Перейти до вмісту

Гастрит

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гастрит
Гістологічний препарат слизової шлунка при хронічному гастриті (фарбування за Гімзою виявляє H. pylori)
Інші назвиЗапалення слизової оболонки шлунка
СпеціальністьГастроентерологія
СимптомиБіль в епігастрії (натще або після їжі), нудота, блювання, відрижка кислим, відчуття швидкого насичення, металевий присмак
УскладненняВиразкова хвороба, шлункова кровотеча, Анемія (B12-дефіцитна або залізодефіцитна), аденокарцинома шлунка, MALT-лімфома
ПочатокРаптовий (гострий) або тривалий малосимптомний (хронічний)
ТривалістьГострий (дні), хронічний (роки/пожиттєво без лікування)
ТипиГострий, хронічний (тип A — аутоімунний, тип B — бактеріальний, тип C — хімічний/рефлюкс)
ПричиниHelicobacter pylori, вживання НПЗП (аспірин, ібупрофен), алкоголь, стрес, жовчний рефлюкс, аутоімунні процеси
Фактори ризикуКуріння, надмірне вживання кави, гостра їжа, похилий вік, дефіцит вітамінів
Метод діагностикиЕзофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) з біопсією, дихальний тест на H. pylori, аналіз крові на гастропанель
Диференціальна діагностика[en]Функціональна диспепсія, виразка шлунка, панкреатит, рак шлунка, холецистит
ПрофілактикаГігієна харчування, обмеження НПЗП та алкоголю, своєчасна ерадикація H. pylori
ЛікуванняДієта, антисекреторна терапія, ерадикаційна терапія (антибіотики), гастропротектори
ПрепаратиІнгібітори протонної помпи (Омепразол, Езомепразол), Кларитроміцин, Амоксицилін, препарати вісмуту, антациди
ПрогнозиСприятливий при адекватному лікуванні; при атрофічному гастриті — підвищений ризик раку
ЧастотаБлизько 50% населення світу мають ознаки хронічного гастриту
СмертіНизька (за винятком ускладнень: кровотеч або малігнізації)
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11DA40
МКХ-10K29
МКХ-9535
DiseasesDB5122
MedlinePlus001150
eMedicinemed/853
MeSHD005756
SNOMED CT25374005
CMNS: Gastritis у Вікісховищі

Гастрит (лат. gastritis, від грец. γαςτερ — шлунок) — хвороба, при якій відбувається запалення слизової оболонки шлунка.[1]

Вирізняють два типа гастриту: гострий та хронічний.

Етіологія

[ред. | ред. код]

Причинами виникнення хвороби можуть бути:

Наступні чинники у комбінації з вищенаведеними, або у комбінації між собою можуть сприяти виникненню хвороби, погіршують її лікування та сприяють розвитку:

Класифікація

[ред. | ред. код]

Гастрит поділяють на гострий та хронічний.

Гострий гастрит

[ред. | ред. код]

Спричинений в основному алкогольними напоями, Helicobacter pylori, нестероїдними протизапальними препаратами, отруєнням хімічними речовинами. Також може виникати внаслідок перенесених тяжких травм і оперативних втручань, які призводять до зниженого кровопостачання слизової оболонки шлунка і внаслідок цього зниженої секреції протективних факторів (муцин, шлунковий слиз).

Хронічний гастрит

[ред. | ред. код]

У дітей

[ред. | ред. код]

При ендоскопічному досліджені у дітей розрізняють наступні види гастритів[3]:

  • еритематозний (поверхневий), ерозійний, геморагічний;
  • атрофічний (помірний, виражений)
  • гіперпластичний.

За топографією також виділяють антральний, фундальний, тотальний(пангастрит).[3]

Етіологічна класифікація гастритів (Кіотський консенсус 2015)

[ред. | ред. код]

Кіотський консенсус 2015 року визначає гастрит як інфекційне (переважно H. pylori) або запальне захворювання слизової, класифікуючи його за етіологією на: інфекційні (Helicobacter pylori), аутоімунні, хімічні (НПЗП, жовч), радіаційні та рідкісні специфічні типи.[4]

Діагностика

[ред. | ред. код]

Встановлення клінічного діагнозу ґрунтують на визначенні типу хронічного гастриту, оцінці ступеня поширеності морфологічних ознак захворювання, наявності й виразності порушень функції шлунка.

Лікування

[ред. | ред. код]

З медикаментозних засобів для лікування гастриту застосовують інгібітори протонного насоса, блокатори H2-гістамінових рецепторів, прокінетики, селективні М-холінолітики,[5] антациди[6], вітаміни U та B5.[7][8] Для деяких форм Helicobacter pylori-асоційованого гастриту рекомендується ерадикація (знищення) Helicobacter pylori.

Серед інших форм хронічного гастриту переважає Helicobacter pylori — асоційований гастрит антрального відділу шлунка. Для його лікування погоджувальною нарадою «Маастрихт-III» (2005) як терапія першої лінії рекомендована потрійна схема ерадикації (French Triple Therapie), що включає комбінацію з трьох препаратів: один з інгібіторів протонного насосу і два антибактеріальних засоби: кларитроміцин і амоксицилін. При невдачі ерадикації пропонується терапія другої лінії (квадротерапія), що включає комбінацію з чотирьох препаратів: інгібітор протонного насоса, препарати вісмуту, метронідазол, тетрациклін, тощо[6]

У той же час ряд фахівців вважає, що через можливі проблем, які можуть проявитися в результаті прийому антибіотиків, проводити ерадикацію Helicobacter pylori не має сенсу, хоча і є шанс, що вона допоможе.[9] При цьому інші лікарі вважають, що деякі форми гастритів, зокрема Helicobacter pylori — асоційований атрофічний гастрит, вимагає обов'язкової ерадикації Helicobacter pylori.[10]

Застосовують лікарські препарати для зниження секреції соляної кислоти в шлунку, що призводить до зниження кислотності шлункового соку.

