи
Батько: Махмуд II
Мати: Безміалем Валіде-султан
Шлюб: Шевкефза Султан, Тірімюжґян Султан, Їлдиз Ханим-ефендіd, Ґюльджемаль Кадинd, Шаєсте Ханимd, Вердідженан Кадинефендіd, Пересту-кадинефенді, Гюлюстюd, Дюзд-і Діль Кадин Ефендіd, Bezmiara Kadind, Mahitab Kadind, Nükhetsezâ Hanım(केd, Navekimisal Hanımd, Zeynifelek Hanımd, Ceylanyar Hanımd, Nergizev Hanımd, Nalandil Hanımd, Nesrin Hanımd, Serfiraz Hanımd і Q109332350?
Діти: Мехмед V, Абдул-Гамід II, Мехмед VI, Мурад V, Мехмет Бурханеддін Ефенді (1849-1876)d, Ахмед Кемаледдінd, Наділе Султанd, Джеміле Султанd, Сеніха Султанd, Медіха Султанd, Рефія Султанd, Фатма Султанd, Мюніре Султанd, Behice Sultand, Zülüflü İsmail Pashad і Şehzade Selim Süleymand
Автограф:
Нагороди:
орден Підв'язки орден Андрія Первозванного
орден Почесного легіону
орден Меджида

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Портрет султана Абдул-Меджида I в молодості кисті Луїджі Рубіо
Абдул-Меджид I з королевою Великої Британії Вікторією та імператором Франції Наполеоном III
Долмабахче - палац, побудований Абдул-Меджидом I в 1842-1853

Абдул-Меджид І (*25 квітня 1823 — †25 липня 1861) — султан Османської імперії, син султана Махмуда II та грузинки Безмялем Валіде Султан.

Він продовжує провадити реформи, започатковані для європеїзації країни його батьком. При ньому не мусульманам дозволили служити в армії, прийняли національний гімн і прапор, законодавство було реорганізовано за зразком французького кодексу Наполеона, з'явилися залізниця, телеграф. За порадою Решида Мустафи видав 3 листопада 1839 р. збірник законів «Хатт-і-шериф», за якими обіцяв рівні права усім османським підданим, відмовляючись від старого султанського права розпоряджатись їхнім життям і майном.

У 1840-х проти волі британського уряду допоміг Ірландії у боротьбі з голодом.

У 1852 турецькі війська були витіснені з Чорногорії Австрією.

За його правління відбулася Кримська війна 1853—1856, у якій Туреччина, підтримана Францією, Сполученим Королівством і Сардинією, отримала перемогу над Російською імперією. Але натомість Османська імперія мусила провести ряд реформ, спрямованих на поліпшення умов християн, що викликало незадоволення мусульман та спричинило заворушення у Боснії, Болгарії, Албанії.

У 1858 оголошено про банкрутство султанської казни.

Помер 25 липня 1861 від туберкульозу.

Посилання

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118893106 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва
  3. ↑ Encyclopædia Britannica
  4. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  5. ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абдул-Меджид_I&oldid=34123006