Гастрит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гастрит
МКХ-10 K29.0-K29.7
eMedicine emerg/820 med/852
MeSH D005756

Гастрит (лат. gastritis, від грец. γαςτερ — шлунок)  — хвороба, при якій утворюється запалення оболонок шлунку.[1]

Вирізняються два типи гастритів: гострий гастрит та хронічний гастрит.

Етіологія[ред.ред. код]

Причинами виникнення хвороби можуть бути:

Наступні чинники у комбінації з вищенаведеними, або у комбінації між собою можуть сприяти виникненню хвороби, погіршують її лікування та сприяють розвитку:

Діагностика[ред.ред. код]

Встановлення клінічного діагнозу ґрунтується на визначенні типу хронічного гастриту, оцінці ступеню поширеності морфологічних ознак захворювання, наявності й виразності порушень функції шлунка.

Лікування[ред.ред. код]

З медикаментозних засобів для лікування гастриту застосовують інгібітори протонного насоса, блокатори H2-гістамінових рецепторів, прокінетики, селективні М-холінолітики, [2] антациди[3], вітаміни U та B5.[4][5] Для деяких форм Helicobacter pylori-ассоціірованного гастриту рекомендується ерадикація (знищення) Helicobacter pylori.

Серед інших форм хронічного гастриту переважає Helicobacter pylori - асоційований гастрит антрального відділу шлунка. Для його лікування погоджувальною нарадою «Маастрихт-III» ( 2005 ) в якості терапії першої лінії рекомендована потрійна схема ерадикації, що включає один з інгібіторів протонного насосу і два антибактеріальних засоби: кларитроміцин і амоксицилін. При невдачі ерадикації пропонується терапія другої лінії, що включає чотири препарату: інгібітор протонного насоса, вісмуту Трікалі діцітрат метронідазол і [3]

У той же час ряд фахівців вважає, що через можливі проблем, які можуть проявитися в результаті прийому антибіотиків, проводити ерадикацію Helicobacter pylori не має сенсу, хоча і є шанс, що вона допоможе.[6] При цьому інші лікарі вважають, що деякі форми гастритів, зокрема Helicobacter pylori - асоційований атрофічний гастрит, вимагає обов'язкової ерадикації Helicobacter pylori.[7]

Застосовуються лікарські препарати для зниження секреції соляної кислоти в шлунку, що призводить до зниження кислотності шлункового соку.

В якості додаткової терапії використовуються вітамінні препарати: вітамін U (Метілметіонінсульфонія хлорид) і B5 (пантотенова кислота). Вітамін U (Метілметіонінсульфонія хлорид) бере участь в реакціях метилювання біогенних амінів і за рахунок цього знижує шлункову секрецію і дає знеболюючий ефект.[4] Пантотенова кислота (вітамін В5) сприяє загоєнню слизових оболонок шлунково-кишкового тракту і стимулює перистальтику кишківника. Надлишок соляної кислоти в шлунку часто виникає саме в умовах деффіциту в організмі пантотенової кислоти.[5]

Режим харчування[ред.ред. код]

При загостренні гастриту необхідна дієта. Хворим гастритом протипоказані шоколад, кава, газовані напої, алкоголь, консерви, концентрати та сурогати будь-яких продуктів, прянощі, спеції, а також продукція підприємств швидкого харчування, страви, що провокують бродіння (молоко, сметана, виноград, чорний хліб і т. п.), копчена, жирна і смажена їжа. При цьому харчування має бути різноманітним і багатим білками і вітамінами. По закінченні гострого стану харчування має ставати повноцінним з дотриманням стимулюючого принципу в період ремісії у хворих із зниженою кислотністю. Рекомендується дробовий прийом їжі, по 5-6 разів на добу.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Gastritis. University of Maryland Medical Center (University of Maryland Medical System). 2002-12-01. Процитовано 2008-10-07. 
  2. Рапопорт С. И. Гастриты (Пособие для врачей) — М.: ИД «Медпрактика-М», 2010. — 20 с.
  3. а б Маев И. В., Дичева Д. Т., Лебедева Е. Г. Возможности антацидов в лечении хронического гастрита // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. — 2010. — № 10. — С. 87-92.
  4. а б Витамины и коферменты. Учебное пособие. Часть II. - Смирнов В.А, Климочкин Ю.Н. Самара: Самар. гос. техн. ун-т, 2008. - 91 с
  5. а б И снова репаранты… - Н.Б. Губергриц, С.В. Налётов, П.Г. Фоменко. Современная гастроэнтерология № 1 (69), 2013. С. 157-165.
  6. Шептулин А. А. Хронический гастрит и функциональная диспепсия: есть ли выход из тупика? // РЖГГК. — 2010. — Т.20. — № 2. — С. 84-88.
  7. Лапина Т. Л. Эрадикационная терапия инфекции Helicobacter pylori.


захворювання Це незавершена стаття про хворобу, захворювання або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.