Гатифлоксацин
 | |
|---|---|
Гатифлоксацин
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 1-cyclopropyl-6-fluoro-8-methoxy-7-(3-methylpiperazin--1-yl)-4-oxo-quinoline-3-carboxylic acid | |
| Класифікація | |
| ATC-код | J01 |
| PubChem | |
| CAS | 112811-59-3 |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C19H22FN3O4 |
| Мол. маса | |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 96% перорально,100% парентерально |
| Метаболізм | Печінка,мінімальний |
| Період напіввиведення | 7-14 годин |
| Екскреція | Нирки 70%,фекалії |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | БІГАФЛОН, ТОВ«Юрія-Фарм»,Україна UA/4554/01/01 03.08.2011-03/08/2016 |
Гатіфлоксаци́н — антибіотик з групи фторхінолонів[1] IV покоління для перорального і парентерального застосування. Гатіфлоксацин розроблений компанією «Bristol-Myers Squibb», та впроваджений у клінічну практику у 1999 році під торговою маркою «Теквін».[2] Проте у 2006 році компанія-розробник оригінального гатіфлоксацину припинила випуск препарату та передала права на оригінальний препарат японській компанії «Kyorin»[3], одною із головних причин чого могла бути значна кількість побічних ефектів препарату. У 2011 році випуск препарату також припинений в Індії у зв'язку із значною кількістю побічних ефектів препарату.[4]
Фармакологічні властивості
Гатіфлоксацин — синтетичний антибіотик з групи фторхінолонів IV покоління. Діє бактерицидно, порушуючи синтез ДНК в бактеріальних клітинах. Препарат має широкий спектр антибактеріальної дії. До гатіфлоксацину чутливі наступні збудники: стафілококи, стрептококи, клебсієлли, легіонелли, Haemophilus spp., Enterobacter spp., Bordetella pertussis, Corynebacterium diphtheriae, Moraxella catarrhalis, Escherichia coli, Neisseria gonorrhoeae, Proteus spp., Providencia spp., Morganella morganii, Helicobacter pylori, Pseudomonas spp., клостридії та інші анаероби, мікоплазми, рикетсії, хламідії, туберкульозна паличка.[1][5][6]
Фармакодинаміка
Гатіфлоксацин добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту, біодоступність препарату при прийомі всередину становить 96 %.[6] Максимальна концентрація в крові досягається через 1 годину після внутрішньовенного введення гатіфлоксацину, при пероральному прийомі — через 1-2 години. Препарат створює високі концентрації у більшості тканин і рідин організму. Найбільші концентрації створюються в легенях, слизовій оболонці бронхів, пазухах носа, в шкірі, простаті, жовчі, матці, міометрії, яєчниках, сім'яній рідині, альвеолярних макрофагах. У незначній кількості (~1 %) гатіфлоксацин біотрансформується в печінці. Препарат проникає через плацентарний бар'єр, виділяється в грудне молоко. Період напіввиведення препарату становить 7-14 годин, при нирковій недостатності цей час може збільшуватись. Виводиться гатіфлоксацин нирками, переважно в незміненому вигляді.[7]
Показання до застосування
Гатіфлоксацин застосовують при інфекціях, які спричинюють чутливі до препарату мікроорганізми: інфекції дихальних шляхів (бронхіти, пневмонії, синусити), інфекції нирок і сечових шляхів (пієлонефрит, цистит, простатит), гонорея, туберкульоз (резистентні форми); місцево (у вигляді очних крапель)[8] — для лікування бактеріальних кон'юнктивітів.[9] У клінічних дослідженнях показано ефективність застосування гатіфлоксацину у комплексному лікуванні хворих на деструктивний апендицит.[5]
Побічна дія
При застосуванні гатіфлоксацину можливі наступні побічні ефекти[10]:
- Алергічні реакції — нечасто (0,1—3 %) висипання на шкірі, свербіж шкіри, фотодерматоз, бронхоспазм, гарячка, набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона, анафілактичний шок.
- З боку травної системи — часто (більше 3 %) нудота, діарея; нечасто (0,1—3 %) блювання, біль у животі, закреп, печія, здуття живота, кандидоз ротової порожнини, гастрит, глосит, панкреатит, гепатит, холестатична жовтяниця; рідко (менше 0,1 %) псевдомембранозний коліт, ґінґівіт, неприємний запах із рота. У США зафіксовано 27 випадків тяжких порушень функції печінки, 11 з яких закінчилися летально.[2]
- З боку нервової системи — часто (більше 3 %) головний біль, головокружіння; збудження, неспокій, тривога; рідко (менше 0,1 %) судоми, безсоння, сонливість, парестезії, кошмари, тремор, депресія нейропатія.