Як додаткову терапію використовують вітамінні препарати: вітамін U (метилметіонінсульфонія хлорид) і B5 (пантотенова кислота). Вітамін U (Метілметіонінсульфонія хлорид) бере участь у реакціях метилювання біогенних амінів і за рахунок цього знижує шлункову секрецію і дає знеболювальний ефект.[7] Пантотенова кислота (вітамін В5) сприяє загоєнню слизових оболонок шлунково-кишкового тракту і стимулює перистальтику кишки. Надлишок соляної кислоти в шлунку часто виникає саме в умовах дефіциту в організмі пантотенової кислоти.[8]

Оперативне втручання показане тільки при виникненні ускладнень (ендоскопічна склерозуюча або лазерна коагуляція при гострій шлунковій кровотечі).

Лікування хронічного хелікобактерного гастриту

[ред. | ред. код]

Антихелікобактерна терапія:

Лікування хронічного гастриту, асоційованого з H. pylori, зазвичай включає комбінацію препаратів (ІПП, вісмут, антибіотики) протягом 7–10 днів.Вибір схеми лікування залежить від індивідуальних особливостей пацієнта та резистентності штамів H. pylori. Необхідно суворо дотримуватися призначень лікаря.[11]

Санаторно-курортне лікування показане у фазі ремісії захворювання. В Україні для лікування хронічного гастриту використовують такі курорти: Березовські мінеральні води, курорти Закарпаття, Прикарпаття (Трускавець, Моршин), Миргород. Можна рекомендувати хворим лікування в Сатанові, Борисполі, Друскінінкаї.[11]

Режим харчування

[ред. | ред. код]

При загостренні гастриту необхідна відповідна дієта. Хворим гастритом протипоказані шоколад, кава, газовані напої, алкогольні напої, консерви, концентрати та сурогати будь-яких продуктів, прянощі, спеції, а також продукція підприємств швидкого харчування, страви, що провокують бродіння (молоко, сметана, виноград, чорний хліб тощо), копчена, жирна і смажена їжа. При цьому харчування має бути різноманітним і багатим білками та вітамінами. По закінченні гострого стану харчування має ставати повноцінним з дотриманням стимулювального принципу в період ремісії у хворих із зниженою кислотністю. Рекомендують дробовий прийом їжі, по 5-6 разів на добу.

Гастрит і мікробіота

[ред. | ред. код]

При інфекції H.pylori мікробне різноманіття зменшується з факультативним зниженням поширеності певних видів. У пацієнтів після ерадикації H.pylori шлункова мікробіота ремоделюється і відрізняється залежно від типу гастриту (неатрофічний або атрофічний), а також корелює

із підвищеною кислотністю шлунка. При атрофічному гастриті мікробний профіль має значний канцерогенний потенціал.[12]

Діагностування за допомогою штучного інтелекту

[ред. | ред. код]

Для діагностики атрофічного гастриту за допомогою ШІ, Zhang et al. побудували модель нейронної мережі з точністю 94,2 %, чутливістю 94,5 % і специфічністю 94,0 %, що значно перевершує показники ендоскопії.Метааналіз продуктивності діагностики інфекції H.pylori і передракових уражень шлунка продемонстрував сукупну

точність 79,6 % (95% ДІ 66,7–90,0 %) і 90,3 % (95% ДІ 84,3–94,9 %).[13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Gastritis. University of Maryland Medical Center. University of Maryland Medical System. 1 грудня 2002. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 7 жовтня 2008.
  2. ↑ http://ir.nuozu.edu.ua:8080/bitstream/lib/5215/1/Current_concepts_of_chronic_gastritis_and_gastropa.pdf
  3. 1 2 https://dspace.mphu.edu.ua/bitstream/123456789/2527/1/Hastro%D1%8Dnterolohyia_6k.pdf с.22-23
  4. ↑ https://health-ua.com/article/4388-kotskij-globalnij-konsensus-shodo-n-pyloriasotcjovanogo-gastritu
  5. ↑ Рапопорт С. И. Гастриты (Пособие для врачей) — М.: ИД «Медпрактика-М», 2010. — 20 с.
  6. 1 2 Маев И. В., Дичева Д. Т., Лебедева Е. Г. Возможности антацидов в лечении хронического гастрита // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. — 2010. — № 10. — С. 87-92.
  7. 1 2 Витамины и коферменты. Учебное пособие. Часть II. — Смирнов В.А, Климочкин Ю. Н. Самара: Самар. гос. техн. ун-т, 2008. — 91 с
  8. 1 2 И снова репаранты… — Н. Б. Губергриц, С. В. Налётов, П. Г. Фоменко. Современная гастроэнтерология № 1 (69), 2013. С. 157—165.
  9. ↑ Шептулин А. А. Хронический гастрит и функциональная диспепсия: есть ли выход из тупика? // РЖГГК. — 2010. — Т.20. — № 2. — С. 84-88.
  10. ↑ Лапина Т. Л. Эрадикационная терапия инфекции Helicobacter pylori [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.].
  11. 1 2 Хронічний гастрит. compendium.com.ua (укр.). Процитовано 27 березня 2026.
  12. ↑ http://ir.nuozu.edu.ua:8080/bitstream/lib/5215/1/Current_concepts_of_chronic_gastritis_and_gastropa.pdf
  13. ↑ https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32061504/

Див. також

[ред. | ред. код]