Біблія Ментеліна
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
 Біблія Ментеліна | |
| Автор | декілька десятків авторів (у християнстві і юдаїзмі автором вважається сам Господь Бог) |
|---|---|
| Видано українською | ні |
Біблія Ментеліна — перша друкована Біблія народною німецькою мовою[1] і перша з т. з. «долютерівських» Біблій[de].
Опис
Книга вийшла у 1466 р., всього через 10 років після Біблії Гутенберга. Її видав Йоганнес Ментелін з Шлеттштадта, який у 1447 році отримав громадянство імперського міста Страсбурга як каліграф-переписувач (гольдшрайбер). Немає жодних відомостей про те, що він навчався друкарської майстерності у Гутенберга. Однак, принаймні свого співробітника, Генріха Эггештайна[de], він відправляв у Майнц для навчання друкарській справі[2].
Шрифт Біблії Ментеліна дрібніше, ніж шрифт 42-рядкової Біблії Гутенберга. Завдяки цьому, Ментелін збільшив тираж і зменшив витрати. На кожній шпальті помістилися два стовбчики по рядку 61. У книзі 406 аркушів формату фоліо (30×43 см). Надрукований був лише основний текст; буквиці і заголовки вписував рубрикатор[2]. У примірнику Баварської бібліотеки можна прочитати власницький запис Гектора Мюлиха[de], аугсбургського історика, який вказав ціну, за якою була куплена книга: «1466 року 27 червня була ця книга куплена без палітурки за ціною 12 гульденів» («1466 27 Junio ward ditz buch gekaft vneingepunden vmb 12 gulden»). Стільки коштували на той час, наприклад, чотири бика.
З вибором тексту Ментеліна пощастило менше, ніж з продажем книги. Він використовував переклад XIV століття, виконаний в Нюрнберзі за середньовічним принципом «слово в слово». Такий переклад був зручний у якості допоміжного, при паралельному читанні латинської Біблії. Особливо він був поширений у Чехії, поступаючись, однак, за якістю іншому, новішому і повнішому перекладу Біблії. Останній передбачав вільне володіння німецькою мовою; він використовувався в рукописній Біблії Венцеля, і ніколи не був надрукований. Проте, Ментелін мав бути ознайомлений і з цим другим перекладом. Вільгельм Вальтер довів, що для прологу (Prologi), коротких змістів (Argumenta) і заголовків псалмів (Psalmen-Tituli) використовувалися обидва переклади. Оскільки ці додатки перекладено краще, ніж основний текст Ментелінової Біблії, і в рукописах першого перекладу відсутні, то очевидь, що вони, можливо, вперше Ментеліном, були запозичені.
Навіть для другої половини XV століття, коли була надрукована Біблія, переклад повинен був звучати архаїчно. Однак, якість тексту не завадила виданню. Біблія Ментеліна перевидавалася ще 13 разів іншими видавцями з південних німецьких областей. Тільки коли прийшла Реформація становище змінилося. Хоча Йоганн Екк, головний противник Мартіна Лютера, хотів використовувати Ментелінову Біблію в якості зброї проти перекладу Лютера, він відмовився від цього, виявивши в тексті більше 3000 місць, які не співпадали з текстом Вульгати. Йому довелося підготувати власний переклад, відомий як Біблія Екка[de].
Факсиміле
- Wilhelm Kurrelmeyer[de]: Die erste deutsche Bibel. 10 Bände. (Бібліотека асоціації літераторів у Штутгарті[de], Стор. 234, 238, 243, 246, 249, 251, 254, 258, 259 та 266). Laupp, Tübingen 1904—1915
Див. також
Джерела та література
- Библейские переводы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Wilhelm Walther: Die deutsche Bibelübersetzung des Mittelalters, Braunschweig 1889—1892, Sp. 306—320.
- Michael Landgraf, Henning Wendland: Biblia deutsch. Bibel und Bibelillustration in der Frühzeit des Buchdrucks. Evangelischer Presseverlag Pfalz, 2005
Примітки
- ↑ С. І. Сотникова. Німецька мова (3-й рік навчання): підруч. для 7 класу загально освіт. нав ч. закл.. Харків: Вид-во «Ранок», 2015. — 240 с. ISBN 978-966-917-176-4
- ↑ а б Олена Огнєва, Олексій Златогорський. Сакральне мистецтво Волині. Матеріали ІХ міжнародної наукової конференції. Луцьк, 2002. — 117—118 с.
Посилання
- Електронна версія Біблії Ментеліна
- Книга на сайті Tübinger Inkunabelsystem INKA
- Біблія Ментеліна на Вікісховищі