- З боку серцево-судинної системи — нечасто (0,1—3 %) тахікардія, периферичні набряки, біль в грудній клітці, вазоділятація, артеріальна гіпотензія або гіпертензія, подовження інтервалу QT на ЕКГ. Згідно постмаркетингових досліджень гатіфлоксацину, частота шлуночкової аритмії при застосуванні препарату складає 18 випадків на 10 мільйонів проданих упаковок, що більше, чим у таких представників фторхінолонів, як моксифлоксацин, ципрофлоксацин, левофлоксацин. Летальних випадків, пов'язаних із порушенням ритму та провідності, при застосуванні гатіфлоксацину зареєстровано не було.[2]
- З боку ендокринної системи — гіпо- або гіперглікемія. Зміни концентрації цукру в крові серед фторхінолонів спостерігаються найчастіше у гатіфлоксацина та складають 24 % побічних ефектів цього антибіотику (у порівнянні до 1,8 % серед інших препаратів цієї групи), і спостерігаються у 477 випадках на 10 мільйонів виписаних рецептів.[2]
- З боку опорно-рухового апарату — нечасто (0,1—3 %) артралгії, міалгії, тендовагініти, розриви сухожиль.
- З боку сечовидільної системи — нечасто (0,1—3 %) дизурія; рідко (менше 0,1 %) транзиторний інтерстиціальний нефрит, кристалурія, гематурія, гостра ниркова недостатність.
- Зміни в лабораторних аналізах — рідко (менше 0,1 %) нейтропенія, тромбоцитопенія, підвищення протромбінового часу, підвищення або зниження рівня цукру в крові, збільшення активності амілази в сечі, збільшення рівня білірубіну, сечовини і креатиніну в крові, збільшення активності амінотрансфераз і лужної фосфатази в крові.
Протипоказання
Гатіфлоксацин протипоказаний при підвищеній чутливості до фторхінолонів, цукровому діабеті, при вагітності та годуванні грудьми, дітям до 18 років. При застосуванні з препаратами, що збільшують тривалість інтервалу QT (цизаприд, еритроміцин, антипсихотичні препарати, антидепресанти, аміодарон, соталол, хінідин, прокаїнамід) зростає ризик шлуночкових аритмій.
Форми випуску
Гатіфлоксацин випускається у вигляді флаконів для внутрішньовенних ін'єкцій по 50, 100 і 200 мл (на 100 мл розчину — 400 мг препарату); таблеток по 0,2 і 0,4 г; очних крапель по 5 мл 0,3 % розчину[8][9].
Входить до складу комбінованого препарату «Стіллат» (гатіфлоксацин з орнідазолом).[11]
Примітки
- ↑ а б ГАТИФЛОКСАЦИН (GATIFLOXACINUM)
- ↑ а б в г ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ ФТОРХИНОЛОНОВ: ВЛИЯНИЕ НА ВЫБОР АНТИБИОТИКА (рос.)
- ↑ Schmid, Randolph E. (1 травня 2006). Drug Company Taking Tequin Off Market. Associated Press. Архів оригіналу за 25 листопада 2007. Процитовано 1 травня 2006. (англ.)
- ↑ Two drugs banned. The Hindu. Chennai, India. 19 березня 2011. (англ.)
- ↑ а б http://www.ifp.kiev.ua/doc/journals/uhj/10/pdf10-(1-2)/88.pdf (рос.)
- ↑ а б http://www.mif-ua.com/archive/article/4818 (рос.)
- ↑ Гатимак (Gatimac)
- ↑ а б Станом на 2021 рік в Україні не зареєстровано
- ↑ а б http://www.vidal.ru/drugs/zimar__33760
- ↑ http://www.abc-gid.ru/drugs/reestr/show/84990 (рос.)
- ↑ http://www.piluli.kharkov.ua/drugs/drug/stillat (рос.)
Джерела
- Гатіфлоксацин: (ін'єкц.) | (таб.) mozdocs.kiev.ua
- Гатіфлоксацинrlsnet.ru (рос.)