Ернст Фер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 23 січня 2022, заснована на цій версії.
Ернст Фер
нім. Ernst Fehr
Народився21 червня 1956(1956-06-21)[1] (68 років) або 1956[2]
Гард
Країна Австрія[1]
 Швейцарія[1]
Діяльністьекономіст, викладач університету, науковець
Галузьмікроекономіка[2], Експериментальна економіка[2] і поведінкова економіка[2]
Alma materВіденський університет
Відомі учніАрмін Фальк[3]
Знання мовнімецька[4] і англійська[2]
ЗакладЦюрихський університет[5] і Віденський технічний університет
ЧленствоЛеопольдина, BBAW, Європейська академія[6], Американська академія мистецтв і наук, Австрійська академія наук і Економетричне товариство[7]
Нагороди
Сайтecon.uzh.ch/en/people/faculty/fehr.html

Ернст Фер (нім. Ernst Ferh; 21 червня 1956(19560621), Гард, Австрія) — австрійсько-швейцарський поведінковий економіст та нейроекономіст, професор мікроекономіки та експериментальних економічних досліджень, а також заступник голови кафедри економіки Цюрихського університету, Швейцарія. Його дослідження охоплює сфери еволюції людської співпраці та соціальності, зокрема справедливість, взаємність та обмежену раціональність.

Ернст Фер добре відомий своїм внеском в нову область нейроекономіки, також в поведінкову економіку, поведінкові фінанси та експериментальну економіку. Згідно IDEAS / REPEC, він є другим за значимістю німецькомовним економістом і займає 86 місце в світі.

У 2009 році Ернст Фер був згаданий в якості потенційного одержувача Нобелівської премії в галузі економічних наук, яку, на жаль, так і не отримав.

У 2010 році він разом зі своїм братом Герхардом Фером заснував фірму FehrAdvice & Partners, що стала першою глобальною консалтинговою фірмою, яка повністю присвячена поведінковій економіці.

Вже у 2016 році Фер був визнаний найвпливовішим економістом в Німеччині, Австрії та Швейцарії.

Біографія

Ернст Фер народився 21 червня 1956 року в невеличкому селищі під назвою Гард, що розташовене на території федеральної землі Форарльберг. З 1962 по 1970 майбутній економіст навчався у школі в Гербранц (Форарльберг, Австрія). Після вступив до бізнес-коледжу в Брегенц неподалік, який закінчив у 1975 році. В 1975—1980 роках навчався у Віденському університеті, після закінчення якого отримав ступінь магістра в галузі економіки. У тому ж році вступив до докторантури Віденського університету. Паралельно з освоєнням цієї програми був стажистом-дослідником Інституту державних фінансів і економічної політики і отримував післядипломну освіту в галузі економіки в Інституті перспективних досліджень там же (у Відні). У 1982 році став доцентом кафедри економіки та економічної політики Віденського технічного університету і викладав там аж до 1994 року. У 1988—1989 роках був науковим співробітником Лондонської школи економіки і політичних наук, а в 1991 року одержав вчений ступінь доктора наук.

У 1993 році, ще будучи доцентом Технічного університету, зайняв посаду директора Інституту досліджень економічного зростання Людвіга Больцмана у Відні, звідки пішов тільки в 2006 році. У 1994 році почав свою роботу на кафедрі мікроекономіки і експериментальних економічних досліджень факультету економіки і комп'ютерних наук вже Цюрихського університету, де працює і донині.

У 1995—2003 роках був головним членом дослідницької ініціативи Фонду Макартура в Чикаго на тему «Еволюція переваг і соціальних норм». У 1999 році був нагороджений премією Госсена Німецької економічної асоціації як економіст у віці до 45 років, що здобув міжнародне визнання і репутацію. Ця нагорода стала першою в його кар'єрі. У тому ж році Ернст Фер став директором Інституту емпіричних досліджень економіки Цюрихського університету. Цей пост він займав аж до 2010 року. У період між 2002 і 2011 роками викладав в інституті Санта-Фе в США, був афілійованим членом факультету економіки Массачусетського технологічного інституту, а також співробітником інституту перспективних досліджень в Цюриху Collegium Helveticum. У 2010—2015 роках був головою економічного факультету Цюрихського університету, а в період з 2011 по серпень 2020 року обіймав посаду заслуженого професора економіки Нью-Йоркського університету. З 2012 року Ернст Фер є директором Міжнародного центру економіки суспільства UBS при Цюрихському університеті.

За період своєї наукової кар'єри Фер отримав велику кількість запрошень і в інші університети по всьому світу. У цей список входять Боннський університет, університет Мангейма, Європейський університетський інститут у Флоренції, Каліфорнійський університет в Берклі, Кембріджський і Оксфордський університети та інші.

Ернст Фер є колишнім президентом Асоціації економічних наук і Європейської економічної асоціації, почесним членом Американської академії мистецтв і наук, а також науковим співробітником Американської академії політичних і соціальних наук. Його дослідження зосереджені на найближчих моделях і еволюційне походження людського альтруїзму, а також на взаємодії між соціальними перевагами, соціальними нормами і стратегічними взаємодіями. Він провів велике дослідження впливу соціальних переваг на конкуренцію, співпрацю і психологічні основи стимулів, працював над роллю обмеженої раціональності в стратегічних взаємодіях і над нейробіологічні основи соціального і економічного поведінки. Робота Фера характеризується поєднанням інструментів теорії ігор з експериментальними методами і використанням ідей з економіки, соціальної психології, соціології, біології та нейробіології для кращого розуміння людського соціальної поведінки.

Основні твори

«Заробітна плата і попит на працю: нотатки» (Wages and Labour Demand: A Note, 1991);

«Соціальні норми як соціальний обмін» (Social Norms as a Social Exchange, 1997, у співавторстві з Сімоном Гехтером);

«Справедливість на ринку праці» (Fairness in the Labour Market, 2002 у співавторстві з С. Гехтером).

Почесні звання

Нагороди

У 2017 році був нагороджений медаллю Оскара Моргенштерна. Товариство сприяння розвитку економіки Віденського університету двічі на рік нагороджує цією медаллю за видатні досягнення в галузі економіки.

У 2013 році став лауреатом премії Готліба Дутвейлера. Ця нагорода присуджується людям, які внесли «видатний внесок у добробут суспільства в цілому, а також в культурну, соціальну або економічну сферу, в якій кожен може реалізувати свій потенціал і зіграти незалежну роль в його розвитку».

У 2008 році нагороджений премією Марселя Бенуа. Ця премія є найстарішою науковою нагородою в Швейцарії і має найвище визнання Швейцарської Конфедерації за видатні досягнення в галузі природничих та гуманітарних наук.

У 2004 році Ернсту Феру присудили премію Когито за поглиблення розуміння походження і економічних наслідків людського альтруїзму.

У 2000 році Ернст Фер отримав медаль Гікса — Тінбергена за видатну статтю «Gift Exchange and Reciprocity in Competitive Experimental Markets», European Economic Review 42 (1998), 1-34 (спільно з Г. Кірхштайгером і А. Рідлі).

У 1999 році Ернсту Феру була присуджена премія Госсена Німецькій економічної асоціації. Премія Госсена щорічно присуджується економісту у віці до 45 років, домігся міжнародного визнання і репутації.

Сім'я

Ернст Фер одружився у 1986 році та зараз має двох дітей.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Munzinger Personen
  2. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  5. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  6. ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Fehr_Ernst
  7. ↑ https://web.archive.org/web/20091010175403/http://www.econometricsociety.org/news1.asp?ref=80
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ернст_Фер&oldid=34373230